Більше місяця минуло, як набув законної сили обвинувальний вирок щодо начальника Могилів–Подільського відділу міліції Василя Шрамка. Хоч як неохоче, під тиском громадськості та журналістів, та мундира його позбавили. Але прокуратура так і не визнала за екс–міліціонером злочину на ґрунті національної ненависті.

Дружина постраждалого азербайджанця Фірдоусі Сафарова дякує Богу, що чоловік лишився живим, хоча його здоров’я і підірвали. А ще жінка каже, що почуває велику гордість за те, що «прості, робочі люди теж можуть добитися правди».

Лише кілька місяців тому координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман відсвяткував свій 41–й рік народження. А вже сьогодні його немає... За поперед­ньою версією, відомий правозахисник помер позавчора пізно ввечері у рідній Вінниці вiд серцевого нападу.

«Що вразило під час спілкування у селах?.. Якщо населений пункт розташований у межах траси, то і сільрада пристойна, колодязі впорядковані, садки ошатні... А трохи вбік, хай навіть недалеко, за 10–15 кілометрів, природа красива, а от села є — як у війну. Забиті вікна, зарості; ні кота не зустрінеш, ні собаки», — ділиться враженнями керівник обласного об’єднання громадян «Усвідомлений вибір народу» Світлана Дронік, яка майже рік очолювала проект із надання правової інформації та консультування бідних верств населення. Працювали переважно в Лебединському районі. Фахівці надали допомогу 429 особам, але фактично поспілкувалися зі значно більшою кількістю людей. Адже в «глибинці» з поганими дорогами люди приходили просто поспілкуватися. «Нас любили вже за те, що ми доїхали до них. Це ж така подія була в селі: приїхали з області люди, які хочуть почути про їхнi проблеми і допомогти!» — каже пані Дронік.

Трагедія сталася на ґрунтовій дорозі між селами Тернівка та Ковалиха Смілянського району. 16–річна студентка технікуму поверталася додому з дискотеки, коли її збив невідомий автомобіль. Водій утік iз місця ДТП. Про те, що дівчина вчасно не повернулася додому, міліції повідомив її дядько, який пішов її шукати і знайшов мертвою.

Громадянин Молдови та українка підшуковували i вербували на території нашої держави людей з обмеженими фізичними можливостями та тих, які перебувають у скрутному матеріальному становищі. Обіцяючи «золоті гори», зловмисники незаконно переправляли цих громадян через державний кордон до сусідньої країни, де примушували жертв до жебрацтва.

Василь Новиков у Казначеївці мешкає один на вулиці Польо­вій, що сповна відповідає своїй назві — через дорогу від його оселі починаються лани. Пенсія у чоловіка, який усе життя відпрацював водієм, скромна, проте мав він годувальника — КамАЗ, яким постійно вдові свого колишнього начальника овочі возив до Дніпропетровська.

Оскільки тепер уже колишній начальник комунальної організації «Рятувально–водолазна служба Полтавської міської ради» не повідомив про роботу в його безпосередньому підпорядкуванні дружини, згаданого керівника спочатку оштрафували на 850 гривень, а потім звільнили з посади. Як повідомили «УМ» у прокуратурі області, правоохоронці встановили, що дружина керівника майже два роки працювала в очолюваній ним організації інспектором з кадрів. Оскільки він не повідомив про це, власне, про наявність конфлікту інтересів своєму керівництву, то прокуратура Октябрського району Полтави склала щодо нього адміністративний протокол.

Уже 18 липня Врадіївка прийде до Києва. Прийде поки що у розумінні прямому. Тобто, чисельно невелика група людей, що позаминулої неділі вирушила пішки з бунтівного райцентру на Миколаївщині, як і планувалося, фінішує у столиці з надією на паломництво всіх українців, потерпілих від міліцейсько–прокурорсько–суддівської сваволі. Отож заговорили про ймовірність нової української революції, але окресленішої за метою, ніж недалека в пам’яті Помаранчева.

У давнину були видатні мужі, що мали особливий хист простою мовою розтлумачувати право народові, пояснювати щонайскладніші речі і давати йому поради. Адже право, коли знайомишся з ним, здається неважливим, а в житті воно, навпаки, необхідне. Свій власний досвід дає впевненість стверджувати, що Закон — це не те, що написано на папері, а як він втілюється в життя. Хіба ви самі не бачите, що кожного дня з’являються нові закони та проекти змін до них і до Конституції? Не думаю, що нинішні можновладці і законодавці, які взяли на себе обов’язок прийняття та застосування законів, не обізнані в загальних питаннях права. Проте наша доба цілком свідомо, з дивним самовдоволенням, змушує засумніватись у тому, що життя йде за простими, правдивими законами. Наочне цьому підтвердження — разюча нерівність перед законами, привілеями, особливими правами і пільгами, обмеження громадянської чи політичної свободи. Ті, що біля владного корита, вловили ілюзії народу щодо кращого життя, але, розуміючи, що всіх і зразу щасливими не зробиш, стали робити щасливими себе, і найкращу народну ілюзію перетворили на брехню. Мало того, нині політика докотилася до того, що чим переконливіше викривають дії опонентів у видимих і уявних порушеннях, тим важче знайти пораду, як бути далі.