Мобільні кав’ярні, які так швидко приглянулися киянам та гостям міста оперативністю і невимушеною ціновою політикою, все більше нагадують кістку в горлі як для чиновників, так і для міліції. Заборонити торгівлю «аромоксамитами» з автівок намагаються усіма законними і не цілком методами. Днями на Контрактовій площі, неподалік Гостинного двору, загорілась одна з таких машин з продажу кави. За попередньою версією, автомобіль підпалили навмисно.
Побиті вікна, понівечені меблі, залишки зварювальної техніки, металеві пластини, ванна і газова плита на подвір’ї — так виглядає нині домівка вчительки української мови та літератури Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ніни Москаленко. Терор і нелюдські знущання над Ніною Іванівною, її мамою та неповнолітнім сином тривають більше року.
Причиною всього — земельна ділянка на Печерських пагорбах, на яких стоять нині вже залишки колись ошатної вчительської хати. «Коли мені казали «з вами буде таке, що ви собі і не уявляєте», я й подумати не могла, що дійде до звірства», — зі сльозами на очах пригадує Ніна Москаленко. «Я пережила війну, голод, але знущання цієї влади, мабуть, не витримаю», — приреченим голосом додає мама пані Ніни, 81–річна Ганна Михайлівна. Як людей викидають на вулицю з власного помешкання, а міліція і суди працюють на боці рейдерів, «УМ» побачила на власні очі.
Позавчора працівники «Київзеленбуду» посадили перші 70 деревець iз майже трьох сотень запланованих. Але для того, щоб висадити новi рожевi каштани, перед цим довелося провести, як це називають у «Київзеленбудi», капiтальний ремонт зелених насаджень. Тобто 36 старих, так званих аварiйних, каштанiв довелося викорчувати, а крiм того вирiшено було «депортувати» ще 65 цiлком здорових каштанiв та лип (їх пересадили у менш престижний район Києва). Багато киян iз цим не згодні. У соціальних мережах люди обурюються, що з примхи столичної адміністрації Хрещатик позбавили дорослих каштанів і замінили їх саджанцями, головне — очевидно, що критичної потреби у цьому не було. Чому «капітальний ремонт зелених насаджень» провели не делікатно, точечно і поступово, а масово, — киянам так ніхто і не пояснив.
У березні 1961 року жертвами куренівської трагедії, за неофіційними даними (офіційних так ніхто ніколи й не оприлюднив), стало близько трьох тисяч киян. Більшість iз них так і лишилися навіки вмурованими в затверділу селеву масу, на якій спішно потім побудували нові «хрущовки», решту поховали на різних кладовищах, щоб применшити масштаби трагедії. А згодом усі матеріали з розслідування обставин катастрофи було «ліквідовано за давністю терміну зберігання». Але серед нас іще є люди, котрі на власні очі бачили «куренівський Армагеддон».
Більше 50 відсотків усіх тиражів друкованих засобів масової інформації сьогодні продаються на території Київського метрополітену. Проте вже незабаром купити улюблене видання пасажирам столичної «підземки» буде проблематично. Адже традиційні ятки з великим асортиментом друкованої продукції мусять зникнути зі станцій метро, натомість купувати свіжу пресу пасажирам запропонують зі спеціальних автоматів. Але останні матимуть обмежений вибір газет і журналів.
Період правління Леонiда Черновецького у Києві (від часу обрання мером у 2006–му і до приходу в КМДА ставленика «Регіонів» Олександра Попова) охрестили «часами молодої команди» з характерними рисами: тотальна корупція, дерибан київських земель, підвищення тарифів на комунпослуги, вседозволеність мiсцевої влади. Льоня–Космос став героєм анекдотів, автором крилатих виразів на кшталт «я і моя молода команда щось робить, щось важливе». Розробник популярної тепер «гречаної» стратегії боротьби на виборах, співак, письменник, спортсмен–культурист і мер «усіх киян» Черновецький зник iз політичної арени, здається, безслідно.
Попри заявлену Поповим у березні минулого року цифру у розмірі 70,4 млрд. грн., яку вкрали за час господарювання «молодої команди», практично ніхто не поніс персональної відповідальності за злочини. А більшість у Київраді у вересні 2011–го переформувалася таким чином, що Блок Черновецького припинив своє існування, розбившись на кілька фракцій та позафракційних депутатів, які тепер голосують на догоду іншим господарям — Партії регіонів. Теперішня влада, схоже, робить усе, аби епоху «молодої команди» забули. А в окремих випадках — сприяє деяким її членам у виборчій кампанії до Верховної Ради.
Корінні мешканці столиці ще пам’ятають, якими «прекрасними і зеленими» були каштани, липи та інші дерева, що росли в парках та обабіч доріг. Ще 20—30 років тому рослини виглядали міцними, живими, сильними. Сьогодні ситуація зовсім інша. «Придорожні» дерева масово всихають, а ті, що лишилися, виглядають просто жалюгідно: змучені, хворі, із бурим листям серед літа, з відмерлими гілками. «Зеленбудівці» щороку висаджують нові деревця замість тих, що загинули. Але минає трохи часу (зазвичай півроку–рік), і нові дерева продовжують цю естафету. Чому так трапляється? Що змінилося за останні 20 років? І найголовніше — хто ж той антигерой, який методично вбиває «зелені легені» столиці?
Закінчення.
Початок — в «УМ» від 5 жовтня
Частина Оболонського району, округ 217
Від «Батьківщини» тут балотується Олександр Бригинець, відомий громадський активіст, письменник і продюсер, захисник старовини та голова Комісії Київради з питань культури і туризму. Причому з реальними шансами на перемогу. Головним конкурентом БЮТівця є самовисуванець Ігор Вільдман — бізнесмен і заступник міністра екології й природних ресурсів. При цьому від Партії регіонів офіційно балотується «громовідвід» — Юрій Годунов. У ніші Бригинця працюють політолог Вадим Карасьов (із партії «Єдиний центр»), «УДАРівець» Юрій Крикунов та відомий у минулому плавець Денис Силантьєв, який розгорнув на окрузі активну громадську діяльність і організував наймасовішу ранкову зарядку.
