Жінка, як відомо, з нічого може зробити три речі: капелюшок, салат і скандал. Але це так, коли «нічого» є дійсно абсолютним, оскільки насправді жінки набагато вигадливіші й талановитіші. Минулих вихідних у Театрі оперети давали прем'єру «Летючої миші», режисером-постановником якої є народна артистка України Тамара Тимошко-Горюшко, а диригентом-постановником — Оксана Мадараш. Оперета Штрауса завжди була класикою жанру, у подвійній же жіночій транскрипції вона зазвучала особливо насичено, іскрометно, а той феміністичний натяк, який був закладений у лібрето і який чоловіки-режисери воліють здебільшого не помічати, цього разу вийшов особливо промовистим.

Хто бачив мультик про Кротикові штани із відомого чеського «радянського» серіалу про кротика, той може собі приблизно уявити...процес створення традиційного українського рушника. Нехай вас не шокує порівняння із масової культури, технологія виготовлення тканини що на кротикові штани, що на рушник чи намітку в давні часи була однаковою. Для сучасної людини, яка автентичні українські рушники бачить здебільшого в етнографічних музеях, важко навіть уявити, яким довгим був шлях від стебла коноплі чи льону до мистецького шедевру, намальованого заполоччю на полотні. А в Україні рушник був у кожній хаті, навіть у найбіднішій, до того ж у «промислових масштабах». «Напрясти й наткати треба було на всю сім'ю, та ще й податки сплатити полотном, рушниками й ряднами. Тому й сиділи жінки за прядкою, з кужелем та веретеном у руці з осені до весни. На добу пряли по сім-десять годин: одну мичку — за годину, за п'ять годин — починок, за пять вечорів — куделю» — читаємо у книзі «Українські рушники», відомого етнографа Лідії Орел.

Ніколи ще «Океан Ельзи» не обростав такою кількістю чуток, як зараз. Грудневий виступ у Львові показав: «Океан» іще не пересох, драйву стало не менше, а Вакарчук як ліричний герой теж виглядає непогано. От хіба на сцені з'явилися нові музиканти, дівчата-вокалістки, які свого часу брали участь у записі «Суперсиметрії», азербайджанський перкусіоніст Вадик Балаян (із ним «океани» познайомились іще тоді, коли жили у Львові) та струнний квартет молодих музикантів, студентів консерваторії. Згодом Святослава чомусь почали запитувати, чи не збирається він заспівати, як Олег Скрипка, без свого гурту. І ледве Славко запевнив усіх, що йти з гурту, якому віддав майже десять років життя, нікуди не збирається, пішли чутки, що відтепер «Океан Ельзи» буде концертувати тільки на невеликих майданчиках. Така річ неабияк здивувала прихильників гурту. І, найцікавіше, виявилася правдивою. Словом, іще не було виступів, а вже не на жарт розхвилювали хлопці народ.

Для тридцятирічної Тетяни Фоменко, слідчого Дзержинського райвідділу міліції Харкова, це повернення з роботи додому було останнім. Близько 22-ї години вечора сталося сильне лобове зіткнення автомобіля «ВАЗ 2108», в якому перебувало п’ятеро представників Дзержинського райвідділу міліції, і «Крайслера» — службового автомобіля прокурора Київського району Харкова. Жінка — Тетяна Фоменко, котра сиділа на передньому сидінні, — загинула.

Один робітник загинув, ще один важко травмований унаслідок нещасного випадку, на підприємстві «Рівнеазот». Перед цим у залізничному цеху заводу при підготовці цистерни, у котрій попередньо зберігався бензол, було виявлено пошкодження люка цистерни. Двоє робітників мали поремонтувати люк, провівши необхідні зварювальні роботи.

Побожні євреї, які хотіли звернутися до небесної канцелярії з якимсь проханням, упродовж віків повинні були їхати до Єрусалима, де вкладали в щілини Стіни Плачу записки з текстом мрії. Відповідно до єврейської традиції, Бог виконує прохання, вміщені в Стіні, що, як вважають, є залишком стародавнього храму Соломона.

Сьогодні у Пакистані завершуються триденні пакистано-індійські мирні переговори, головною темою яких було врегулювання проблеми спірного штату Кашмір, повідомляє агенція «Ассошіейтед Пресс». Це перші такі переговори за останні три роки між двома ядерними країнами, конфлікт 2002 року між якими мало не переріс у чергову, четверту, війну. Її було відвернено лише завдяки міжнародному втручанню. Саме тому за переговорами напружено стежать не лише у двох зацікавлених країнах, але також у всьому світі. У перший день переговорів делегація МЗС Індії на чолі з Аруном Кумаром Сінгхом зустрілася з головою МЗС Пакистану Ріазом Хохаром у столиці країни — Ісламабаді. Оскільки першу зустріч було охарактеризовано в ЗМІ двох країн як «сердечну», то вчора розмови продовжилися у більш камерній та неофіційній атмосфері на гірському курорті Мурріє, що за 50 кілометрів на північний схід від Ісламабада.

Схоже, що причини вибуху в Дарницькому суді столиці визначено остаточно. І хоча правоохоронці ще досі відмовчуються і говорять про дві основні версії — побутова причина та зловмисний підрив (офіційних же висновків комісії ще немає), судді з усією відповідальністю повідомляють громадськості: у суді вчинили терористичний акт. «Це був замах на правосуддя, — заявив журналістам начальник управління Державної судової адміністрації Києва В'ячеслав Буденко. — Я з усією відповідальністю повідомляю: у приміщенні Дарницького суду жодних ремонтних робіт не проводилося і не планувалося, ніяких газових балонів, як кажуть правоохоронці, у нас не було. Епіцентр вибуху — у туалеті на другому поверсі. Як сказали нам фахівці-піротехніки, за метр від підлоги був вміщений вибуховий пристрій еквівалентом щонайменше 1,5 кілограма тротилу. А за деякими даними, еквівалентом у 4 кілограми».

У матерiалi пiд такою назвою (номер «України молодої») від 14 лютого 2004 року передостаннє речення слід читати так: «Саме на підприємство ТОВ УКНК «транс-Юг», чиї 26 відсотків належать Укртранснафті, голова правління останньої Станіслав Василенко поклав функції узгодження умов експерименту з іноземними учасниками проекту».

Державна податкова адміністрація вкотре підтвердила свою репутацію як ще одне силове відомство. Днями вона розпочала позачергову перевірку підприємств, створених народним депутатом Євгеном Червоненком. Одночасно амплуа податкових «силовиків» випробовується на вищому рівні, себто на рівні не так підприємницьких структур, як державних. Саме на щаблі державної влади тепер перенесено боротьбу «за справедливість оподаткування». Утім цілком очевидно, що це питання, по-перше, регулюється законодавством, по-друге, якщо воно в згаданий спосіб не вирішується, то потрібне політичне рішення. Саме останнього і добивається голова парламентського Бюджетного комітету Петро Порошенко разом з іншими народними депутатами. Він наполягає, по-перше, на розслідуванні маніпуляцій з боку уряду навколо макроекономічних показників, з урахуванням яких обраховували бюджет 2003 року. По-друге, прагне з'ясувати, як цим скористалася Державна податкова адміністрація при поверненні ПДВ експортерам.