Загальновідомо, що папуги, зокрема й «балакуни», живуть дуже довго. Але вдвічі цікавіше «спілкуватися» з такими пернатими, коли вони самі — відомі типи. У Великій Британії найвідоміший із папуг — 104-річний Чарлі, колишній птах прем'єр-міністра країни Уїнстона Черчілля, який пережив свого господаря вже на 39 років і досі... лається матом на нацистів та Гітлера.

Один пан прокинувся посеред ночі, підійшов до вікна і побачив крізь щілину дверей гаража світло ручного ліхтаря. Він тут же дзвонить у поліцію:
— Алло, поліція? У мене в гаражі хтось лазить, я підозрюю, що це злодії!
— Сер, на жаль, зараз усі патрульні машини зайняті, ми вишлемо наряд, як тільки хтось звільниться, через годину-другу...
Розчарований господар кладе трубку і передзвонює в поліцію через три хвилини:
— Алло, це знову я... Оскільки вільного патруля у вас немає, я був змушений перестріляти всіх злодіїв самостійно. Так що коли патруль звільниться — вишліть з ними заодно і пару-трійку санітарних машин, забрати трупи...
Через хвилину до будинку з завиванням підлітає штук п'ять поліцейських машин, двір умить заповнюється озброєними поліцейськими, перелякані злодії вилітають з гаража і здаються. Старший поліцейський кидається до господаря:
— Ви казали, що тут принаймні три трупи!..
— Ну а ви говорили, ніби в окрузі немає вільного поліцейського наряду...

Із усього різнобарв'я крилатих висловів із комедії «Іронія долі» цього нового року особисто мені запав у душу один: «Як нудно ми живем. У нас зник дух авантюризму, ми перестали лазити у вікна до коханих жінок». Ну, з приводу вікон Іполіт трохи погарячкував (я, наприклад, мешкаю на восьмому поверсі, тому таких подвигів від коханих чоловіків не вимагаю), а щодо авантюризму...Не так давно я переконалась, що на авантюрно-любовні вчинки у нас здатні і чоловіки, і дівчата, причому без будь-яких вікових обмежень.

Схоже, режисер Єгор Кончаловський витиснув зі східного жанру, як із пакетика чаю, все вражаюче, аби наступний «Антикілер-2» став переконливим зразком російської версії екшену. Перша частина росiйського блокбастера, хоча й замішувалася на місцевих реаліях, втім багато в чому скидалася на голлівудські й водночас азіатські зразки кінематографа: тут удосталь сцен насильства, екшену, динаміки і бойових пристрастей. «Антикілер-2» вже трохи від'їхав і від такої насиченості, і від творів Данила Корецького, за мотивами якого було знято стрічку. Та й брендами «обріс» — так цікавіше.

В останньому турі групового турніру Кубка Співдружності в Москві київське «Динамо» зустрічалося з лідером — естонською «Флорою». Незважаючи на нічию та перемогу в двох попередніх поєдинках, перед вечором вівторка таки існував варіант невиходу українського чемпіона до чвертьфіналу: для цього киянам слід було поступитися таллінцям, а туркменська «Ніса» мала переконливо перемагати вірменський «Пюнік». Що виглядало не надто неймовірно, принаймні з огляду на ставлення динамівців до суперництва на Кубку СНД як до марудної, зайвої і травмонебезпечної роботи. Але цього разу хлопці — здебільшого зелений молодняк і новачки — таки перейнялися жагою боротьби. Мабуть, президент клубу Ігор Суркіс не жартував, коли говорив про найвищі завдання «Динамо-2» на цей турнір. У результаті так званий «лідер групи» був битий із непристойним рахунком. Що й не дивно — українська команда показала найкращу наразі гру на турнірі.

Три чверті гри програвати, а за останню 10-хвилинку не тільки наздогнати БК «Київ», а й перемогти з перевагою у 11 очок — це, скажіть на милість, нова тактика чи вияв слабкості титулованого російського «Урал-Грейту»? І як ставитися до «беків», підтримати яких в останньому домашньому матчі Євроліги ФІБА-2003/04 у столичний Палац спорту прийшло понад три тисячі глядачів, а їхні улюбленці розгубили перевагу в 14 очок, що виникала по ходу матчу? Ця гра вже не мала турнірного значення для «Києва» — надто багато було втрачено раніше, проте марка є марка: керівництво клубу й вивісило в палаці два додаткових світлових табло, й організувало вигідну лотерею з призами у вигляді домашніх кінотеатрів, музичних центрів тощо, і численні дівочі групи танцювальної та шумової підтримки, і концерт. Мабуть, це виступ Дмитра Малікова у великій перерві віднадив баскетболістів «Києва» від суперництва на майданчику — вони вийшли на третю чверть раніше і трохи розслабилися під хіти московського гостя.

22 січня 1919 року на Софійському майдані у столиці проголосили злуку Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР, що постала в листопаді 1918 року) з УНР. Директорія УНР видала Універсал, у якому повідомлялося про злиття в єдину державу Галичини, Буковини, Угорської Русі та Наддніпрянщини. Колишнім малоросам і малополякам сяйнула, хоч і ненадовго, власна держава, у якій вони відверто стали називатися українцями.

Хворіти іноді дуже навіть корисно. Звісно, різноманітні мікстури, клізми та постільний режим — це трохи неприємно, зате якщо ти політичний діяч, то, посидівши трохи на лікарняному, можна не лише відпочити, а й дещо підвищити свій рейтинг у народі. Принаймні іншого пояснення дивному зростанню довіри громадян до Леоніда Кучми соціологи не знаходять. «УМ» уже повідомляла про те, що, згідно з опитуванням, яке з 26 грудня минулого по 5 січня цього року проводили фонд «Демократичні ініціативи» та фірма «Соціс» (похибка складає 3%), протягом останнього місяця у деяких політиків суттєво зріс рейтинг народної довіри. Але той факт, що серед цих політиків опинився й давно нелюбий народові гарант, сміливо може претендувати на сенсацію. Згідно з даними опитування, якщо місяць тому «цілком довіряли» Леонідові Кучмі 8 відсотків українців, то зараз цей показник становить 10,9%. «Зовсім не довіряли» Л.Д. на початку грудня 59,5%, зараз — 54,1%. Різниця між довірою та недовірою до нинішнього Президента скоротилася на 8,3%. І з чого б це?

Парламент може вийти з передноворічної кризи і повернутися до звичної законотворчої роботи, якщо «більшість» прислухається до опозиції і вирішить три ключові питання: визнає проголосовану шляхом підняття рук постанову № 4105 про внесення змін до Конституції нелегітимною, погодиться винести питання про вибори Президента Верховною Радою на всеукраїнський референдум і прийме спеціальний регламент розгляду змін і доповнень до Конституції, якого досі немає. «Коли ми будемо мати ці три точки, то Верховна Рада, принаймні частина, яку представляє моя політична сила, займе конструктивну позицію», — повідомив учора на брифінгу лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко. За його словами, голосування, що відбулося 24 грудня, повторило схему голосування за бюджет-2004 і є прообразом того, як депутати обиратимуть «під куполом» Президента України, якщо нинішню так звану політреформу доведуть до кінця. «Те, що ініціюється Банковою як політреформа, має ознаки державного перевороту», — каже Віктор Ющенко.