Касетний скандал, одним із головних фігурантів якого був (і є) Микола Мельниченко, отримав продовження. «Жертвою» виявився вже сам екс-майор держохорони — Миколу теж записали. Щоправда, з його ж відома: Микола сподівався, що колись про нього напишуть книжку, і зумисне розповів на диктофон про подробиці свого кількарічного «подвигу» з фіксацією розмов у кабінеті Президента Кучми. Тепер ці файли, всупереч бажанню Миколи, стали доступними для громадськості.

Коли інвестори, ошукані найбільшою за всю новітню історію Києва будівельною «пірамідою» під кодовою назвою «Еліта-Центр», чують звідусіль обіцянки надати квартири, допомогти грошима, обігріти й по-батьківському погладити по голівці, то лише скептично усміхаються. Адже розуміють, що кожен у цій ситуації відстоює свої інтереси: опозиційні до столичної влади політики, які розсипаються в запевненнях про підтримку, насправді понад усе зацікавлені в тому, щоб цій владі «насолити».

Коли перша велика будівельна «бульбашка» гучно луснула, серед людей, які вклали в неї гроші, з'явилося багато охочих виправдати шахраїв. Мовляв, насправді «Еліта-Центр» — чесна компанія, яка справді хотіла побудувати житло своїм вкладникам. Однак «відомо ж», що великим будівельним монстрам на кшталт «Київміськбуду», «Познякижилбуду» тощо, які контролюють майже весь столичний ринок нерухомості, невигідна поява «новеньких», які, чого доброго, ще посприяють падінню цін на житло, будуючи його не з шаленими прибутками, а «по-чесному».

«Політика закінчилася — нам потрібно займатися справою», — суворо по-батьківському закликав «до порядку» міський голова Олександр Омельченко депутатів Київради, що брали участь у черговому засіданні комісії з перевірки протиправної діяльності будівельної «піраміди» — віртуальної групи компаній «Еліта-Центр». Саме до цього — відкинути «політичну складову» «елітного» скандалу київська влада закликає і вкладників будівельного «холдингу», що луснув.

Усі, хто постраждав від квартирної афери віртуальної компанії «Еліта-Центр» (нагадаємо, її керівники зібрали гроші з продажу квартир у восьми будинках, сім із яких навіть не починали будуватися, і накивали п'ятами), отримають власне житло. Якщо, звісно, київська міська влада виконає свою обіцянку: як заявив позавчора мер Олександр Омельченко, буде створено спеціальний фонд, завдяки якому за два роки вдасться забезпечити будівництво житла для постраждалих вкладників «Еліти-Центр».

До проблемної ситуації, яка склалася на столичному ринку нерухомості, ЗМІ, включно з «УМ», неодноразово намагалися привернути увагу влади, як київської так і центральної. Так, легко тепер називати «багатіями» тих, хто не хоче доживати віку в старенькій хрущовці з хворими батьками й двома малими дітьми, а прагне знайти бодай якусь можливість придбати квартиру в рідному (а киян серед постраждалих від розвалу «піраміди», до речі, більшість) місті. І розповідати казки про те, що квадратний метр житлоплощі у нашій іще далеко не європейській столиці просто не може коштувати дешевше, ніж понад тисячу доларів.

Про котів на milagros.com.ua, Милагрос.

Від початку «елітного» скандалу, який сколихнув не лише Київ, а й усю Україну, минуло тільки трохи більше тижня (хоча, зізнаються ошукані вкладники так званого холдингу «Еліта-Центр», їм здається, що відтоді, як керівники фірми втекли за кордон з їхніми грішми, минув щонайменше місяць — так круто змінилося все життя в одну мить «знедомлених» людей). Однак «на вухах» уже стоїть не лише будівельний ринок: крах першої від початку 1990-х і, дуже ймовірно, далеко не останньої фінансової «піраміди» розворушив пресу, політиків, що напередодні виборів анітрохи й не дивно, і — а це вже дуже дивно — навіть київську міську владу.

Учора вранці близько півтисячі киян, ошуканих групою компаній «Еліта-Центр», прийшли пікетувати міську адміністрацію. Люди різних суспільних верств і вікових груп — це не були ті професійні «клакери», яких часто наймають для своїх «протестних» акцій різні політичні сили. Менеджери, працівники фірм, пенсіонерки, домогосподарки, вчителі...

Олександр Омельченко, київський міський голова: «Я отримав особисто дзвінок від одного відповідального працівника з секретаріату Президента, якого я знаю особисто. І він мені сказав, що на рівні шостого поверху [скандального будинку по вулиці Отто Шмідта, 34-42] зупинилося будівництво. Компанія зникла, розформувалася. А він вніс повну суму грошей за квартиру. І спитав мене, як бути. Я особисто собі записав на робочому столі й дав доручення».