Так із висоти пташиного польоту деякі місцеві сільгосппідприємства підживлюють аміачною селітрою свої озимі. Адже через негоду це не вдалось зробити, як, власне, розгорнути широкий фронт весняно-польових робіт звичними сіялками ні у традиційні лютневі «вікна», ні у ці весняні дні. Задоволення не із дешевих — 40—45 гривень за «авіаційний» обробіток одного гектара, тому, зрозуміло, це собі можуть дозволити лише великі й заможні господарства.

Волевиявлення мешканців Кримського півострова при обранні депутатів усіх рівнів, як і по всій Україні, позначилося скупченістю на виборчих дільницях (середня їхня пропускна здатність — 55 виборців за годину), а також «зникненням» цілих будинків, прізвищ тощо. Однак голосування відбулось, і, що найголовніше, його підсумки навряд чи визнають недійсними. На відміну від голосування за «мерськими» бюлетенями, наприклад у Сімферополі. Річ у тім, що міський тервиборчком лише зранку 26 березня зняв із перегонів одного з 21 претендента на пост міського голови, а саме — лідера тутешніх республіканців, колишнього міністра фінансів автономії Олександра Гресса. Звичайно, не з власної ініціативи, а виконуючи відповідне рішення місцевого суду Київського району кримської столиці — за перевищення претендентом виборчого фонду.

Курортники, які влітку завітають до Криму, навряд чи зможуть вдосталь поповнити свій вітамінний запас — фруктового розмаїття нинішнього сезону на півострові не очікують. Звичайно ж, йдеться про дари місцевих садів, бо імпортні у курортний сезон з'являються на прилавках і так за будь-якої погоди. Приміром, найбільш «ходова» смакота — яблука. Адже вже кілька років поспіль майже половину з них на півострів привозять із Молдови, Польщі, Туреччини. Бо із колишніх 64 тисяч гектарів садів у Криму залишилося всього 15 тисяч, причому половина з них настільки старі, що потребують повного викорчовування, — розповіли «УМ» у підпорядкованій вітчизняній Академії аграрних наук Кримській дослідній станції садівництва. А з того, що плодоносить, фактично дві третини йде на переробку і пропонується споживачу вже у вигляді соків, пюре, повидла, джемів тощо. Це у найврожайніші роки. Нині ж консервні підприємства Бахчисарайського, Сімферопольського, Красногвардійського, Нижньогірського, Совєтського районів, де ще більш-менш збереглося промислове садівництво, можуть узагалі «поглинути» весь майбутній уцілілий після холодної зими врожай. Що ж тоді залишиться у натуральному вигляді?

Ця грошова історія дещо обросла «бородою»: у квітні 2002 року 33-річний депутат ВР Криму євпаторієць Микола Котляревський через суд виграв означену суму в держави, хоча вимагав аж 5 мільйонів за моральні страждання, спричинені нібито незаконною кількамісячною «відсидкою» у СІЗО за підозрою у скоєнні наприкінці 90-х років злочинів аж за 11 статтями Кримінального кодексу. Однак тоді зумів відкараскатися пан Микола лише одним роком позбавлення волі з відстрочою на два роки за протидію законній господарській діяльності (ст. 206, ч.1) і штрафом 500 гривень. До речі, саме через цей факт своєї бурхливої біографії потрапив нині Котляревський до «міченого» кримською міліцією списку 121 (раніше йшлось про 116), тобто до когорти тих претендентів на місце в місцевому парламенті від партійних блоків, котрі колись мали проблеми із законом.

Учора на мисі Чауда мало добряче «бабахнути» — туди місцеві піротехніки , як повідомили «УМ» у Головному управлінні МінНС Криму, мали підвезти (коли писались ці рядки) і підірвати стару іржаву торпеду часів минулої війни. Її, точніше середню частину завдовжки чотири з половиною метри, випадково угледіли на Золотому пляжі неподалік Феодосії.

Інцидент стався приблизно о першій ночі. Яскравий спалах у темряві з вікна літньої кухні відразу ж помітили племінниця і сестра журналістки, які якраз чекали її з роботи. І до приїзду пожежної команди разом із сусідами толокою встигли загасити полум'я. В тому, що це був навмисний підпал, сумніву ні у пані Лілі, ні у її колег немає — зловмисник (чи зловмисники) залишив на місці пригоди напівпорожню пластикову каністру бензину. Добре, що вогонь встиг лише «облизати» ворота гаража, розміщеного у цокольному приміщенні будинку. Якби у той момент там стояв «Фольксваген-Гольф» (всі сходяться на тому, що саме на це робився розрахунок) журналістки, то хтозна чим би все закінчилось. Випадково Ліля Буджурова у той день допізна з авто затрималась у редакції (вона редагує досить популярну на півострові газету «1-а кримська»).

Серед білого дня в центрі Сімферополя на вулиці Менделєєва обвалилось 15 квадратних метрів зовнішньої стіни двоповерхового будинку. І без цього у вкрай занедбаній квартирі, в чому пересвідчилась прибула бригада міненесників, у момент аварії ніхто не перебував. До речі, її бомжуватий господар не дав про себе знати й досі. Падаючий кам'яний блок, правда, пошкодив інженерні мережі нижнього поверху, внаслідок чого повністю залило водою одну з квартир. Тому сім'ї, що тут мешкала, терміново довелося шукати тимчасовий прихисток у родичів.

Одразу після найсуровіших за останні 60 років морозів керівництво місцевого МінАПК робило припущення, що, мовляв, майбутній урожай загалом бодай частково вдасться зберегти правильною обрізкою лози. Проте аналізи, проведені буквально днями в спеціалізованій лабораторії Сімферопольського державного проектно-конструкторського технологічного інституту «Плодмашпроект» (також ситуацію моніторить інститут «Магарач» і кафедра виноградарства Кримського агротехнологічного університету), остаточно перекреслили ці сподівання.

Наша газета повідомляла, що нещодавно на острові Тузла однойменна прикордонна застава подарувала Прем'єр-міністру Юрію Єханурову теж Тузлу — 4-місячне цуценя німецької вівчарки. Журналістам у Сімферополі він відверто зізнався, що, мовляв, найбільше зрадіє маленькій Тузлі його внука. І ось «УМ» вдалося дізнатися, що до подарунка опосередковано причетний і давній знайомий нашої газети Микола Альошин, підполковник, начальник кінологічної служби управління Кримського територіального командування Внутрішніх військ МВС України. Адже колеги-прикордонники знайшли Тузлу саме у його розпліднику.

Верховна Рада Криму вчора «пришпорила» мовне питання. Спочатку голосами двох депутатських груп — «За Януковича» і «Союз» — парламентарії ВР АРК підкоригували порядок денний пленарного засідання своєї останньої сесії, перенісши питання «Про проведення республіканського (місцевого) консультативного референдуму з ініціативи громадян України, що постійно проживають в Автономній Республіці Крим» з нещасливого 13-го на більш прохідне друге місце. І за дві години бурхливих дебатів свого таки домоглися: 53 голосами із 62 у поіменному режимі схвалили постанову про проведення референдуму одночасно з майбутніми парламентськими виборами. На кримський плебісцит 26 березня винесено єдине питання: «Ви за надання російській мові статусу другої державної мови?». Доручення профінансувати заходи з організації і проведення референдуму за рахунок бюджету отримав уряд автономії.