Хоча б кількісно наблизитися до минулорічного медального «улову» на лейпцизькому чемпіонаті Європи в понеділок увечері мала українська збірна, яка змагалася на нинішній континентальній першості в англійському Шеффілді. Минулого року наші фехтувальники привезли додому чотири нагороди: по одному «золоту» та «бронзі», а також два «срібла». До позавчорашнього командного змагання шпажистів i рапіристок в активі «синьо–жовтих» значилося по одній нагороді кожного ґатунку. Проте поповнити медальний доробок наші не змогли ні в понеділок, ні вчора, хоча шпажисти були за крок від «бронзи».

Після старту чемпіонату в прем’єр–лізі дочекалися свого виходу й уболівальники українських команд, які виступають у першому дивізіоні. На завтра ПФЛ запланувала сім поєдинків; у неділю тур завершать ще два матчі. Цього року всі учасники дивізіону успішно пережили міжсезоння. І це не може не тішити, адже в попередні роки фінансові негаразди стабільно стирали хоча б одну команду з футбольної карти країни.

Перший тур у прем’єр–лізі розтягнувся аж на чотири дні й закінчився позавчора ввечері матчем «Арсенал» — «Дніпро» на стадіоні ім. Лобановського. Не виключено, що винесення домашніх ігор «канонірів» на понеділок у цьому сезоні стане поширеною практикою. Адже команда домовилася про оренду стадіону «Динамо», а передбачено чимало турів, у яких домашні ігри проводять і динамівці, і «арсенальці».

Новий футбольний сезон відкривається двічі, і щоразу — в Полтаві. У вівторок на стадіоні ім. Бутовського відбувся матч за Суперкубок, а сьогодні в календарі значиться поєдинок першого туру 21–го чемпіонату країни між «Ворсклою» та «Олександрією», яка повернулася до еліти після восьмирічної перерви. Внутрішні баталії у цьому році триватимуть до 3 грудня; в цій частині сезону буде зіграно 19 турів (а, можливо, й на один більше, якщо вирішать звільнити додаткове «вікно» для весняної підготовки збірної України до Євро–2012). «УМ» з’ясувала, на що команди витратили півтора місяця літньої паузи.

Як уболівальникові зробити цікавішим змагання команд української прем’єр–ліги, надто ж якщо твій улюблений клуб не хапає з неба зірок або грає в нижчому дивізіоні? Київський журналіст Володимир знайшов для себе своєрідний вихід: він «підігріває» інтерес грошовими ставками на матчі. Тепер це робиться не біля будок із вивішеними розкладами матчів, а у віртуальному просторі. Із певного часу букмекерські контори, через які можна робити ставки, оселилися в інтернеті. Тут можна знайти і «Марафон», і «Фаворит», чиї вивіски раніше рясніли на вулицях.

Івано–Франківськ останнім часом стабільно заперечує твердження, буцімто по всій Україні футбол — «спорт номер один». Місцеве «Прикарпаття» опускається в дедалі нижчі ліги. Натомість на перший план в обласному центрі вийшли баскетбол і футзал. Цього року баскетбольна «Говерла» принесла столиці Прикарпаття перші медалі чемпіонату України — бронзові, на черзі — дебют в єврокубках. Ще далі пішов футзальний «Ураган»: франківці не просто вперше за вісім років існування клубу вискочили на п’єдестал, а й здобули одразу «золото», тож восени краяни зможуть повболівати за свою міні–футбольну команду в найпрестижнішому єврокубку. «Україна молода» поцікавилася в головного тренера «Урагана» Сергія Гупаленка, в чому секрет його успіху та як команда готується до нових відповідальних стартів.

Мрії мають властивість здійснюватись. Коли десяток років тому брати Клички заявляли, що хочуть зібрати в сім’ї всі найпрестижніші пояси боксерського світу, ці слова вважали радше бравадою, звичною для їхнього виду спорту. Із часу першого виходу братів на професійний ринг минуло майже 15 років, і минулої суботи смілива мрія перетворилася на доконаний факт. Власністю Кличків стали чемпіонські титули WBA, WBO, IBF (у Володимира) та WBC (Віталія). Нині вже не Клички, а Девід Хей мусить бігати назирці і добиватися матчу–реваншу. Не Клички шукають суперників, а до них самих вишиковуються в чергу охочі щось здобути.

До слова, про реванш: після поразки в ніч на неділю в Гамбурзі Девід Хей одразу почав говорити про повторний бій. Мовляв, от коли в мене не болітиме зламаний палець на нозі — тоді я покажу справжню силу. Однак менеджер українця Бернд Бенте відкинув можливість реваншу Хея з Володимиром. Але додав, що з британцем був би не проти зустрітися старший із братів — Віталій, який теж має зуб на язикатого провокатора.

Майже рік у селі Плиски Борзнянського району Чернігівської області чекали на подію, яка точно ввійде в його історію. Наприкінці минулого літа на території сіверян — переможців чемпіонату України серед аматорських команд — змагалися учасники однієї з підгруп кваліфікаційного етапу Кубка регіонів УЄФА: турніру, що є своєрідним аналогом Ліги чемпіонів для футболістів без статусу професіоналів. Тоді плисківська «Єдність» (не плутати з однойменним професійним клубом, що виступає в другій лізі чемпіонату України) стала переможцем і отримала право зіграти у фінальній частині Кубка регіонів УЄФА. І ось днями фінал відбувся у португальському місті Брага.

Жодного бійця у фіналах і лише дві бронзові медалі — з таким здобутком повернулися додому українські боксери, які до минулої неділі змагалися на першості Європи в Анкарі. Слабенький здобуток, зважаючи на попередні успіхи наших спортсменів на таких змаганнях. Минулого року на ЧЄ в Москві ми мали одну срібну та чотири бронзові нагороди, а в Ліверпулі 2008 року Україна взагалі показала найкращий результат, здобувши чотири золоті та одну бронзову медалі.

Свого часу цей гравець «Будівельника» неабияк збурив баскетбольну громадськість України бажанням залишити спорт і присвятити життя служінню церкві. Але довго залишатися поза улюбленою грою Леонід Стефанишин не зміг, і вже за рік повернувся на майданчик у формі свого клубу. Як виявилося, аби спочатку стати віце–чемпіоном, а цього сезону — допомогти «Будці» вперше за багато років здобути золоті медалі чемпіонату України.

Нині 26–річного Стефанишина сміливо можна назвати символом «Будівельника», адже не так просто знайти в нашому баскетболі гравця, який би провів у одному клубі аж вісім сезонів. Утім сам Леонід посилено відхрещується від таких титулів: мовляв, ще занадто молодий, аби ставати для когось легендою.