Великий Сапармурат Туркменбаші, Батько всіх туркменів, який решті світу відомий під іменем Сапармурат Ніязов, минулого тижня кинув черговий виклик силам природи. Він наказав, щоб в Ашгабаті, столиці цієї пустельної країни, попливла ріка, повідомляє інтернетівський сайт NEWSru.com. Сапармурат Ніязов зібрав усіх міністрів і, апелюючи до їхнього патріотизму, нагадав, що «порядні столиці порядних країн», як правило, розташовані над якоюсь річкою. Тож і Ашгабат буде мати «свою Темзу» завдяки зусиллям турецьких та французьких інженерів, яким від минулого тижня доручено це важливе для честі нації завдання. Русло штучної ріки буде вирито просто в центрі Ашгабата, а потім поєднано з «Туркменським озером», яке вже риють у пустелі Каракуми. Ймовірно, у Ніязова особлива любов до води, бо в січні цього року він видав постанову про будівництво на південній околиці Ашгабата окенаріума, який стане частиною парку розваг «Світ туркменських казок». Будівництво здійснюватиме турецька фірма.

Простіше сказати, що кіно в Україні закінчилося в ХХ столітті, що сучасне — слабке і недолуге, пенсіонери вже не можуть, а молоді ще не вміють знiмати кiно, і піти в наворочений кінотеатр «Україна» на американську ліричну комедію. Що більшість і робить. Але є в державі люди, яким платять гроші за те, щоб вони, попри все, на згарищі, в умовах ніякої державної культурної доктрини розвивали кіно. До 2003 року 7 років поспіль кіногалуззю в Міністерстві культури і мистецтв керувала Ганна Павлівна Чміль, її апетитно «з'їла» група товаришів-кінематографістів, на її місце прийшов кандидат мистецтвознавства з дипломом режисера кіно і телебачення КДІТМ ім. Карпенка-Карого, із знаним у кінематографічних колах прізвищем — Тимофій Кохан. Тимофій Григорович каже, що поки він керував у цьому ж Міністерстві управлінням міжнародного співробітництва та протоколу, його весь час називали наступником Чміль, так воно і вийшло, бо «державний чиновник — є державний чиновник: дали доручення — виконуй». При цьому Тимофій Григорович у міністерстві ще курирує питання міжнародного співробітництва та зарубіжних зв'язків, культури етносів України та української діаспори.

«Ми ніби побували в Україні!» — таким було враження тисяч українок від святкування Дня матері, яке минулого року організувала Українська греко-католицька церква у Римі, а також в Неаполі, Мілані, Перуджі, Болоньї та інших містах Італії. Своїх земляків вітали Павло Дворський та Оксана Білозір, Тарас Курчик, гурт «Піккардійська терція», дует «Писанка», гуморист Микола Савчук (якi, до речi, за свої виступи не вимагали платнi) римський молодіжний гурт українських студентів «Єдині». На концерти у Римі прибули понад 5 тисяч заробітчан iз 28 міст Італії. Наступного такого свята, яке відбудеться на початку травня цього року, чекають як промінчика світла заробітчанки-українки. А їх в Італії — ой як багато! Розповідають, що у Римі нашій людині неможливо заблукати, обов'язково трапиться землячка, яка скерує до потрiбних автобуса чи вулиці. На сьогодні, після 10-ліття міграції, в Італійській Республіці легально проживає 140—160 тисяч наших заробітчан, нелегально — близько 500 тисяч. Переважна більшість iз них — освічені жінки середнього віку, які працюють тепер хатніми робітницями — доглядають літніх, хворих, малих.

Що має трапитися з жінкою, аби в ній назавжди згасла любов до рідної дитини? Мабуть, перед тим, як відмовитися від частинки своєї плоті, вона віддає на поталу власну душу. Життя після материнської зради дуже мало схоже на дитинство. В ньому назавжди зникає золота домашня середина, залишаючи вибір між двома протилежними крайнощами: казенним порядком та вуличним хаосом. І скільки б чужі руки та серця не рятували у сироті повноцінну людину, образ зламаної гілки, як і власна тінь, переслідуватимуть її довіку. Але спочатку обов'язково трапляється велика драма, пережити яку під силу далеко не всім дорослим. Кілька таких трагічних історій переповіла нашим читачам директор Кочетоцької школи-інтернату, що в Чугуївському районі, Неля Іванівна Пєнкіна.

Здається, реноме Мадонни як пропагандистки занять йогою серйозно похитнулося. Зрештою, вона сама винна — геть закинула вправи, які ще кілька років так активно рекламувала, що навіть у кліпах демонструвала йогівські асани. Але святе місце довго порожнім не буває — схоже, зіркою номер один серед знаменитостей-«йогісток» тепер стала американська топ-модель Крісті Тарлінгтон.

тому Том розійшовся зі своєю дружиною Ніколь Кідман, яку, за його власними словами, палко кохав протягом десяти років, навіть найжовтіша преса сприйняла це як вибух. Кідман із Крузом називали найщасливішою парою Голлівуду... Ніколь, кажуть, і досі не може змиритися зі зрадою колишнього чоловіка й друга, хоча сам Круз запевняє, що зійшовся з майже однофамілицею Пенелопою Крус уже після того, як порвав із дружиною. Так чи інакше, проблема була не тільки у зміні Томових почуттів до Ніколь. «УМ» уже розповідала, що Круз захопився вченням сайєнтології, а Кідман не захотіла стати послідовницею цієї секти разом із ним.

Оце так несподіванка: Брітні Спірз визнана найсексуальнішою жінкою у світі. Не те щоб голопупа поп-принцеса була не сексапільною, просто якось важко уявити дівчину, котра постійно позиціонує себе як підлітка, у ролі секс-бомби для всіх континентів.

Хіт-парад історій про злодіїв-невдах поповнила пригода з мешканцем німецького міста Бохум. 43-річний чолов'яга вирішив оновити свій гардероб і вкрасти одяг, але мимохіть опинився в тимчасовому ув’язненні у вуличному контейнері для сміття.

Родина Сидоренків знайшла в поштовій скриньці два квитки на концерт і записку: «Догадайтеся, від кого?»

Повернувшись із концерту, подружжя виявило, що їхню квартиру обікрали. До шафи ж була приколота записка: «Ну що, тепер здогадалися?»

Тютюнопаління, неповноцінний харчовий раціон, що містить канцерогени, значна забрудненість води, і навколишнього середовища, на думку медиків, спричинили збільшення кількості ракових захворювань в Україні. Та й в усьому світі рак поступово виходить на перше місце в рейтингу «вбивчих» хвороб — Всесвітня організація охорони здоров'я прогнозує, що до 2020 року онкозахворювання стануть головною причиною смертності (замість серцево-судинних захворювань, як сьогодні).