Як студенти складають екзамени? Студент першого курсу поспіхом дістає шпаргалку, піддивляється і ховає її у рукав. Студент другого курсу списує зі шпаргалки, прикриваючи її рукою. Студент третього курсу відповідає з «бомбою». Студент четвертого курсу списує з конспекту на колінах. П'ятикурсник гортає книгу перед викладачем: «На цій сторінці?» — «Ні!» «Тут?» — «Ні». «Ну тоді самі шукайте!».

Середньостатистичний студент вивчає протягом семестру 12 предметів, а наприкінці має не менше семи заліків та чотирьох іспитів. Вбити у свою і без того забиту голову таку кількість інформації навіть за наявності чотирьох гігабайтiв оперативної пам'яті не є можливим. (Цікаво, а на що розраховують викладачі?) Отже, як казав мій незабутній викладач із логіки, якщо студент дуже добре відповідає на іспиті, логічно, що він має шпаргалку. А як же без неї?

Шпаргалки, які ще лагідно називають шпорами, з давніх давен були паличкою-виручалочкою для

спудеїв. Ой, як незручно було, мабуть, стародавнім римлянам ховати під туніками велетенські сувої, або прадавнім еллінам — глиняні дощечки. Розвиток науково-технічного прогресу значно полегшив життя тим, хто гризе граніт науки, але ще й як ускладнив його викладачам, що невпинно змушені пильнувати, чи не ховає хтось щось, наприклад, під спідницею або й, перепрошую, в такій інтимній частині жіночої білизни, як бюстгальтер.

Логічно, що студентам технічних навчальних закладів, «фізикам» шпаргалки готувати куди простіше, аніж «лірикам»— написав на руці чи нозі хоч сто формул — і користуйся на здоров'я! А ще простіше дівчатам, бо під не дуже короткою спідницею вміститься чи не весь курс ядерної фізики. Проте навряд чи навіть на найдовших ногах студентки філософського факультету вдасться «закарбувати» позиції Ніцше. Отже, бідненьким філологам, історикам та біологам доводиться вигадувати нові і нові способи, як обвести викладача навколо пальця.

Спро­бу­вав­ши се­бе в ро­лі спі­вач­ки, ак­тор­ки й ди­тя­чої пись­мен­ни­ці, Ма­дон­на пе­рей­ш­ла на но­вий рі­вень: те­пер во­на ста­ла ком­по­зи­то­ром. Щоп­рав­да, са­ма Лу­ї­за Ма­рія Чік­ко­не во­ліє про це не го­во­ри­ти, але вся му­зич­на ту­сов­ка вже в кур­сі, що поп-ді­ва пра­цює над пер­шим влас­ним мю­зик­лом («Еві­ту», в якій Ма­дон­на прос­то зіг­ра­ла го­лов­ну роль, та­кою мож­на не вва­жа­ти). Ро­бо­ча наз­ва но­во­го тво­рін­ня «При­віт, шмар­ка­чі!»

Усі влас­ни­ки ін­тер­нет-сай­тів зма­га­ють­ся за те, аби їх­ні сто­рін­ки яко­мо­га час­ті­ше від­ві­ду­ва­ли ко­рис­ту­ва­чі всес­віт­ньої ме­ре­жі. І ад­мі­ніс­т­ра­то­ри офі­цій­но­го ні­мець­ко­го сай­ту Роб­бі Уїльям­са, схо­же, ви­га­да­ли чу­до­вий спо­сіб при­ва­би­ти яко­мо­га біль­ше «юзе­рів». Згід­но з їх­ні­ми обі­цян­ка­ми, щой­но від­ві­ду­ва­ність сай­ту до­сяг­не міль­йо­н­ної поз­нач­ки, ко­рис­ту­ва­чам від­к­ри­єть­ся зоб­ра­жен­ня по­пу­ляр­но­го ан­г­лій­сь­ко­го спі­ва­ка у кос­тю­мі... Ада­ма. Себ­то го­ло­го, як щой­но на­род­же­не не­мов­ля.

Уві­ко­віч­ни­ти своє ім’я бо­дай яки­мось чи­ном мріє ко­жен: ко­мусь дос­тат­ньо, аби про ньо­го зга­да­ли в ра­йо­н­ній га­зе­ті, хтось праг­не ви­би­ти­ся в пре­зи­ден­ти або всес­віт­ні те­ро­рис­ти, а дех­то ви­ки­дає якісь бо­же­віль­ні ко­ни­ки, аби пот­ра­пи­ти до Кни­ги ре­кор­дів Гін­нес­са. Шев­ці з ко­лум­бій­сь­ко­го міс­та Бу­ка­ра­ман­га вже од­ні­єю но­гою фак­тич­но там. І но­га ця, об­раз­но ка­жу­чи, взу­та у їх­ній ре­корд — ве­ли­чез­ний че­ре­вик.

В Аме­ри­ці че­рез два мі­ся­ці піс­ля ви­бо­рів ще не­ві­до­мо, хто ста­не пре­зи­ден­том. У Ро­сії — за два мі­ся­ці до ви­бо­рів уже ві­до­мо.

На сайті мелітопольської газети «Кур'єр» вміщено інформацію про те, що пішов з життя заступник головного редактора Володимир Карачевцев.

Слідом за українською енергетикою «з молотка» пішли і гіганти промисловості. Так, Фонд державного майна продав блокуючий пакет акцій (98,81 відсотка) ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» корпорації «Індустріальний союз Донбасу», що одержала перемогу на «прозорому» конкурсі. Задоволення у вигляді потужного виробника чавуну, сталі та металопрокату обійшлося «ІСД» у 710 мільйонів гривень при стартовій ціні в 587,1 мільйона.

Такої кількості контрабандних цінних харчів прикордонники не вилучали вже давно: у вагоні-ресторані поїзда «Владивосток — Харків» правоохоронці виявили близько двох центнерів «нелегальної» ікри. Навіть найприскіпливіший гурман подивувався б «палітрі» представлених у схованці осетрових делікатесів: червона і чорна ікра (зауважте, десятки кілограмів!) та 21 кілограм осетра. Сума оцінки затриманого склала майже 13 тисяч гривень.

Невільне перебування в Іраку українських громадян Івана Сощенка та Миколи Мазуренка не зникає з поля зору МЗС України. Нагадаємо, що обидва українці є членами екіпажу судна «Навстар-1», заарештованого за підозрою у контрабанді пального. Капітан Мазуренко та старпом Сощенко — єдині з команди, хто поплатився перед судом: їх було засуджено до семи років ув'язнення та штрафу в один мільйон 200 тисяч доларів на кожного.

Держсекретарю США Коліну Пауеллу позавчора зробили операцію з видалення пухлини простати, повідомила агенція «Рейтер» з посиланням на заяву Держдепартаменту. Операцію було проведено у військовому шпиталі «Волтер Рід Медікал Сентер» у Вашингтоні. Речник Пауелла — Адам Ерелі — назвав її «звичайною» і додав: «Я щасливий, що можу повідомити, що Пауелл уже прооперований і все пройшло вдало. Немає жодних ускладнень, і ми очікуємо на повне одужання». 66-річний Пауелл буде перебувати у шпиталі не більше п'яти днів і потім повернеться до роботи, але впродовж певного часу виконуватиме «менший діапазон обов'язків». На час перебування на лікарняному обов'язки Пауелла виконуватиме його заступник Річард Армітедж.