Двадцять членів екіпажу судна «Святий Пантелеймон», що зазнало катастрофи у протоці Босфор поблизу Туреччини, повернулися у суботу додому після оформлення протоколів за фактом аварії.

Пізнього недільного вечора, близько 22-ї години, у приймальний покій Надвірнянської центральної районної лікарні карета «швидкої допомоги» доставила першу партію весільних гостей, котрі гуляли в селах Молодьково та Битково, із серйозними харчовими отруєннями. А далі медики «швидкого реагування» не мали спокою упродовж цілої ночі. У першій половині вчорашнього дня на лікарняних ліжках уже перебувало 40 хворих разом із молодою парою.

16 осіб загинули і 30 перебувають у шпиталях з пораненнями у результаті нещасного випадку, що трапився в суботу на розкішному океанському лайнері Queen Mary II («Королева Марія ІІ»), який перебуває на суднобудівному заводі в місті Сен-Назер на заході Франції. Робітникам, які працювали на будівництві гігантського корабля, що має стати окрасою британського та світового пасажирського флоту, цього дня було дозволено привести на екскурсію на корабель своїх родичів та знайомих. У суботу о 13.22, коли на трап довжиною десять та шириною півтора метра зайшли приблизно 50 осіб, він зсунувся і люди полетіли з 20-метрової висоти на сухе бетонне дно доку.

Події останніх вихідних свідчать, що ситуація в окупованому американцями Іраку погіршується в арифметичній прогресії. У суботу поблизу міста Мосул у повітрі зіштовхнулися два гелікоптери «Блек Хок»: загинули 17 американських військовослужбовців, п'ятеро отримали поранення, один зник безвісти. Присутній на місці події американський офіцер стверджує, що одна з машин зазнала обстрілу із землі. Того ж дня один американський вояк загинув та двоє інших отримали поранення у Багдаді, коли їх машина наїхала на міну. У неділю троє американців отримали поранення в місті Мосул, коли їх патруль потрапив у засідку. За кілька місяців війни в Іраку армія США втратила вбитими більше, ніж за перші три роки війни у В'єтнамі.

Серби втретє впродовж останніх 13 місяців не спромоглися обрати президента країни. З 6,5 млн. громадян Сербії з правом голосу в неділю на виборчі дільниці з'явилися лише 38,3 відсотка. Для визнання виборів дійсними необхідна явка не менше половини зареєстрованих виборців. Якщо черговий провал самих виборів уже навіть не можна назвати несподіванкою, то їх результат виявився крижаним душем для демократичної частини електорату Сербії та європейської спільноти. 46,5 відсотка виборців, які все ж з'явилися на дільниці, віддали свої голоси за крайнього націоналіста, кандидата від Сербської радикальної партії Томіслава Ніколича і лише 35 відсотків — за висуванця демократичної, реформаторської влади Драголюба Мічуновича.

Запланований після форуму демократичних сил у Сімферополі 16 листопада прямий ефір за участю Віктора Ющенка на ДТРК «Крим» о 20-й годині «вирубили» за кілька хвилин до трансляції. А заодно і всі інші місцеві і загальнонаціональні канали та взагалі струм на всьому житловому масиві. Щоправда, не надовго, на якихось 5-7 хвилин, і все ж... Це стало приводом, щоб за вказівкою гендиректора телекомпанії Валерія Козубського замінити прямий ефір на запис передачі, яка ще невідомо чи відбудеться через обіцяних два дні.

Якби президентські вибори відбулися наступної неділі, то новим гарантом Конституції став би Віктор Ющенко. За результатами опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та компанією «Тейлор Нельсон Софрез Україна» 30 жовтня — 6 листопада, свої голоси за лідера «Нашої України» готові віддати 22,3% виборців. У порівнянні з попереднім опитуванням, від цієї «фірми» рейтинг лідера «Нашої України» понизився лише на якусь дещицю. Полку електоральних симпатиків комуніста Петра Симоненка натомість прибуло: якщо минулого місяця за нього були готові віддати свої голоси 11,3% виборців, то тепер — 14,1%. За Прем'єр-міністра і голову «Партії регіонів» Віктора Януковича готові віддати свої голоси 9,3% опитаних (минулого місяця — 9,4%).

Якщо раптом виявиться, що нинішній президент Росії Володимир Путін зі своїм попередником Борисом Єльциним не згодний, і вирішувати «тузлинську проблему» «по-дружньому», як цього хочеться Борисові Миколайовичу, не захоче, то в України завжди є надія на допомогу (принаймні моральну) іншого сусіда. Як запевнив учора українських журналістів маршалок Сейму Республіки Польща Марек Боровський, його країна «твердо стоїть на позиції збереження територіальної цілісності й суверенітету України, особливо в питаннях будівництва Росією греблі в Керченській протоці».

Учора Печерський районний суд не зміг розпочати слухання свідків у справі колишнього віце-прем'єра Леоніда Козаченка, звинуваченого в зловживанні службовим становищем і отриманні хабара в особливо великих розмірах, оскільки ті не спромоглися з'явитися на засідання. Проте суддя, прокурори, адвокати й обвинувачений сумлінно чекали на голову Держкомстату Олександра Осауленка, представника Всеукраїнської асоціації пекарів Володимира Слабовського, керівника служби віце-прем'єра Володимира Дем'янчука, радника віце-прем'єра Валерія Черепанова та нині діючого віце-прем'єра Івана Кириленка. Суд так і не дізнався, чому не з'явилися перші четверо свідків, а от Іван Григорович замість того, щоб висловити свою позицію гласно і безпосередньо, як того вимагає закон, надіслав письмову заяву.

Черкаські чиновники, як і обіцяли, поїхали в народ із «лікнепом» про те, чого і скільки пайовики мають отримати на земельні паї. Щоправда, візит високоповажних гостей чомусь почався не з найпроблемніших господарств, а навпаки, з найбагатших та найміцніших. Найперше керівники не лише району, а й області навідалися в село Березняки Смілянського району, де взяли участь у зборах дочірнього сільськогосподарського товариства «Агрокомплекс» концерну «Нафтаенерго».