Неочікуваний, від того ще більш приємний сюрприз піднесли своїм прихильникам футболісти київського «Динамо». Здолавши на виїзді «Порту», підопічні Сергія Реброва серйозно оживили інтригу в боротьбі за одну з двох путівок до «плей-оф» Суперліги у своїй «пульці».

По «Кубку Турчина» можна сміливо оцінювати рівень життєдіяльності вітчизняного гандболу, особливо його жіночого підрозділу. Коли український «ручний м’яч» почувається добре, на турнір пам’яті легендарного тренера до Києва злітаються провідні європейські збірні.

«Ми повинні змінити історію», — повторював перед матчами «плей-оф» єврокваліфікації-2016 Михайло Фоменко. І національній збірній України таки вдалося штовхнути в інший бік історичне колесо, вперше здолавши бар’єр раніше неприступного раунду. Нагадаємо, що невдалими для «синьо-жовтих» були п’ять попередніх спроб пробитися через стикові матчі на ЧС чи ЧЄ.

Усі питання щодо своєї кваліфікації на Євро-2016 збірна України могла вирішити у Львові, проте остаточні підсумки свого протистояння зі словенцями команді Михайла Фоменка доведеться підбивати сьогодні у Маріборі, де о 21.45 на стадіоні «Людскі врт» відбудеться матч-відповідь.

На внутрішній арені волейболістки южненського «Хіміка» вже п’ять років не мають собі рівних. Міцно закріпившись на національній вершині, керівництво клубу почало мріяти про міжнародні звитяги. У позаминулому сезоні «Хімік» навіть дістався «челлендж-раунду» Кубка ЄКВ — це проміжна стадія між чверть- та півфіналом турніру, який вважається другим за важливiстю клубним змаганням у Старому світі.

Порушивши всі можливі й неможливі норми міжнародної пристойності, розпочавши дубиною ламати світовий порядок, Росія очікувано наштовхнулася на потужну протидію її непомірному хамству та вседозволеності.

Кожен, хто хоч раз намагався собі пояснити причини п’яти невдач збірної України в «плей-оф» відборів на минулі чемпіонати Європи та світу, обов’язково «примірював» на «синьо-жовтих» силу й потенціал їхніх кривдників.

Під час «холодної війни» однією з основних арен протистояння «сильних світу цього» був спорт. Радянському Союзу дуже хотілося бути першим всюди, зокрема й на спортивних аренах.

У кожного футбольного гранда є своя незручна команда, протистояння з якою часто-густо приносять фавориту серйозний головний біль. Дніпродзержинську «Сталь», незважаючи на її статус новачка та невисоку позицію в турнірній таблиці прем’єр-ліги, київські динамівці, думається, вже можуть зарахувати до пулу небажаних суперників.

Двічі підкоривши Олімп i стільки ж разів вигравши планетарне «золото», Василь Ломаченко підтвердив, що на аматорському ринзі був одним із найкращих боксерів сучасності. Без особливої розкачки СуперВася почав демонструвати свій високий потенціал i на профі-ринзі, де майже блискавично (у третьому календарному бою) заволодів поясом чемпіона світу в напівлегкій вазі за версією Всесвітньої боксерської організації (WBO).