Сьогодні маємо безліч прикладів того, як культура і мистецтво розкривать кордони між країнами: досить часто творчість українських митців високо шанується за кордоном, зокрема в Європі.

Життя Романа Магоцького є прикладом того, як віра, втілена у творчість, допомагає людині вийти за межі поверхового сприйняття буття та знайти більш глибокий, сакральний сенс усіх своїх прагнень та дій. Віддаючи майже весь вільний час вишиванню бісером, Роман створив ікони, які дієво допомогли йому в особистому самоствердженні, надихнули на віддану працю заради високої мети, а також посприяли в лікуванні.

Львівську школу «Десниця» було утворено з метою відродження національного іконопису: вивчення та продовження давніх традицій у сучасному українському мистецтві. Всі зацікавлені слухачі мають можливість відвідати лекції та попрацювати на майстер-класах під керівництвом іконописця Михайла Скопа й за участі реставраторів і дослідників української давнини Марії та Яреми Іванцівих, інших учасників громадської організації «Чорна Галич».

21-річний Михайло Скоп вдало поєднує спів у церковному хорі і рок-музику, православний іконопис і літературу. Іконопис, вірші і музику хлопець пише так, як відчуває його серце: «Що б я не творив і з якого боку не дивився б на цей світ, моє найперше правило — це правда».

Бурхливі виверження олійної фарби всіх кольорів на довірливо-чистiй поверхні полотна не залишають навіть тіні сумнівів у щирості львів’янина Михайла Демцю: адже його живопис — це «вибухові» хвилі, застиглі у вигляді найяскравіших пейзажів і портретів.

Творчість арт-групи «Шапка» (Олеся Секереш і Олександра Токарєва) можна по праву вважати інтроверсійною: самозаглибленiсть, пильний погляд на внутрiшнiй свiт людини, усвідомлення відповідальностi перед собою та глядачем. «Шапка» прагне уникати як стереотипних шаблонів, так і модних тем, розрахованих на короткочасний успіх.