«Їхали ведмеді на велосипеді...». Пам’ятаєте цю віршовану казочку Корнія Чуковського? Так–от, ця невибаглива історія про рудого й вусатого таргана зараз переживає в Донецьку свою чергову молодість. Причому її тепер більше згадують не наївні дітлахи, а їхні батьки. Особливо ті, які мають борги за воду і з острахом очікують візиту комунальників із грізним «Тарганом», що здатен блокувати водопостачання до помешкання.

Зініціювали вшанування активісти обласних громадських організацій, зокрема, асоціації «Громадянське суспільство», Спілки ветеранів Збройних сил України, Товариства політв’язнів і репресованих та деяких інших. Їх підтримали облдержадміністрація і місцева влада Кобеляцького району (на його території розташоване село Світлогірське, до якого вже в радянські часи під наступом штучно створених на Дніпрі «морів» переселили мешканців затопленої водами Дніпродзержинського водосховища Переволочної). Тож саме тут, на високому і крутому березі, встановили великий дерев’яний хрест.

Дев’ятого травня цього року йому виповнилося б 85. Однак відзначити той поважний ювілей Федору Моргуну не судилося: 7 липня 2008 року після важких травм, одержаних під час автокатастрофи на Сумщині, він помер в одній зі столичних лікарень. Тож, як повідомив власкору «УМ» його син Володимир, саме сьогодні на Новоміському цвинтарі Полтави, де поруч із могилою дружини поховали Федора Трохимовича, відкриють пам’ятник.

На центральній площі шахтарського міста Ровеньки йшов молебень. «І не погуби ті нас гладом гріх ради наших, — виводила в мікрофон четвірка різнокаліберних попів — но пощади од смерті душі наша... » У перших шеренгах тих, хто хрестився на кожне «Господи, помилуй» та «Амінь», стояв міський голова в оточенні заступників, позаду смажилися на сонці нечисленні городяни. Приводом для молебню послужила обставина більш ніж серйозна: монополіст із забезпечення Луганської області водою, ТОВ «Луганськвода», вже другий рік не виконує взяті на себе концесійні зобов’язання.

Бадьоро підписана Прем’єр–міністром України програма щодо реанімації колишнього гіганта херсонської промисловості виявилася не більш ніж фільчиною грамотою через відсутність фінансування. Близько тисячі робітників заводу «Херсонські комбайни» сьогодні викинуто на вулицю. Єдине, що зміг гарантувати їм уряд Тимошенко — це жалюгідна допомога у зв’язку з безробіттям...

Трохи більше місяця не дожив до свого 17–річчя Вадим Трохимчук із села Біловіж Рокитнівського району: він став жертвою «сліпої» кулі, яка наздогнала його на пожежній вежі. Цей об’єкт давно вже став місцем забав місцевих дітлахів, які не боялися підніматися на 30–метрову висоту. І того злощасного вечора Вадим разом із друзями піднявся на вежу. Лісничого Миколу Пивоварова діти помітили ще здалеку, а тому й присіли. А далі сталося непередбачуване: несподівано пролунав постріл, а разом із ним страшний дитячий крик. Коли лісничий піднявся на вежу, побачив Вадима, який лежав у калюжі крові: куля влучила йому під око. Травма виявилася смертельною.

У легендарній «тюрмі на Лонцького» (зараз вулиця Бандери, 1), де було закатовано тисячі людей, днями відкрили музей. Це стало можливим завдяки співпраці Центру досліджень визвольного руху та Служби безпеки України. На презентацію зібрався весь патріотичний бомонд — крім суто львівських «начальників», приїхав голова СБУ Валентин Наливайченко та міністр освіти і науки Іван Вакарчук.

Люди йшли і йшли... Здавалося, що цьому потокові немає кінця–краю. Такої масової похоронної процесії 50–тисячний Марганець ще не знав — так принаймні стверджували мої співрозмовники.
Біля труни загиблого вже виплакала всі сльози мати. Ще стримував себе батько, який терміново приїхав із Москви, де перебував на звичних для марганчан заробітках. Дуже плакала дівчина, з якою Сергій, кажуть, уже готувався до весілля... На стіні будинку, де мешкав загиблий, хтось написав «Бондик Super» — як своєрідний вияв поваги до нього. Присутні не могли повірити, що співробітника міліції могли вбити серед білого дня — точніше, близько шостої години недільного вечора, коли Україна відзначала два свята — Конституції і молоді.

«Експериментальним» пацієнтом лікарів став 63–річний Микола Николаєнко з Великоолександрівського району Херсонщини. Чоловік отримав травму, не сумісну з життям, коли сідав у бричку: кінь чогось злякався, різко смикнув віз — і наїзник полетів під колеса брички, сильно вдарився головою об землю і поламав шийний відділ хребта. «Зуб» другого шийного хребця відламався, вискочив зі свого місця і розпався на частини. До того ж цей підступний хребець захищає ділянку стовбура спинного мозку, що відповідає за дихання, серцебиття і рух. Чоловіку паралізувало руки, майже відмовили ноги, а дихав він через силу.

Черкаські ремонтноексплуатаційні управління на нестачу грошей скаржилися постійно. А відтак — безупинно підвищували розцінки на свої послуги. Це вже тепер з’ясувалося, що ті гроші, як правило, осідали у приватних кишенях. Волаючі факти порушень у цих конторах було оприлюднено на черговій сесії міськради. Лише по одному РЕУ всього за рік розікрали більше мільйона гривень.