З 1 травня цього року в пунктах обміну іноземної валюти при виконанні операцій з купівлі-продажу валюти мають застосовуватися реєстратори розрахункових операцій (РРО), повідомила прес-служба Нацбанку України. Ще у березні Нацбанк наполягав на прискореному запровадженні РРО в обмінниках, у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік операцій у пунктах обміну іноземної валюти із застосуванням РРО з фіскальними функціями. Проте до цього були не готові обмінники, яких в Україні більше чотирьох тисяч. Обмінники могли вимушено припинити роботу, а це призвело б до дестабілізації ситуації на ринку готівкових іноземних валют. Тому запровадження РРО перенесли на пізніший термін.

П'ятого і шостого червня у Полтаві на Співочому полі відбудеться другий всеукраїнський рок-фестиваль «Мазепа-фест». Про це на прес-конференції в обласному центрі повідомили «батьки»-фундатори дійства — його директор, народний депутат-«нашоукраїнець» Микола Кульчинський, головний режисер Сергій Архипчук і музичний продюсер Олександр Євтушенко. За традицією, «Мазепа-фест» присвячується пам'яті українських козаків, які загинули за волю України у Полтавській битві 1709 року. Хоча, за словами Сергія Архипчука, саме тому, що фестиваль не має вузькополітичної чи вузькокланової спрямованості, йому з минулорічного народження вдалося одержати «позитивну опінію», досить широкий розголос.

Американська телемережа Сі-Бі-Ес продовжує надавати докази застосування американськими окупаційними військами тортур щодо в'язнів іракських в'язниць. Ця телемережа першою в США подала перший подібний матеріал наприкінці квітня. Він викликав світовий скандал та «землетрус» під кріслом міністра оборони США Дональда Рамсфелда, який втримався в ньому лише завдяки заступництву президента Джорджа Буша. Наступні докази застосування тортур та приниження в'язнів Сі-Бі-Ес подала у середу увечері в програмі «60 хвилин ІІ». Цього разу було продемонстровано щоденник у вигляді відеозаписів, що його вела американський охоронець у в'язниці «Букка», на півдні Іраку. Прізвище 20-річної авторки відеощоденника не називають, а її обличчя на відеозаписі затемнено і голос змінено. Молода жінка розповідає про безнадію, яка охопила її за час служби в Іраку і яка пов'язана з тим, що її колеги вдаються до знущань над в'язнями і відкривають вогонь, коли не в змозі контролювати їх. Жінка стверджує, що, як і більшість її колег, вступила до війська і погодилася поїхати до Іраку не з патріотичних переконань, а через бажання отримати потім вищу освіту.

Прем'єр-міністр Індії Атал Біхарі Ваджпаї вчора визнав поразку на парламентських виборах, які проходили в цій країні в кілька етапів, з 20 квітня по 10 травня, і подав у відставку, повідомила агенція «Рейтер». Хоча остаточний підрахунок голосів виборців ще не завершено і офіційних результатів ще не подано, але вже неповні дані про результати виборів свідчать, що перемогу здобули опозиційна партія «Індійський національний конгрес» та її ліві партії-союзники.

Як повідомляла «УМ», нещодавно суддя Північного округу Каліфорнії Мартін Дженкінс відхилив фактично половину обвинувачень, які американська прокуратура висувала Павлу Лазаренку. Серед «скасованих» пунктів виявився й той, у якому йшлося, що свого часу Павло Іванович у вигляді хабара отримував на свій рахунок гроші від корпорації «Єдині енергетичні системи України» (її очолювала Юлія Тимошенко).

У середу в чеському містечку Кромержиж, що неподалік Брно, відбулася перша після вступу до ЄС зустріч прем'єр-міністрів країн Вишеградської групи (Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини). В оголошеній після закінчення засідання Вишеградській декларації зазначається, що співпраця в рамках групи продовжиться і після вступу чотирьох країн до ЄС. «Завдання, які були викладені у попередній декларації від 1991 року, виконано — держави Вишеградської групи стали членами Європейського Союзу та НАТО. Тепер перед Вишеградською групою постають нові виклики», — зазначається у документі.

За останні кілька тижнів хіба що непримиренний оптиміст не визнав того, що парламентська більшість переживає кризу, якщо й існує взагалі. «Капітан» ПБ Степан Гавриш, який днями пообіцяв покинути корабель, що тоне, останнім, свою присягу наразі намагається виконувати. Позавчора ввечері учасники парламентсько-урядової коаліції (скорочено — ПУК) у присутності Прем’єра Віктора Януковича та Голови ВР Володимира Литвина зібралися на засідання координаційної ради парламентської більшості, на якій мали шукати шляхи виходу із кризи. Криза полягає в тому, що у більшості проблеми не лише з одностайністю думки під час голосувань, а й з номінальною кількістю «багнетів»: після того, як півтора десятка «більшовиків» вступили до групи «Центр», парламентська частина ПУКу не налічує 226 депутатів.

Цілком iмовірно, що поточний процес створення-розпуску-переформування сил у парламенті переживе ще один етап у вигляді створення нової фракції. Її планують сформувати нардепи з фракції Народно-демократичної партії та однопартійці голови ПППУ Анатолія Кінаха, які після розпуску фракції партій промисловців та підприємців і «Трудова Україна» залишилися в парламенті без організаційного «даху». Позавчора лідери НДП й ПППУ, екс-прем'єр-міністри Пустовойтенко та Кінах, підписали угоду про співробітництво — стосовно політреформи, діяльності фракцій тощо.

Як зазначив на позавчорашній прес-конференції Генпрокурор України Геннадій Васильєв, його відомство не вноситиме протест на рішення Мукачівського територіального виборчкому, оскільки вважає це незаконним. «Кому протест? Виборчком не працює, його не існує, та й коли це прокуратура втручалася в діяльність тервиборчкому?» — сказав глава ГП. «Прокуратура не може робити висновки. Ми можемо дати інформацію, а рішення буде приймати суд», — додав Васильєв, підкресливши, що на незаконні рішення Генпрокуратура не піде, а якщо депутатам щось не подобається у підході прокуратури до розслідування мукачівських подій, то нехай депутати порушують питання про відставку Генпрокурора.

З часу трагедії у Чорнобилі минуло вже вісімнадцять років. Вiдтодi наша держава, здавалося б, мала робити все для того, аби забезпечити постраждалим людям принаймні нормальне та спокійне життя. Це, до речі, передбачає 16 стаття Конституції: в Основному законі сказано, що «подолання наслідків чорнобильської катастрофи» (а до цього пункту слід віднести не лише опіку над природою, а й над постраждалими людьми) є обов'язком держави. Проте Конституція для наших чиновників — не завжди указ. Тому людям, котрі постраждали від аварії, от уже вісімнадцять років доводиться чути відлуння не лише пам'яті про Чорнобиль, а й чиновницької халатності.