Не встигло місто забути трагедію по вулиці Полтавський шлях, де п’яний водій насмерть збив шістьох людей, як у передмісті знову нещасний випадок. Власник «шістки» врізався у натовп молодих людей, покалічивши вісьмох осіб. 18–річний хлопець помер від отриманих поранень на місці трагедії. Юнаки та дівчата стали жертвами несанкціонованих гонок стрітрейсерів.

Правда в п’єсі молодого російського драматурга Юрія Клавдієва «Ходімо, нас чекає машина» виявилася настільки болючою, що режисери Центру сучасного мистецтва «Нова сцена» Микола Осипов та Олександр Солопов не ризикнули представити її глядачам у повному форматі. Тобто від уже готового для показу тригодинного спектаклю на дві дії залишили рівно половину, але й після цього він не втратив емоційної гостроти. На думку театрознавців, цю весняну прем’єру не зайве було б подивитися усім батькам і педагогам, аби отримати певну уяву про життя і проблеми сучасної молоді.

Заступник директора ЗАТ «Авто­мар» Андрій Полтавець, який кілька днів тому, кермуючи «джипом», в’їхав у трамвайну зупинку, вже визнав свою провину і наразі перебуває у харківському СІЗО. Також через свого адвоката Анатолія Супруна він передав прохання врахувати у ході слідства не лише знайдений у його крові алкоголь, а й стан дорожнього покриття на вулиці Полтавський шлях.

Сто років тому в Харкові відбувся перший в історії міста футбольний матч. Саме цей ювілей вплинув на вибір місця проведення фіналу Кубка України, який уперше відбувся за межами столиці — на харківському стадіоні «Металіст».

У Харкові трохи втомлений життям 72–річний Валентин Гафт побував не в акторському, а в письменницькому амплуа, в якому завдяки дуже точним епіграмам і проникливим віршам виступає досить давно. Перша його книга, що побачила світ майже двадцять років тому, так і називалася — «Вірші і епіграми». Дев’яності роки для автора виявилися особливо плідними. Одна за одною виходять книги «Я поступово пізнаю», «Сад забутих спогадів», «Вірші, спогади, епіграми» і «Життя — театр», написана у співавторстві з чудовим актором і драматургом Леонідом Філатовим. І ось нарешті «Червоні ліхтарі» — цьогорічна новинка видавництва «Зебра», представлена на харківському фестивалі як «найповніша збірка творів великого актора і поета». До неї увійшли вже відомі вірші та епіграми і два нові поетичні цикли.
Гість не маніжив своїх шанувальників увагою, хоча ті заради зустрічі з ним заполонили весь вільний простір презентаційного куточка Оперного театру, включаючи підлогу біля його ніг. Короткі відповіді на запитання явно свідчили про те, що актор, зневаживши роль письменника, явно беріг сили для виходу на вечірню сцену.

Наступного дня після горезвісної пожежі на ТЦ «Барабашово», коли політики наввипередки докопувалися до істинних причин надзвичайної ситуації, вогнем у Харківському регіоні вкрилося ще й селище Ватутіне Ново–Водолазького району. Стихія розбушувалася настільки, що для її приборкання довелося викликати не лише колону «пожежок», а й гелікоптер, оснащений спеціальною ємністю. Пілот нею зачерпнув в озері дві тонни води, збуривши чималу хвилю вкупі з добрячим ураганом, і вилив на верхівки дерев, охоплені сіро–червоним полум’ям. Стихія одразу ж відступила. Вдалий маневр змусив рятувальників укотре пожалкувати про те, що гелікоптери у них тепер на вагу золота. А міністр МНС Володимир Шандра у свою чергу повідомив, що його відомство має намір уже найближчим часом бодай частково оновити рятувальний авіапарк.

Сумнішого збігу природних обставин навмисне не вигадаєш. На піщаних ґрунтах Півдня та Сходу України ростуть фактично одні сосняки. І в той же час літня спека, яка віднедавна в регіонах Лівобережжя б’є всі ймовірні рекорди, знищує тисячі гектарів саме соснового лісу. Трапляються дні, коли навіть чути, як потріскує на пекельному сонці вщент пересушена зелена хвоя. Тоді достатньо маленького скельця від пляшки, покинутої недбалими і безвідповідальними відпочивальниками на пікніку, аби заломлений промінь сонця зіграв роль сірника. Минулого року з цієї та інших причин ліс в Україні займався 450 разів!

Багатостраждальний меморіальний камінь, споруджений у Молодіжному парку Харкова на честь 50–річчя УПА, від позавчора стоїть там незаконно. Депутати міськради відмінили постанову від 30 вересня 1992 року, якою тодішня міськрада зобов’язала Управління архітектури у п’ятиденний термін узгодити проект та місце розташування пам’ятного знака Українській Повстанській армії. Із незрозумілих причин ухвалена постанова шістнадцятирічної давнини формально і досі була не виконана, хоча сам пам’ятник, завдяки ентузіазму місцевої патріотично налаштованої громадськості, у парку таки з’явився.

«Дитячий ринок» торгового центру «Барабашове» (у народі просто «Барабан») спалахнув, немов свічка. Синтетичні іграшки, поліетиленове накриття і пластикові перегородки займалися так швидко, що десятьом підрозділам Управління МНС вдалося приборкати вогняну стихію лише через три години. І це тоді, коли лив дощ. Задля безпеки людей довелося навіть відключити місцеву електричну підстанцію, внаслідок чого зупинився рух потягів Салтівської лінії метрополітену та наземного електротранспорту. І все це сталося у вечірню годину пік, коли харків’яни їхали з роботи.

Нещодавно під час переговорів із лідером Лівії Муаммаром Каддафі Віктор Ющенко повідомив, що Україна має намір поставити цій країні три літаки АН–74 у рамках домовленості більше ніж чотирічної давності. Авіалайнер VIP–класу візьме курс на Схід в останньому кварталі цього року ще два, санітарні, пізніше, згідно з визначеним графіком поставок. Ця новина неабияк підняла настрій харківським авіабудівникам, які обслуговують згаданий контракт, і подарувала надію на довгоочікуваний порятунок їхнього підприємства. Адже ще кілька днів тому біля заводу стояло наметове містечко пікетувальників, яких вивели на вулицю не стільки відчай та злидні, скільки бажання за будь–яку ціну вберегти від банкрутства рідний завод.