Феєрверк із «сріблянкою»

До Но­во­річ­но­го свя­та ще да­ле­ко, і пра­во­о­хо­рон­ні ор­га­ни тіль­ки по­чи­на­ють бо­роть­бу з пе­тар­да­ми,а в Тер­но­по­лі вже ста­ла­ся тра­ге­дія че­рез ці не­без­печ­ні «іг­раш­ки». Від нес­по­ді­ва­но­го ви­бу­ху са­мо­роб­ної пе­тар­ди за­ги­нув 19-річ­ний хло­пець, який ли­ше кіль­ка тиж­нів то­му прий­шов з ар­мії. Для по­чат­ку Саш­ко влаш­ту­вав­ся на ро­бо­ту в сто­ляр­ний цех спе­ці­а­лі­зо­ва­ної шко­ли-ін­тер­на­ту, де пра­цює йо­го бать­ко. У пер­ший же ро­бо­чий день і ста­ла­ся тра­ге­дія.

Троянди для Розанни

Троянди для Розанни

«Дивись, дивись, яке страшило! І хто її туди випустив з такою пикою?» — «А та, в червоних рюшечках і панчохах! Оце сором — ніби щойно у кабаре ногами вибрикувала». — «Ги, а он наша. Мда...» Подібними фразами під «акомпанемент» підштовхування одне одного ліктями й глузливих підхихикувань супроводжувався в нашій дружній компанії суботній перегляд телетрансляції фіналу конкурсу «Міс світу-2003». І сумнівно, щоб настрої перед кількомастами тисяч інших «ящиків» України, власники яких увечері 6 грудня обрали телеканал «Інтер», разюче відрізнялися від наших. Бо жіноча врода, як, утім, і чоловіча, — поняття все-таки дуже суб’єктивне. Тому журі всіляких конкурсів краси не позаздриш — спробуй-но вибери з-поміж кількох десятків струнких довгоногих (а в деяких країнах, не виключено, приземкуватих і повненьких) красунь ту єдину, що гідна носити титул найвродливішої. А найважче — тим знавцям «вродливих» стандартів, на чию долю випало суддівство «Міс світу». Бо он їх скільки всіляких, і більшість нібито вельми симпатичні. Рятує суддів хіба те, що на заходах такого штибу вродливе личко й бездоганна фігура — це ще далеко не запорука перемоги: як відомо, світових «місок» обирають не в останню чергу з міркувань політичної коректності, віддаючи данину різним країнам, расам, континентам...

Розанна Крісівна — пляжна краса

Розанна Крісівна — пляжна краса

Конкурси краси останнім часом проводяться всюди, де можна знайти «пару струнких жіночих ніг». А де ж їх і шукати, як не на пляжі? Не дивно, що конкурс «Міс світу: королева пляжної краси—2003», який проводиться напередодні обрання «головної» міс планети, користується такою популярністю. А цього року «пляжні» королеви краси привернули до себе увагу навіть тих світових видань, які досі про цей захід нічого не писали. І все з однієї простої причини: корону «Королеви пляжу-2003» здобула не просто красуня, а донька знаменитого ірландського співака Кріса Де Бурга (того самого, який співає Lady In Red), Розанна Девідсон. Першою та другою віце-міс стали, відповідно, представниця Швейцарії Б'янка Ніколь Сіссінг та болівійка Хелен Апонте Сауседо.

«Джоконду» написав Леонардо Давінчян?

«Джоконду» написав Леонардо Давінчян?

Сенсація! Виявляється, знаменитий італійський митець і вчений доби Відродження Леонардо да Вінчі насправді був вірменином! Так стверджує художниця з Липецька Арміне Хачатрян, яка вже кілька років прискіпливо досліджує полотна великого Леонардо. І повідомляє про це не «Вірменське радіо», а телекомпанія НТБ. За словами Арміне, геній Ренесансу залишав на своїх картинах надписи вірменською мовою. У тому, що досі їх не помітили, немає нічого дивного: по-перше, літери надто маленькі і, на перший погляд, нагадують звичайні дефекти тканини чи фарби, по-друге, для того, щоб їх прочитати, треба не лише знати вірменську, а й здогадатися приставити до картини дзеркало — надписи зроблені у дзеркальному відображенні.

Бред і його Ахіллес

Бред і його Ахіллес

Наймасштабнішим проектом кіношного світу на сьогодні є історична епічна стрічка «Троя» режисера Вольфганга Петерсена, зйомки якої йдуть повним ходом. Оскільки проект і справді грандіозний, як за кількістю задіяних акторів та статистів, так і за кількістю вгачених грошей, то не дивно, що до нього прикута увага всіх заокеанських ЗМІ «бульварного» спрямування. Тим паче що одну з головних ролей — давньогрецького героя Ахіллеса — грає улюбленець дівчат, чоловік зіркової Дженніфер Еністон і просто гарний хлопець Бред Пітт.

Туалет з прозорими стінами

Сучасні митці вже не знають, що й вигадати, аби перевершити досягнення своїх численних колег по амплуа. Уже й пісуари в галереях виставляли, і з лайна скульптури робили, а «клозетна» тема все одно не дає художникам спокою. Днями в лондонській галереї «Тейт» презентували ще один витвір з цієї серії: громадський туалет із прозорими стінами. Як повідомляє британський телеканал Sky News, цей «заклад», який створила відома у мистецькому світі американка італійського походження Моніка Бонвічіні, є не лише експонатом, а й цілком функціональним об’єктом, де кожен бажаючий може справити природну потребу.

Анекдоти

Напис на дверях маршрутки: «Шановні пасажири! Бережіть двері — це ваш єдиний вихід!»

«Худрада» постановила: вирізати Зіброва з кліпу

«Худрада» постановила: вирізати Зіброва з кліпу

Буквально у ці вихідні всі телеглядачі мають завмерти біля телевізорів: показуватимуть таку «любов», що мильні опери відпочивають. У новому кліпі Павла Зіброва на пісню «Жене» його законна половина Марина Зіброва грає сімейну ідилію з гарячим прибалтійським хлопцем, красенем і підкорювачем жіночих сердець Іваром Калниньшем. У кліпі є все — і правдивий заміський будинок подружжя Зібрових, в якому знімали відео, і рожева шуба Fendi за 30000 доларів, і каблучка від Damiani, і танцівники Національної опери, і камерунські кози, які живуть у Зібрових за містом, і перегони двох красивих машин, і пристрасні поцілунки. Не буде там тільки Павла Миколайовича, напевне. Бо «худрада», яка спонтанно виникла на презентації кліпу в приміщенні Університету культури і мистецтв із друзів, преси і співчуваючих, несподівано постановила вирізати останні кадри кліпу, де Павло Зібров і Івар Калниньш, обидва у білих светрах і з пузатими келихами коньяку, миролюбно стоять біля каміна.

А ПРАВДА, ЩО...

А ПРАВДА, ЩО...

Ходять чутки, що ведуча програми «Підйом» Сніжана Єгорова зіграє ліричну героїню скандально відомої книги Оксани Забужко «Польові дослідження українського сексу», причому в Москві. «УМ» вирішила перевірити інформацію з перших уст.

Крізь нетрі Dевris’у

Київське видавництво «Смолоскип», залишаючись і надалі вірним одного разу задекларованій меті — виданню творів молодих авторів, нещодавно випустило у світ збірку віршів випускниці природничого відділу Києво-Могилянської академії Оксани Самари Debris. Авторка стала однією з переможниць конкурсу «Смолоскипа» минулого, 2002, року (ІІ премія), і її книга віршів є типовим зразком «першої книги молодої поетеси».