Два дні мають київські дачники та селяни і фермери з сусідніх областей, аби «озброїтися» до садово-городніх робіт. Згідно з розпорядженням міського голови Олександра Омельченка, 3-4 квітня, тобто сьогодні та завтра, на Хрещатику вируватиме щорічний міський ярмарок з продажу насіння квітів, овочевих культур, саджанців фруктових дерев та ягід.
Наближається Великдень. У день свята православні храми зберуть під своїми склепіннями десятки тисяч віруючих. І якщо для парафiян церква є місцем спілкування з Богом, то для пожежників вона передусім є об'єктом підвищеної небезпеки. Судіть самі: тут вам і відкритий вогонь від численних свічок, і велика кількість людей, які (борони Боже) можуть від цього вогню постраждати.
Драма розігралася пізнього вечора у Ленінському районі обласного центру. Після чергування робітниця Запорізького району електромереж Наталя Торопіна поверталася додому. Вийшла з маршрутки неподалік трансформаторного заводу, однак перетнути вулицю у звичному місці не встигла: хтось із-за спини вхопив її за волосся і приставив до горла ножа. Спробувала захищатися, однак тільки порізала руку. А нападник, лупцюючи, штовхав її у затінену деревами місцину. Коли ж виривав сумку з рук (у ній була тільки порожня банка з-під обіду!), відпустив голову.
Якщо у давнину наші предки спілкувалися між собою і зверталися до своїх богів за допомогою танцю, то нині танок — це розмова танцюриста з глядачем. Ось уже тридцять років спілкуються цією мовою гуртківці дитячого ансамблю народного танцю «Веселка», студія якого знаходиться в приміщенні Палацу творчості дітей та юнацтва Солом'янського району Києва. За словами завідувачки відділу естетичного виховання палацу Любові Токаренко, «Веселку» було засновано у 1973 році заслуженим артистом України Петром Колоском. Відтоді через ансамбль пройшли сотні дітей. Близько 30 вихованців стали професійними танцюристами, деякі з них — керівниками хореографічних колективів.
Родзинка Тернополя — велике чудове озеро поряд з центром міста — схоже, перетворюється на велику для нього проблему. Обласний центр став одним з останніх в Україні, де, на вимогу законодавства, а саме — положень Водного кодексу України, затверджено виконкомом межі водоохоронних зон та прибережних смуг.
Як летить час! Цього тижня знаменита австралійська манекенниця Елль Макферсон відзначила вже 40-й день народження. Звісно, за мірками її фаху Елль уже мала б вважатися «бабусею», але на те Макферсон і отримувала прізвисько «Тіло» (The Body) завдяки своїй бездоганній фігурі, щоб вважатися супермоделлю і «на пенсії».
Зараз Елль усе ще бере активну участь у модному житті, і це при тому, що вже має двох маленьких синів — Флінна та Ауреліуса. Їх батько — швейцарський фінансист-мультимільйонер Арпад Бюссон, з яким Макферсон живе переважно в Англії, у Північному Йоркширі, створивши у маєтку одне з найкращих мисливських угідь.
Захоплення індусів конкурсами краси вже загальновідоме — в цьому вони готові переплюнути венесуельців та інших латиноамериканців. Гарячі азіати перетворили «чемпіонати жіночої вроди» на ледь не національний вид спорту, досить було кільком їхнім представницям вибороти корони переможниць на змаганнях на кшталт «Міс світу» та «Міс Всесвіт». З огляду на «запитаність» чарівних індусок на міжнародних форумах відбір цих дівчат «на місцях» є дуже прискіпливим. Принаймні не виглядає дивним позавчорашнє повідомлення Бі-Бі-Сі про перегляд результатів конкурсу «Міс Індія», переможниця якого схитрувала й не надала організаторам правдивої інформації про себе.
31 березня — напередодні дня дурня — у Сполучених Штатах уже традиційно визначають «Найдурнішого американця року» (Most Foolish American of the Year). Причому роблять це не якісь упереджені журналісти у жовтому журналі — рейтинг дуже навіть об'єктивний, адже складається за підсумками телефонного опитування тисяч американців. Отже, вони й «проголосували» за «короля дурнів», подарувавши цей титул на перше квітня співакові Майклу Джексону. При цьому слід відзначити, що колишнього поп-ідола нагороджують цією малоприємною відзнакою вже другий рік поспіль.
Учені з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго провели дослідження, щоб довести або спростувати існуюче уявлення про те, ніби собаки та їхні господарі часто схожі зовні. Психологи Ніколас Крістенфельд і Майкл Руа окремо сфотографували 45 псів і стільки ж їхніх хазяїв, а потім попросили, щоб 28 «суддів» (студенти-добровольці) наздогад співвіднесли людей із тваринами. Потім учені вирахували відсоток збігів. Той або інший собака розцінювався Ніколасом і Майклом як схожий на власника, якщо понад 14 суддів правильно вибирали пару.
Скільки дурня не бий — розумнішим не буде. Зате досвідченішим.
