Уміння розслаблятися — найдієвiший спосіб повніше відчути смак життя. Правильна релаксація — неодмінний атрибут щастя і здоров’я, вважають лікарі. Уміння грамотно «перемикати» себе з проблем на позитивні думки допоможе краще працювати, налагодити стосунки в родині, поверне такий важливий душевний спокій.
Стовпчик термометра невпинно піднімається вгору, і синоптики втішних прогнозів не передбачають: найближчим часом спека може сягнути 35 і вище градусів. Для людського організму це стрес: на високі температури він може реагувати несподіваним чином. Як допомогти собі вижити в «пекельних» умовах безжального сонця і задухи?
«Маю підвищений артеріальний тиск, який з допомогою медикаментів завжди регулюю, — розповідає 65–річна Ганна Ольшанська з Полтавщини. — Але в таку спеку навіть ліки не рятують. Два дні тому пішла на город зібрати огірки — ледве до хати повернулася. Мусила викликати «швидку», лікарі діагностували гіпертонічний криз».
Я зустрівся з лікарем–педіатром Вірою Рудовською в її робочому кабінеті в Гомеопатичному центрі імені Дем’яна Попова. Добра слава про її лікарське вміння давно вже перетнула кордони України. Кількість маленьких пацієнтів, котрим вона повернула здоров’я, сягнула кілька тисяч. Скажімо, нещодавно до Віри Олексіївни приїздила на консультацію мама з Німеччини, яка привезла із собою аж... п’ятьох діток. Приводять до талановитого лікаря своїх дітлахів батьки, які самі в дитинстві лікувалися у Віри Рудовської. Звертаються з різними захворюваннями. Буває, що лікар–гомеопат для батьків — остання надія, бо позаду вже десятки кабінетів, сотні рекомендацій, але дитина продовжує хворіти...
Її робочий день починається о сьомій ранку і триває «до вирішення останнього важливого питання». Власне, головному лікарю Лікувально–діагностичного центру зовсім не обов’язково з’являтися «на посту» так рано: заклад, яким шостий рік керує Ніна Половинко, працює як добре злагоджений механізм. Усі — від охоронця і до лікаря–консультанта — вирішують ваші питання ще до того, як ви їх озвучили. «Нерозторопного» курортника вахтер відразу ж супроводжує в гардероб, а далі медсестра детально розпише йому «план дій» у лабіринті лабораторій і лікарських кабінетів. Але Ніна Феліксівна не може інакше — вона живе своєю роботою, переймається найдрібнішими нюансами, тож мусить знати: запущений нею «механізм» не дає збоїв. Яка ж ціна цієї впевненості й оптимізму, поцікавилися у лікарки, яка в неділю, 16 червня, відзначатиме з колегами своє професійне свято.
«Перше з трьох обов’язкових щеплень АКДС дитині зробили наприкінці квітня. Через місяць прийшла в поліклініку на повторну вакцинацію, але почула: вакцини немає, — розповідає молода мама, киянка Уляна Соборська. — Порадили телефонувати у реєстратуру — за кілька днів, мовляв, потрібні препарати можуть з’явитися. Однак лік часу пішов на тижні, а відповідь — та ж сама. Зрештою, педіатр відверто сказала: коли будуть вакцини — невідомо. А пропускати календар щеплень не можна — інакше ефект від вакцинації втрачається. Порадила звернутися в приватну клініку. Але там «попросили» 800 гривень! Плюс педіатру за огляд, без якого щеплення не зроблять, треба заплатити гривень 250. І що робити батькам, у кого таких коштів немає? А нам через місяць робити третю ін’єкцію…»
Мабуть, ніхто з таким нетерпінням не очікує свята, як малюк. Особливо дня народження — з його традиційними веселощами, символічним задуванням свічок на яскравому тортикові, подарунками і ласощами. Часто в таких випадках перед батьками постає дилема: чим найкраще пригостити свою дитину і її друзів, адже меню для малюків дещо відрізняється від того, що зазвичай споживають дорослі. Тож, готуючи святковий стіл, не забувайте основні поради педіатрів: якомога менше жирних і солоних страв, ніяких гострих і пряних наїдків. Дошкільнятам лікарі радять дуже обережно вживати свинину, страви з гуски чи качки — така їжа часто порушує травлення. Ліпше приготувати страви з дієтичних сортів м’яса (курки, індика, телятини) — можна у формі запіканки, а рибу (теж бажано нежирних сортів) — на пару. Гарніром можуть бути овочеві рагу, різні страви з картоплі, каші. Скажете, малюк не їстиме в свято звичну їжу? Проявіть трохи фантазії — і стіл «оживе»: виготовте жабенятко або мишку із вареного яйця, спорудіть чоловічка чи будиночок із фруктів та ягід, спечіть пиріг у формі машини.
Літо — це свято, якого чекають усі. Справді, коли ж іще можна так чудово відпочити, набратися сил і яскравих емоцій, вдосталь посмакувати сезонними фруктами й овочами, податися в мандри? І, безумовно, — поніжитись на сонечку. Зрештою, фанатичні прихильники засмаги не чекають червня, а розпочинають свій «сезон» ще навесні — щойно сонце вдосталь прогріє повітря. І не повертаються з «полювання», доки не отримають вражаючого ефекту — шоколадної шкіри із золотистим відтінком, а то й повної «бронзи». Бо певні: це модно, красиво, омолоджує і додає настрою. Чи завжди це так?
Нинішнє століття вчені та медики називають «епохою алергії». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, той чи інший вид цієї недуги докучає нині кожному четвертому жителю Землі, але вже до 2015–го проблема може постати перед кожним другим. Звідки така невтішна тенденція? Хто найбільше ризикує потрапити в лабети недуги?
«Тепличних і парникових овочів нині удосталь, чекати своїх, з городу, ще довго. Однак купувати чи ні штучну на вигляд городину — вагаюся, — каже моя сусідка Світлана. — З одного боку — пахне ніби «по–справжньому», і без салату — який обід? Але якщо там нітрати, то дітям такий огірок давати страшно...»
