Відповідальний за «базар»

Що не кажіть, а вчитися на своїх (а тим паче чужих) помилках наші політики не вміють. Пригадуєте, чим для Кучми обернулося вживання нецензурщини у власному кабінеті (хоча головна на плівках Мельниченка, звісно, не лексика, а інформація)? Цього разу на граблі наступив той, хто вже «світився» зi своїм словниковим запасом на скандальних касетах — позафракційний народний депутат Олександр Волков.

У КРАЩИХ ексТРАДИЦІЯХ

Учора на зустрічі з послом США в Україні Джоном Гербстом Генеральний прокурор Святослав Піскун закликав посланця дядька Сема укласти з нашою країною договір про екстрадицію. «Це був би безцінний історичний внесок вашої і моєї роботи на своїх посадах», — немов переймаючись своєю близькою відставкою, сказав Гербстові Піскун. Як повідомляє агенція «Інтерфакс-Україна», Святослав Михайлович навіть передав амбасадору проект договору про екстрадицію, підготовлений, за його словами, за світовими стандартами. Джон Гербст висловив зацікавлення напрацюваннями Генпрокурора України і зазначив, що уряд США готовий працювати над цією угодою.

Наша справа — права

Уже який рік в українському політикумі обговорюється тема об’єднання «національно свідомих патріотичних сил» (як каже Іван Плющ) в одну партію, проте далі розмов справа не рухається. І не дивно, адже у всіх партійних голів на центральному та місцевому рівні є амбіції, жодній партії не хочеться втрачати свою назву й розчинятися в іншій, раніше конкурентній політичній силі тощо.

Наша марка — наш голодомор

Наша марка — наш голодомор

Перша марка незалежної України, присвячена голодомору 1932—1933 років, після всіх дизайнерських страждань уже побачила світ. Нагадаємо, створена у співпраці українців та діаспори в США, вона вже була готова до випуску, однак хтось із небайдужих помітив, що зображені на ній люди виявилися цілком конкретними росіянами. Тепер же, повідомляє «Київ Пост», цю грубу недоречність ліквідовано, і марка (її ви бачите на знімку) встигне побачити світ до відзначення 70-річчя трагічних роковин.

Полювання на нелегальних робітників

Узв'язку з кризою громадських фондів німецькі пенсіонери не дочекаються у 2004 роцi передбаченого раніше підвищення пенсій. Додатковим навантаженням на гаманці пенсіонерів стануть обов'язкові внески до Фонду опіки над недієздатними особами. Внески на пенсійне страхування залишаться на попередньому рівні — 19,5 відсотка від місячного заробітку без відрахувань.

Полігон запасних

Полігон запасних

На базі 92-ї моторизованої бригади, що дислокується поблизу Чугуєва, проходить військову підготовку черговий миротворчий батальйон. За прогнозом обласного комісара Олексія Середи, його відправлять до Іраку. Якщо плани вищого командування зміняться і східні ворота для харків'ян не відчинять, то елітна «бригада» відбуде до іншої гарячої точки планети. Наприклад, у Ліберію, куди Україна планує відправити свій батальйон, що готується нині в Житомирі.

Іракська «Волга» атакувала українську «Мазду»

Четверо українських миротворців у Іраку постраждали внаслідок дорожньо-транспортної аварії, що сталася у понеділок неподалік міста Ес-Сувейра, повідомляє прес-служба Мінооборони України. У мікроавтобус «Мазда», яким керував український водій, врізався місцевий легковий автомобіль «Волга».

Перейдемо на цифру

Усе більше підприємців при виборі офісної АТС віддають перевагу цифровим станціям, які за своїми можливостями значно переважають аналогові. Фахівці зазначають, що цифрова станція дозволяє через інтегрований шлюз побудувати мікростільникову мережу на базі стандарту DECT. Також використання інтегрованої системи голосової пошти дозволяє реалізувати функцію автовідповідача, голосових меню. Більшість цифрових АТС надають послуги створення груп абонентів, організації конференцій з внутрішніми та зовнішніми абонентами тощо. Дехто з фахівців навіть вважає, що продавати аналогові станції вже недоцільно. Утім навряд чи це відповідає дійсності. Поки що є потреба й у тих, і в інших.

Чи кращий фермер за голову колгоспу?

Чи кращий фермер за голову колгоспу?

«Це — Олексій. Його сорочка випрана дорогим порошком. А це — Петро, чия сорочка випрана нашим, якісним. Ви відчуваєте різницю?». Це риторичне запитання щодня ставить нам відома реклама. «Не бачу ніякої різниці!» — щиро дивується дружина одного з них. А от кому не можна позаздрити, так це жінкам наших героїв, бо прати сорочки доводиться щодня: Олексій та Петро працюють на землі. У їхній роботі, як і в сорочках, на перший погляд, немає ніякої різниці — обоє виросли в селі, обоє займаються сільгоспвиробництвом, обоє орендують в односельців паї, обоє отримують прибуток і однаково люблять свою роботу. Проте насправді відмінності між чоловіками чималі, адже Олексій Чередниченко — фермер із Донеччини, а полтавець Петро Дмитрович Неварикаша — голова агрофірми «Наталка-полтавка».
З'ясувати особливості роботи і способу мислення директора агрофірми (екс-голови колгоспу) і фермера-приватника вирішила Міжнародна фінансова корпорація, провівши дослідження «Розвиток аграрного виробництва та аграрного бізнесу в Україні». На які культури роблять ставки нинішні сільські керівники, як і кому продають вирощене, де шукають спеціалістів, наскільки обізнані з аграрним законодавством, — ці та інші запитання фахівці МФК поставили не лише Чередниченку та Неварикаші, а й ще 400 їхнім колегам як із західних, так і зі східних областей України. І виявилося: те, чого не вміє Олексій, уміє Петро Дмитрович, а там, де Петро Дмитрович отримує збитки, Олексій пожинає прибутки. Словом, дослідження цілком об'єктивно відповіло, яка форма господарювання на селі най-найкраща, — ніяка.

«Остарбайтери» в степах Криму

І у Криму, виявляється, цілком можливий варіант заможної Європи, де на «будовах капіталізму» найменш оплачувана робота дістається закордонним нелегалам. У даному випадку в ролі непоступливих і жадібних роботодавців виступають доморощені сільські багатії. На полях приватного сільськогосподарського підприємства у степовому Красногвардійському районі три місяці поспіль трудились 18 нелегалів із Молдови — корчували пеньки, рили ями під виноград, встановлювали шпалеру. Виснажливу працю молдаван керівництво підприємства оцінило всього у 200 гривень на «брата», пообіцявши розрахуватися наприкінці сезону.