П'яному закон не писаний

      Відсутність витверезників — одна з найгостріших проблем Харкова. Таке повідомлення зробив на прес-конференції заступник міського голови, директор Департаменту охорони здоров'я і соціальних питань міськради Ігор Шурма. За його словами, існуюча нині практика, коли всіх громадян напідпитку, які потребують негайного лікування, звозять до клініки швидкої невідкладної допомоги, — більше не витримує жодної критики. А все тому, що подібні пацієнти вже давно стали справжнім стихійним лихом для персоналу вищезгаданого медичного закладу. Лише за останні півроку тут трапилося сім випадків, коли хворі у нетверезому стані або їхні родичі з кулаками та газовими балончиками кидалися на медиків, наносячи їм тяжкі травми. Причому жодна з порушених у цьому зв'язку кримінальних справ так і не була доведена до суду. А відтак, резюмує пан Шурма, нетверезі громадяни, які потребують негайної медичної допомоги, повинні отримувати її у спеціальних закладах. Тобто у дещо забутих витверезниках.

      П'яні пацієнти, як свідчать реальні факти, з лікарями дійсно воюють «на смерть». Скажімо, у липні минулого року у приймальному відділенні клініки на лікаря-нейрохірурга під час огляду з кулаками напав спочатку хворий, а потім і громадяни, які супроводжували пацієнта. У серпні ледве не перестріляв з вогнепальної зброї охорону закладу автомобіліст, який без дозволу намагався проїхати на відомчу територію. За словами Ігоря Шурми, особу неврівноваженого водія встановити поталанило. Ним виявився прапорщик обласного управління міліції.

      А в грудні сталися одразу дві надзвичайні події. У стаціонарному відділенні клініки сина одного з пацієнтів так обурила консультація лікаря, що молодик несамовитим ударом перебив ескулапу барабанну перетинку. Того ж місяця групі відвідувачів так не сподобалася пропозиція медперсоналу залишити одяг у гардеробі, що вони застосували токсичний газ. У такий же спосіб від лікарів «відбилися» друзі нетверезої жінки, до якої самі ж викликали «швидку». Причому інцидент трапився в одному з закладів громадського харчування міста. Коли захмелілу пацієнтку, після двобою з її «почтом», таки привезли до приймального відділення, вона примудрилася побити медсестру.

      Для вирішення подiбних проблем, за словами пана Шурми, Харкову вистачило б і одного витверезника на 20—40 місць. І хоча у минулому на подібні заклади було багато нарікань, вони все ж виконували важливу соціальну функцію. Принаймні лікарі набагато рідше ставали пацієнтами під час виконання своїх професійних обов'язків.