Моторошне повідомлення про те, що кілька хвилин тому до першої центральної міської лікарні привезли закривавленого хлопчика з численними ножовими пораненнями, до столичних міліціонерів надійшло позавчора зранку. На місце події — в будинок по вулиці Славгородська, 4, що в Дарниці, — одразу вирушив оперативний наряд міліції. Яким же було здивування правоохоронців, коли «в'язати» їм довелося не буйного маніяка, а 29-річну матір хлопчика, яка не лише не приховувала свого звірячого вчинку, ба навіть більше — хизувалася ним...

Президент Леонід Кучма вчора назвав головною причиною звільнення Святослава Піскуна з посади Генпрокурора «політизацію роботи Генеральної прокуратури». Перебуваючи в Нетішині, на Хмельницькій АЕС, свою позавчорашню «бомбу» гарант прокоментував ну дуже оригінально: «Останнім часом стільки гучних заяв було. Час пройшов, а окрім заяв та обіцянок, нічого немає. Багато шуму і мало конкретних результатів — це і є головна причина».

«29 жовтня 2003 року відбулися загальні збори Національної спілки письменників України, в яких узяли участь представники усіх областей України та Києва. На зборах розглянуто питання стану справ у НСПУ, внесено зміни до Статуту Спілки для приведення його у відповідність до Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки». Збори висловили недовіру голові НСПУ Володимиру Яворівському. Головою Національної спілки письменників України обрано Наталію Околітенко».
Такий невибагливий текст плюс кілька скупих біографічних даних пані Наталі Околітенко позавчора ввечері надійшов до електронної скриньки політичного відділу «УМ». Оскільки у зворотній адресі відправника значилася поштова скринька на безкоштовному інтернет-сайті ([email protected]), де абсолютно анонімно може зареєструвати свою пошту кожен бажаючий, ми вирішили, що це звичайний розіграш. У «кращому випадку» — цілеспрямована провокація. Тим паче що, як з'ясувалося, цілком аналогічне послання, яке надійшло до наших колег з інтернет-агенції «Форум», було відправлено із сайту, зареєстрованого взагалі в Росії (list.ru). Ну звісно, чийсь дурний жарт, що ж іще?
Та коли з'ясувалося, що такий самий «дурний жарт» того вечора став однією з центральних новин дня, майже нарівні з відставкою Генпрокурора, на всіх загальнодержавних телеканалах, сміятися розхотілося.

У Ясмін Ле Бон багато чого незвичного. Починаючи від походження (батько — іранець, мати — британка) до бажання в міру можливостей працювати моделлю навіть у такому зрілому як для цієї професії віці (вчора їй виповнилося вже 39).

Рудоволоса австралійка Ніколь Кідман вкотре довела, що є не лише чудовою актрисою, а й красивою і, що головне, елегантною жінкою із власним неповторним шармом. Рівно тиждень тому пані Кідман була обрана новим обличчям найвідоміших у світі парфумів — «Шанель №5». Як повідомляє славетний будинок моди, створений свого часу законодавицею французької, та що там — світової, моди Коко Шанель, незабаром 36-річна кінозірка зніметься для реклами легендарного аромату.

Вікторія Бекхем, сердешна, ніяк не може десь себе приткнути так, аби про неї знову заговорили не лише як про дружину просто ультрапопулярного у світі футболіста, а як про самостійну знаменитість. Нещодавно колишній «Пош спайз» довелося перебратися в Іспанію «з кінцями», бо на новій футбольній «батьківщині» її чоловіка Девіда Віку відверто недолюблюють за те, що більшість часу вона проводить в рідній Англії, куди й свого «благовірного» щотижня тягне, заважаючи нормально тренуватися перед відповідальними матчами «Реалу», в якому містер Бекхем тепер грає.

Японці — невтомні конструктори всіляких тамагочі, собак-футболістів та тому подібних роботів і забавок— знайшли оригінальний спосіб прикрасити життя самотнім людям. Нещодавно в Країні Східного Сонця надійшла в продаж нова лялька для дорослих. Головна її «чеснота» в порівнянні з відомими досі «пупсами» — вміння говорити.

У житті кожної людини настає момент, коли від питання «Для чого я живу?» — розмах шекспірівський, але водночас звучить дуже по-земному — відмахнутися неможливо. Ось так ігноруєш його рік, два, десять, та ілюзією відносно того, що воно рано чи пізно, так би мовити, розсосеться, можна себе і не тішити. І тоді починається гарячкове звіряння своїх вчинків з рекомендаціями мудрих світу цього щодо побудованого будинку, посадженого дерева та вирощеного сина. Не знаю, чи відповідав уже на це питання Сергій Проскурня, але я просто переконана, що одним із головних пунктів його «звіту» обов'язково буде «Березілля». Театральний фестиваль, який живе, дивує, тішить, експериментує, влаштовуючи локальні революції в театрі, шанує традиції й не боїться радикальних кроків назустріч незвіданому. «Ми несемо в душі пам'ять, яка становить основу драматургії фестивалю. Наші очі вдивляються у все, що може зацікавити, збентежити, надихнути. Ми сперечаємось, ми шукаємо. Ми зацікавлені у продовженні. Ми хочемо. Ми готові», — так Сергій Проскурня анонсував цьогорічне, вже одинадцяте «Березілля». З 24 вересня по 26 жовтня лідери сучасного українського театру своєю участю у фестивалі шанували пам'ять Данила Лідера.

Розпочатий минулого року капітальний ремонт приміщення Донецького академічного українського музично-драматичного театру досі триває без припинення творчої діяльності колективу. Втім навіть за цих, не зовсім сприятливих, обставин театр продовжує тримати марку одного з найвідвідуваніших. Тільки за перше півріччя 2003 року тут побувало понад 162 тисячі глядачів. І особливо красномовною ця цифра буде в порівнянні — три інші місцеві театри разом зібрали за цей же період удвічі менше глядачів.