* Програму знайдено журналістами «УМ» в урядових та парламентських кулуарах.

Другий енергоблок Хмельницької АЕС, згідно з урядовим рішенням, має бути введений у дію до 24 серпня 2004 року. Враховуючи те, що перший кілок на новому майданчику було забито ще два десятиліття тому, стає очевидним: будівництво вже обросло густою бородою. Звісно, цьому були й об'єктивні причини, зокрема оголошений свого часу мораторій на спорудження об'єктів ядерної енергетики в нашій державі, який тривав до 1994 року.

Європа завжди переймалася проблемами нелегальної міграції, що загрожувала їй зі Сходу. Багато нарікань висловлюється, зокрема, на адресу України, мовляв, українці чи не найчисленніша група іммігрантів і сама держава є сприятливою транзитною зоною для представників найбідніших азійських країн.

Бен Аффлек і Дженніфер Лопес таки одружаться. Вони, виявляється, не посварилися, як чомусь вирішила вся преса світу, а просто, за висловом самого Бена, «трохи одне на одного набурмосилися».

Правильно кажуть, що чоловік і дружина схожі одне на одного не менше, ніж кімнатні песики на своїх улюблених господарів. Щоправда, якщо у другому випадку йдеться про зовнішність, то у першому — про характери.

Спочатку була справді соломорізка. Її змайстрували далекого 1863 року в майстерні з виробництва січкарень і залізного причандалля до вітряних млинів. Створення такої майстерні у меннонітській колонії Шенвізе тодішнього Олександрійського повіту ініціював уродженець Нідерландів Абрагам Якович Кооп. Невдовзі неподалік майстерні фріза (сьогодні ця рідкісна народність зосереджена на півночі Голландії) Коопа виникли ще три підприємства. Шістдесят літ потому квартет вирішив об'єднати свої ресурси, і 1 жовтня 1923 року під дахом Південсільмаштресту було зареєстровано завод «Комунар». Сільгоспмашини 29 найменувань випускало 2717 працюючих.

Скромний сумчанин на більш ніж скромному автомобілі виїздив із Сум до свого заміського, знову ж таки скромного, будиночка-дачки. Після короткої перерви продовжував шлях на Київ. Але вже — на «Мерсі», у престижному «прикиді» та з золотим ланцюжком «авторитетної» ширини на шиї. Місцевий підприємець їхав до столиці відпочити. Там його ніхто не знає. А вдома чого «світитися»? Можна й на «Запорожці» поїздити... Цей житейський анекдот розповіли працівники державтоінспекції — їм доводилося спостерігати за такими чудесними метаморфозами. Коментуючи цей випадок, заступник сумського міського голови Олександр Папусь проілюстрував стан частини нашого малого бізнесу: «Як там життя не йде, а ліпше бути в тіні». Виробилася ця звичка роками становлення і протистояння підприємництва всіляким обставинам: державним і місцевим, об'єктивним і суб'єктивним... Хоча сьогодні, переконана Ольга Тарасенко, уповноважена Держкомпідприємництва з питань захисту прав підприємців на Сумщині, йдеться вже не про виживання — про вироблення правил гри між підприємцями та владою. Чимало для встановлення таких правил зробив закон про регуляторну політику. Втім багато непорозумінь та неузгоджень усе ж залишається.

Складно бути однолюбом — якщо об'єкт твоєї пристрасті не відповідає взаємністю, ризикуєш на все життя залишитися без пари. Особливо не пощастило в цьому плані жінкам, бо чоловіки, які не закохуються по десять разів на рік (у кращому випадку), трапляються ду-у-уже рідко.

У Дер­жав­но­му ре­єс­т­рі не­ру­хо­мих пам'яток Ук­ра­ї­ни цей уні­каль­ний об'єкт — за­по­від­ник «Бу­ша» на Він­нич­чи­ні — сто­їть на­рів­ні з та­ки­ми всес­віт­ньо ві­до­ми­ми пам'ят­ка­ми, як Софiя Ки­їв­сь­ка, Бах­чи­са­рай­сь­кий та Кер­чен­сь­кий iсто­ри­ко-куль­турнi за­повiдни­ки, Ки­є­во-Пе­чер­сь­ка лав­ра.

Здавалося б, прохідний контрольний матч збірних України та Македонії — відвертих середняків європейського футболу, які втратили шанси бути представленими на першості континенту—2004 у Португалії і тому наступні офіційні поєдинки проводитимуть лише через рік, — зусиллями телевізійних інформаційних спонсорів заграв доволі привабливими барвами. Ще б пак, 11 жовтня на столичному стадіоні «Динамо» ім. Лобановського українську команду вперше виведе на поле легендарний футболіст у минулому і... невідомо, який тренер нині, — Олег Блохін. За тиждень до спарингу новий наставник національної збірної зібрав прес-конференцію, основні тези з якої — до уваги читачів «УМ». Але зазначимо побіжно, що у кадровому питанні Олег Володимирович жодних ноу-хау не вигадував й америк не відкривав. Троє фахівців, яких Блохін назвав своїми помічниками у штабі збірної, — досить відомі особи, колишні партнери О.Б. по київському «Динамо», які, втім, нічим видатним в Україні не відзначилися. Зокрема, Баль пас задніх із «Ворсклою» й відтак був звільнений, Кузнєцов як головний тренер так само невдало працював із ЦСКА, тепер він один із багатьох на лавці «Динамо». Що ж до запрошених гравців, то тут Блохіну й вибирати фактично ні з кого: у переліку кандидатів до «нової» збірної — майже всуціль знайомі все обличчя, за винятком однієї-двох осіб. Знову перебір форвардів і брак справді класних виконавців середньої лінії. А ось захисник Олег Лужний, якого його тезка Блохін нібито запрошував до продовження виступів за національну команду й навіть пропонував бути граючим тренером, хоч і у списку, але, за даними різних інформагенцій, проти македонців не зіграє через проблеми із... зубами.