До закінчення фінального етапу чемпіонату України з регбі командам у чільній шістці залишилося провести по одному поєдинку плюс ще один перенесений матч. Але питання про чемпіона і срібного призера було вирішено ще наприкінці вересня.
Арнольда Шварценеггера обрано губернатором Каліфорнії. Чи не є прихід до влади в одному з найбільших американських штатів популярної кінозірки, «Австрійського дуба», свідченням нової тенденції в політиці супердержави?
Ще рік тому більшість українців навряд чи відала про 80-тисячне Мукачеве. А ім'я Василя Петьовки було маловідомим навіть у самому Закарпатті. Сьогодні мукачівського міського голову знають усі, хто стежить за подіями в Україні. І навіть новопризначений посол США в Україні вже запросив його на прийом. Наша розмова з 37-річним підприємцем, політиком і міським головою, якого на виборах активно підтримувала «Наша Україна», — про останній період його життя.
Сильвіо Берлусконі, відомий своїми корупційними зв'язками прем'єр-міністр Італії, виявився більшим прихильником інтеграції України в євроспільноту, ніж український Президент Леонід Кучма. Прибувши на ялтинський саміт «Україна—ЄС» як керівник країни, що нині головує у Союзі, Берлусконі не скупився на аванси нашій країні. На прес-конференції після закінчення саміту, у вівторок надвечір, Берлусконі, зокрема, заявив про існування «чудових можливостей для інтенсифікації відносин ЄС із країнами-сусідами в розробці Плану дій, щоб досягти тіснішого співробітництва з новими сусідами... і щоб перейти в майбутньому до повної інтеграції України в ЄС». Назвавши Україну «безумовно європейською країною», італійський прем’єр побажав нашій державі якнайшвидше виконати необхідні умови для вступу в СОТ, запровадити необхідні законодавчі зміни, щоб, досягнувши відтак рівня, який існує в ЄС, стати повноправним членом Європейського Союзу.
Колегія суддів Верховного Суду виявилася «неоригінальною» і знову скасувала рішення Апеляційного суду Київської області, який раніше закрив усі кримінальні справи стосовно Юлії Тимошенко, її чоловіка Олександра та чотирьох колишніх керівників корпорації ЄЕСУ. Таким чином ВС задовольнив касаційне подання Генпрокурати на рішення АС Київщини від 13 травня. У вівторок у зв'язку з великим обсягом справи головуючий Валерій Давиденко оголосив тільки результативну частину рішення, а цілком неприємні для лідерки БЮТі висновки зачитають 13 жовтня. Апеляційний суд відтак отримає всі матеріали для повторного розгляду. «Верховне» рішення набрало сили з моменту оголошення.
Сигнал про загоряння у Меморіальному музеї історії політичних репресій та тоталітаризму «Перм-36» (колишня дільниця особливо суворого режиму останнього радянського концтабору ВС-389/36) надійшов на пульт пожежної охорони на початку першої ночі. За годину, поки вогнеборці дісталися до села Кучино Чусовського району (тридцять кілометрів до райцентру розбитими «расєйськими» дорогами), усі дерев'яні конструкції бараку згоріли. За повідомленням прес-служби пермських пожежників, полум'я погасили вже о першій п'ятнадцять. Але за годину від будівлі, побудованої у кінці 50-х, залишилися тільки цегляні стіни. За офіційною версією, причина стихії — коротке замикання в електромережi.
Член правління пермського обласного «Меморіалу» Олександр Каліх вважає, що це лише прикрий випадок, адже експозицію на час ремонтних робіт перенесли на територію дільниці суворого режиму — і унікальні фотографії, документи та матеріальні пам'ятки зеківського побуту таким чином не постраждали. Директор музею Віктор Шмиров додає, що з вогню вдалося винести оригінальні металеві столи, за якими мали виконувати робочу норму в'язні 80-х. Натомість українські політв'язні, яких карали в цьому таборі, Микола Горбаль і Василь Овсієнко, мають сумніви й не вірять у «нещасний випадок». Та й справді, чому бездумний вогонь мав знищити не якийсь корівник, а єдиний на території всього колишнього «архіпелагу ГУЛАГ» повністю відновлений і музеєфікований об'єкт? І, головне, найбільш символічний для українців! Адже саме в ньому 4 вересня 1985 року, вже під час горбачовської перебудови, загинув Василь Стус...
«Україна молода» продовжує замислюватись над законами, прийнятими впродовж минулої сесії Верховної Ради. І поступово приходить до висновку, що цікавіше за законотворчість може бути лише використання її, так би мовити, не за прямим призначенням. Тобто майже як тоді, коли з кулькових ручок «народні умільці» робили навіщось вазочки для квітів абощо. Кому потрібні подібні витвори, не відомо, мабуть, і їхнім авторам. Однак невинність подібного хобі ми з легкістю вибачаємо, чого не скажеш про випадок, коли з самого поняття «закон» виробляється казна-що.
Організатори фестивалю політичної сатири «Гарячі припарки» на Тернопільщині впевнені, що наразі він є чи не єдиним такого роду в Україні (дійства на кшталт одеської «Гуморини» вони відносять до жанру так званого побутового гумору і називають «забамбурюванням народу»). Що ж, якщо зважати на те, де саме народився фестиваль два роки тому, то він — справді майже феноменальне явище. Пов'язано це з умовним, але досить чітким поділом Тернопільської області на райони більшої та меншої громадської і політичної активності в контексті як давніх, так і ще зовсім свіжих історичних подій. Лановеччина, батьківщина «Гарячих припарок», у зв'язку з цим вважається однозначно пасивною, як і весь північно-східний «кущ» регіону. Втім у «батька» фестивалю Василя Неручка, викладача місцевого профтехучилища і директора госпрозрахункового мистецько-спортивного клубу «Тризуб» (не плутати з відомою однойменною організацією. — Авт.), є дещо інша думка.
Не бачать особливої вигоди у заміні паперових гривень на металеві і більшість оперативно опитаних нами вчора пересічних громадян.
На просторах єврозони номінал в один і два євро існує тільки в монетах, як і в перспективі дрібні гривні — в Україні.
