На початку тижня за 18 миль від узбережжя Беніну на Заході Африки шестеро піратів на моторному човні наблизилися до німецького танкера «Канкале Стар», висадилися на палубу і змусили моряків віддати готівку з сейфа судна. Моряки вчинили опір і навіть захопили у полон одного з піратів, проте старший механік судна, українець, загинув, ще чотирьох моряків поранено. Про це розповів капітан судна — громадянин Латвії. Уже після нападу військовий корабель Беніну пришвартувався біля танкера, і моряки передали пірата поліції. Той назвався нігерійцем із міста на кордоні з Беніном.

Шило, як відомо, не вдається приховати у мішку і, незважаючи на бравурні заяви російського командування про міць і боєготовність Чорноморського флоту Російської Федерації, життя показує інше. У ніч із 20 на 21 листопада на борту наразі єдиного боєздатного підводного човна ЧФ «Алроса» сталася позаштатна ситуація. У цей час субмарина, яка базується у Севастополі, перебувала за 150 кілометрів від Сухумі (Абхазія). Моряки спробували владнати проблему самотужки, але о 8.05 наступного дня довелося давати сигнал SOS. На пошуки човна відправили кілька літаків.

Ситуація навколо судна «Аріана», захопленого сомалійськими піратами ще 2 травня з українцями–заручниками, стає просто нестерпною. Нові «подробиці» повідомив Рікардо Блах, капітан іспанського судна «Алакрана», днями викупленого з полону сомалійців. Блах заявив, що пірати використовували «Алакрану» для доставки води, продовольства та медикаментів на «Аріану», й що це був «один із найстрашніших епізодів» у його житті. За словами іспанського капітана, на борту двоє жінок, одна з яких була вагітна, але мала викидень після того, як її зґвалтували пірати. Наразі їй необхідна медична допомога, оскільки вона має серйозну інфекцію. Також Рікардо Блах заявив, що бачив на борту «Аріани» 12–річну блакитнооку дівчинку, нібито дочку головного механіка судна, разом із матір’ю. «Її мати благала мене взяти дівчинку з собою, але я відмовився, бо на їхньому судні було 12 піратів, а на нашій «Алакрані» — 30», — розповів іспанець.

Греція не веде переговорів із піратами, які захопили судно «Аріана» і оператором якого є компанія «Олоушенз Шіппінг» з офісом в Афінах. Про це заявив посол Греції в Україні Георгіос Георгунтзоз. «Я вважаю, що ви стукаєте не в ті двері, — сказав амбасадор. — Згідно з міжнародним правом, українська сторона має звертатися до Мальти, під прапором якої ходить судно, а в разі, якщо Мальта не зреагує, — тоді до Міжнародного морського суду, який розташовується в Гамбурзі у Німеччині».

Трагедія сталася два дні тому на атлантичному узбережжі Ліберії, де миротворчу місію під егідою ООН проводить 56–й окремий вертолітний загін Збройних сил України. Як повідомили «УМ» у прес–службі Міноборони, миротворці набирали океанську воду в цистерну, коли раптова велика хвиля затягнула 38–річного старшину Ігоря Іщука. Вода потягла старшину у відкритий океан. У повітря підняли гелікоптер Мі–8 56–го загону, який за деякий час знайшов тіло Ігоря Іщука на поверхні океану.

Із небезпечних вод навколо східного узбережжя Африки надійшло чергове повідомлення про піратський напад на українське судно, проте цього разу — швидше, обнадійливе. Виявляється, з сомалійськими піратами боротися можна і треба. Днями у Аденській затоці корсари обстріляли з автоматів та гранатометів українське вантажне судно «Леді Джулієт», яке прямувало у західному напрямку. Провівши таку «артпідготовку», із піратського судна–бази спустили два моторні човни з абордажною командою, які кинулися навперейми «Леді Джулієт». Та ледве вони наблизилися, як із борту мирного, на перший погляд, вантажного судна відкрили вогонь у відповідь. Як повідомив речник військово–морського антипіратського контингенту Євросоюзу командор Джон Харбур, на «Леді Джулієт» була приватна охорона, співробітники якої й відкрили вогонь. За словами пана Харбура, ошелешені пірати розвернулися і втекли на своє судно–базу, причому двох із них охоронці таки поранили. Ні серед 23 українців–членів екіпажу «Леді Джулієт», ні серед охоронців ніхто не постраждав.

Президент Віктор Ющенко, який останнім часом знову взявся за зміцнення обороноздатності країни, зробив кілька кроків до комплектації «прорідженого» після політичних баталій керівництва Міністерства оборони. По–перше, на посаду начальника Генерального штабу Збройних сил — головнокомандувача ЗСУ — Президент призначив генерал–полковника Івана Свиду, який до цього командував Сухопутними військами. По–друге, Віктор Ющенко вчора в Еміратах заявив, що вже має кандидатуру міністра оборони — Юрія Єханурова — і збирається внести подання на нього до Верховної Ради найближчими днями. По–третє, глава держави ініціював проведення засідання парламенту, на якому розглядатимуться фінансові проблеми війська.

Минулої п’ятниці, 13 листопада, на інтернет–сторінці американського Білого дому з’явилася «Заява президента до Дня пам’яті українського Голодомору». Коротко і лаконічно Барак Обама розставив чіткі акценти у справі Голодомору. «Сімдесят шість років тому мільйони невинних українців, чоловіків, жінок та дітей померли з голоду в результаті спланованої політики режиму Йосифа Сталіна, — йдеться в заяві найвпливовішого у світі лідера. — З 1932 до 1933 року український народ жахливо постраждав від того, що пізніше назвали Голодомором — смертю від голоду, — через те що режим Сталіна конфіскував зерно і землю у цілій Україні».

Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі визнала, що програмний твір німецько–нацистського лідера Адольфа Гітлера «Майн кампф» («Моя боротьба») не відповідає вимогам законодавства України, «оскільки містить інформацію, яка пропагує ідеологію фашизму (нацизму, расизму), розпалює національну та релігійну ворожнечу, принижує та ображає єврейську націю та інші нації за національною ознакою». Конкретним виданням, на яке наклали заборону, стала книга «Майн кампф» харківського видавництва «Світовид» від 2003 року. У Нацкомісію на неї «поскаржилося» управління у справах преси та інформації Житомирської облдержадміністрації.

Суддя іспанського портового міста Лас–Пальмас ухвалив рішення затримати російське судно «Атлантік Стар» з українсько–російським екіпажем, яке вже кілька місяців стоїть пришвартоване до молу «Королева Софія» в місцевому порту. Портовому керівництву наказано не випускати судно до тих пір, поки власник не виплатить морякам заборговану зарплатню. Моряки звернулися до президента Росії Дмитра Медведєва з проханням натиснути на санкт–петербурзького власника судна, аби той розрахувався з екіпажем, проте безрезультатно.