Брехнею не зігрієшся...
Сьогодні мешканці багатостраждальних 33, 40 та 55 мікрорайонів Луцька з ностальгією згадують теплий місяць жовтень, коли після тримісячної перерви в їхні домівки подали гарячу воду і вчасно почали опалювальний сезон.
Сьогодні мешканці багатостраждальних 33, 40 та 55 мікрорайонів Луцька з ностальгією згадують теплий місяць жовтень, коли після тримісячної перерви в їхні домівки подали гарячу воду і вчасно почали опалювальний сезон.
У березні наступного року Україна відзначатиме 70–річчя Карпатської України. Відповідний указ видав Президент Віктор Ющенко. Цієї осені сталася вельми знакова подія — вперше почали шукати місця масової страти оборонців Карпатської України — «карпатських січовиків».
Наша газета вже розповідала про те, як «комсомольська» більшість Полтавської обласної ради у складі фракцій «регіоналів», комуністів, соціалістів, «литвинівців» і примкнулої до них частини БЮТівців фактично заблокувала державне фінансування спорудження у Полтаві пам’ятників гетьману України Івану Мазепі та шведському королю Карлу ХІІ.
Нещодавно до Київського райвідділу міліції Полтави з заявою про викрадення його «Деу–Ланоса» звернувся 26–річний мешканець обласного центру. Мовляв, нічого не міг удіяти, коли підступні зловмисники підібрали ключі до його легковика і приробили йому ноги, так би мовити, без шуму та пилу.
Перші на півострові й, за великим рахунком, в Україні вітряки у промислових масштабах почали застосовувати неподалік озера Донузлав усередині 90–х років минулого століття.
Серед пам’яток Полтавської битви на історичному полі, де вона відбувалася, є, зокрема, й курган, під яким поховані 1345 російських вояків царя Петра І. На кургані, який насипали наступного дня після битви, через 200 років, до 1909–го, спорудили гранітний хрест, а всередині кургану — могильну церкву.