«Перше з трьох обов’язков­их щеплень АКДС дитині зробили наприкінці квітня. Через мі­сяць прийшла в поліклініку на повторну вакцинацію, але почула: вакцини немає, — розповідає молода мама, киянка Уляна Соборська. — Порадили телефонувати у реєстратуру — за кілька днів, мовляв, потрібні препарати можуть з’явитися. Однак лік часу пішов на тижні, а відповідь — та ж сама. Зрештою, педіатр відверто сказала: коли будуть вакцини — невідомо. А пропускати календар щеплень не можна — інакше ефект від вакцинації втрачається. Порадила звернутися в приватну клініку. Але там «попросили» 800 гривень! Плюс педіатру за огляд, без якого щеплення не зроблять, треба заплатити гривень 250. І що робити батькам, у кого таких коштів немає? А нам через місяць робити третю ін’єкцію…»

Мабуть, ніхто з таким нетерпінням не очікує свята, як малюк. Особливо дня народження — з його традиційними веселощами, символічним задуванням свічок на яскравому тортикові, подарунками і ласощами. Часто в таких випадках перед батьками постає дилема: чим найкраще пригостити свою дитину і її друзів, адже меню для малюків дещо відрізняється від того, що зазвичай споживають дорослі. Тож, готуючи святковий стіл, не забувайте основні поради педіатрів: якомога менше жирних і солоних страв, ніяких гострих і пряних наїдків. Дошкільнятам лікарі радять дуже обережно вживати свинину, страви з гуски чи качки — така їжа часто порушує травлення. Ліпше приготувати страви з дієтичних сортів м’яса (курки, індика, телятини) — можна у формі запіканки, а рибу (теж бажано нежирних сортів) — на пару. Гарніром можуть бути овочеві рагу, різні страви з картоплі, каші. Скажете, малюк не їстиме в свято звичну їжу? Проявіть трохи фантазії — і стіл «оживе»: виготовте жабенятко або мишку із вареного яйця, спорудіть чоловічка чи будиночок із фруктів та ягід, спечіть пиріг у формі машини.

Літо — це свято, якого чекають усі. Справді, коли ж іще можна так чудово відпочити, набратися сил і яскравих емоцій, вдосталь посмакувати сезонними фруктами й овочами, податися в мандри? І, безумовно, — поніжитись на сонечку. Зрештою, фанатичні прихильники засмаги не чекають червня, а розпочинають свій «сезон» ще навесні — щойно сонце вдосталь прогріє повітря. І не повертаються з «полювання», доки не отримають вражаючого ефекту — шоколадної шкіри із золотистим відтінком, а то й повної «бронзи». Бо певні: це модно, красиво, омолоджує і додає настрою. Чи завжди це так?

Нинішнє століття вчені та медики називають «епохою алергії». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, той чи інший вид цієї недуги докучає нині кожному четвертому жителю Землі, але вже до 2015–го проблема може постати перед кожним другим. Звідки така невтішна тенденція? Хто найбільше ризикує потрапити в лабети недуги?

«Тепличних і парникових овочів нині удосталь, чекати своїх, з городу, ще довго. Однак купувати чи ні штучну на вигляд городину — вагаюся, — каже моя сусідка Світлана. — З одного боку — пахне ніби «по–справжньому», і без салату — який обід? Але якщо там нітрати, то дітям такий огірок давати страшно...»

147 лікарів у 30 містах України обстежили 9648 пацієнтів з атиповими родимками. Цьогорічний День меланоми вивів невтішну статистику: у 169 з оглянутих пацієнтів лікарі виявили меланому, у 895 — рак шкіри та інші злоякісні новоутворення, 1444 особу направлено на онкологічні огляди.

«Болить голова» — мабуть, найпоширеніша скарга, з якою пацієнт звертається до лікаря. І — непроста для фахівця, оскільки може свідчити про безліч недуг або вказувати на їх початкову стадію.

«Мамо, це знову сніг?» — дивується малюк, ворушачи ніжками кучугурки «вати» на асфальті. — «То тополиний пух, синочку... Апчхи!». У травні для багатьох настає болісний «туманний» сезон: алергія на тополиний пух, який безперестанку падає на голову, залітає в очі і забиває носа, завдає суттєвих неприємностей зi здоров’ям.

Здавалося б — зима, помахавши нам «ручкою», забрала iз собою симптоми сезонних недуг: нежить, кашель, головний біль iз температурою. Однак чомусь саме нині, коли сонце вже пригріло майже по–літньому, багато хто «підозріло» шморгає носом.

Цьогорічна весна продовжує вражати. Не встигли ми оговтатися після березневих снігових заметів і насолодитися теплом і принадами квітучої пори року, аж тут інша напасть — рої всюдисущих голодних комарів.