Спадщина, яка працює

07.07.2009

Дев’ятого травня цього року йому виповнилося б 85. Однак відзначити той поважний ювілей Федору Моргуну не судилося: 7 липня 2008 року після важких травм, одержаних під час автокатастрофи на Сумщині, він помер в одній зі столичних лікарень. Тож, як повідомив власкору «УМ» його син Володимир, саме сьогодні на Новоміському цвинтарі Полтави, де поруч із могилою дружини поховали Федора Трохимовича, відкриють пам’ятник.

Водночас комітет з увічнення пам’яті видатного управлінця, багаторічного керівника Полтавщини, вченого–аграрія й еколога, письменника–публіциста подбав про те, щоб уже після його смерті вийшли дві нові книги. Обидві присвячені головній справі його життя — захисту природи і села та відновленню історичної справедливості як в офіційній науці про нашу минувшину, так і в народній пам’яті. Над цими книгами працював сам Федір Трохимович, але його робота трагічно обірвалася на півслові... Увесь же унікальний творчий доробок цієї багатогранної людини становить близько вісімдесяти (!) наукових та публіцистичних книг і брошур. Причому перша з них побачила світ ще півстоліття тому...

Загалом же робота комітету з увічнення пам’яті Федора Моргуна триває за трьома напрямами. Окрім заходів, які стосуються безпосередньої «меморіалізації» місць, де свого часу жив і працював видатний земляк, ідеться про науково–просвітницьке «просування» його ідей (із обов’язковим втіленням їх у життя) в галузях екології, аграрного виробництва, освіти, науки і культури. Найпомітнішими серед них стануть створення «іменного» навчально–виховного комплексу, започаткування міжнародної премії за досягнення у впровадженні ґрунтозахисної системи землеробства, встановлення на Полтавщині пам’ятника Українському чорнозему, відкриття музейних експозицій тощо. Також щороку на базі Полтавської державної аграрної академії влаштовуватимуть науково–практичні Моргунівські агроекологічні читання.

Важливо тільки, щоб до цих заходів активніше долучалися не тільки ентузіасти. Бо ж, скажімо, на вулиці Федора Моргуна у Полтаві (так її офіційно назвали ще за його життя) за цей рік практично нічого не змінилося. Тож, як і раніше, про нову назву колишньої вулиці Крупської, де жив Федір Трохимович, засвідчують лише кілька табличок та «трафаретних» написів, які ще більше облущилися, окремі з них уже майже не прочитати. Частина будинків тут узагалі зберігає «стару» назву вулиці.