Пошуки жертв авіакатастрофи, яка сталася позавчора поблизу відомого єгипетського курорту Шарм-ель-Шейх, наразі не принесли результатів. Позавчора та вчора єгипетські рятувальні загони виловили з Червоного моря частину уламків «Боїнга-737-300», що зазнав аварії, та фрагменти тіл 12-13 людей. Нагадаємо, що позавчора о четвертій годині ранку літак єгипетської авіакомпанії «Флеш Ейрлайнс», який здійснював рейс із Шарм-ель-Шейха до Парижа iз запланованою короткотривалою посадкою в Каїрі, впав у море невдовзі після злету. Загинули всі 148 осіб, які перебували на його борту: 133 французькі туристи (переважно діти, які поверталися на батьківщину після новорічного відпочинку в Єгипті), одна марокканка, одна японка та 13 єгипетських членів екіпажу. Єгипетський літак найняла для виконання чартерного рейсу найбільша туристична компанія Франції «ФРАМ».

Дорогі браття і сестри!
Христос народився, славімо Його!
Різдво Христове, яке ми святкуємо, не є тільки народною традицією, пов'язаною з колядками, вертепом, різдвяною зіркою, святочними гуляннями та іншими радощами. Різдво Христове — це надзвичайна подія, яка відбулася у певний історичний час. Сутність цієї священної події полягає в тім, що Бог, Який створив світ, і в тому числі людину, стає Людиною, не перестаючи бути Богом. Тому під час різдвяного богослужіння ми виголошуємо: «З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог». І в колядках ми співаємо: «Ой, радуйся, земле, Син Божий народився».
Боговтілення — це Божественна таємниця, яку людський розум не може збагнути. Ця велика таємниця сприймається тільки вірою. Чому тільки вірою? Тому що людський розум не може осягнути Боговтілення. Він не може зрозуміти, як неосяжний Бог, Який є Духом, може стати істотою, обмеженою людською природою. Якщо людський розум не може осягнути Боговтілення, тобто Різдво Христове, то чи означає це, що Боговтілення в дійсності не було, і це тільки міф? Ніскільки це не означає!

Дорогі у Христі!

З Божою допомогою дожили ми до Христового Різдва. Час святкування цього великого християнського празника породжує в нас найприємніші та найтепліші почуття, які ми переживали від ранніх років свідомого сприйняття дійсності. Щороку знову й знову мимоволі зринають у наших думках найкращі моменти різдвяної містерії: зоря, ангельські хори на небесах, поклін пастушків, дари мудреців... Натомість темні сторінки різдвяних подій — такі як народження Ісуса у вифлеємській стайні, єхидність і жорстокість Ірода — немовби відходять на задній план.

На Святвечір в українських оселях запалюють свічку, ставлять її у горня з зерном. Вогник свічки поєднує «мертвих і живих», адже в цей вечір чекають на душі всіх: і тих, xтo утонув чи помер на чужині. Згадують загиблих на війнах, від голодоморів. Загалом, зимові ритуали нагадують нам поминальні обряди. За уявленнями, померлі предки в цей час відвідують домівки родичів і перебувають там упродовж усього святочного періоду.

Чинний Президент Леонід Кучма не зможе знову перемогти на загальнонаціональних президентських виборах. Таку думку висловили на прес-конференції в УНІАН представники низки соціологічних організацій, відповідаючи на запитання журналістів щодо оприлюдненого 30 грудня рішення Конституційного Суду про можливість Кучми балотуватися в президенти на виборах 2004 року.

Зокрема, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна сказала: «Я думаю, що Леонід Кучма не буде висувати свою кандидатуру, оскільки розуміє, що він непрохідний кандидат». На підтвердження цієї позиції вона навела приклад одного з соціологічних опитувань, в якому на запитання «Як ви ставитеся до того, щоб Кучма висував свою кандидатуру на третій термін?» було отримано 79% негативних відповідей. Більше того, зауважила соцiолог, що деякі соціологічні служби включали Кучму в перелік майбутніх кандидатів у президенти, і в результаті він стабільно отримував лише 6-7%. Але, зазначила Бекешкіна, «інша річ, якщо Президента обиратиме парламент...»

У день рішення КС про можливість третього терміну правління нинішнього гаранта під стінами розкішного палацу на вулиці Жилянській не було жодного пікету з протестними гаслами. Проте висновок «конституційних суддів» не пройшов зовсім без реакції з боку опозиції. Про спротив (хай і аж через п'ять днів, тобто вчора) прозвітував Центр громадських зв'язків МВС України: «31 грудня о 8 годині 25 хвилин у Голосіївське райуправління внутрішніх справ Києва звернувся черговий комендант будівлі Конституційного Суду із заявою про те, що минулої ночі невідома особа, розбивши шибку, вкинула через вікно у розташований на першому поверсі кабінет загального відділу КС цеглину з приклеєною паперовою запискою, в якій у брутальній формі висловлювалася незгода з останнім рішенням Конституційного Суду про можливість обирати на пост Президента в 2004 році нині діючого Президента. У Голосіївському РУ ВС за фактом хуліганського вчинку порушено кримінальну справу за статтею 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Для його розслідування в Головному управлінні столичної міліції створено слідчо-оперативну групу, яка встановлює особу чи осіб, які підготували та скоїли цей злочин».

«Україна молода» вже неодноразово писала, як ведеться на своєму робочому місці голові Львівської обласної податкової інспекції Сергію Медведчуку, братові глави Адміністрації Президента України. На превеликий жаль для Сергія Володимировича, його митарські подвиги постійно стають достоїнством громадськості через публікації у пресі. На Заході України найбільшим мас-медійним ворогом молодшого Медведчука є «Львівська газета». Власне, численні розслідування журналістів цього видання стали причиною того, що редакцію перманентно «штурмують» працівники місцевої ДПА.

Минулий рік Кози та її бородатої половини дехто у Донецьку сприйняв за керівництво до дії, у чому можна було переконатися хоча б у день зірваного тут з'їзду «Нашої України». Однак відповідати за найбільш цинічні прояви тутешньої «гостинності» таки комусь доведеться. У цьому переконує рішення Ворошиловського суду Донецька, який у передостанній день року визнав, що дії рекламного агентства «Плазма» завдали шкоди честі, гідності та діловій репутації лідера «НУ» Віктора Ющенка. За розвішані у місті величезні бігборди з карикатурним зображенням та з використанням фашистської символіки суд зобов'язав «Плазму» виплатити Ющенку 500 гривень та надати йому письмові вибачення.

... Ті, хто вибрався «в люди» зранку 1 січня, побачили центр Києва сірим: рештки розбитих пляшок, на тлі яких тут же й фотографувалися. «Святковий» майдан Незалежності виглядав уже зовсім не новорічно. По залишках розбитих пляшок від шампанського, пива і горілки можна було тільки здогадуватися, що гуляли тут на «всю котушку». І як не старалась київська влада попередити тяжкі «склотарні» прибирання, забороняючи продавати горілку взагалі, а пиво у скляних пляшках, та наш завбачливий люд усе приніс із собою: і випивку для настрою та зігріву, i закусь... А от забрати свій «новорічний стіл» із собою уже мало кому спадало на думку. Тож пакети, пляшки, недоїдки залишилися просто на асфальті.

Після майже піврічної напруги київський мер Олександр Омельченко новорічні свята зустрічав зі спокійною душею: у 2004 році «пенсійна проблема» для нього втратила актуальність. Оскільки 30 грудня минулого року Конституційний Суд нарешті визнав, що посаду голови Київської міської державної адміністрації 65-річний Сан Санич обіймає законно. КС дійшов висновку, що вимога про граничний вiк для державного службовця, «завдяки» якій раніше з нагрітого крісла посунули ще одного високого пенсіонера — міністра закордонних справ Анатолія Зленка, на Омельченка не розповсюджується.