Чемпіон світу за версією ФІДЕ 2002 року українець Руслан Пономарьов на прес-конференції в Києві виступив з пропозицією організувати наприкінці поточного або на початку наступного року матч за звання «абсолютного чемпіона світу» за участю 6—8 кращих гравців. Руслан заявив, що «подібний турнір дозволить вийти з кризи у шаховому світі, що сталася не без «допомоги» ФІДЕ».
Минуло трохи більше трьох місяців від трагедії в бакинському аеропорту (український Іл-76 після дозаправки розбився під час злету, тоді загинуло троє українців), як сталася нова, майже аналогічна, катастрофа. Трагедія, внаслідок якої загинуло шестеро українських пілотів, сталася біля північно-західного китайського міста Урумчи: Іл-76 зазнав катастрофи у вівторок об 11 годині за місцевим часом. Вантажний літак здійснив посадку в міжнародному аеропорту міста (Синьцзян-Уйгурський автономний район) для дозаправки, виконуючи політ з міста Тайюань (провінція Шаньси) за маршрутом Тайюань — Урумчи — Баку — Рига. А через дві хвилини після зльоту Іл-76 впав поблизу житлових будинків, приблизно в десяти кілометрах від злітно-посадочної смуги. Очевидці кажуть, що при падінні літак вибухнув і згорів. МЗС України вже підтвердило факт загибелі українських громадян. «Згідно з інформацією китайської сторони, усі члени екіпажу, які були громадянами України, — орієнтовно 6 осіб — загинули», — повідомив учора на брифінгу речник відомства Маркіян Лубківський. Для з'ясування всіх обставин учора на місце трагедії в Урумчи мав відбути співробітник українського посольства у Пекіні. Маркіян Лубківський також додав, що список жертв уточнюється. Стало відомо, що в аварії також загинув один громадянин Азербайджану.
Учора, як і впродовж останніх тринадцяти років, Верховна Рада не знайшла в собі «кнопкових» ресурсів, аби реабілітувати депортованих. І це при тому, що питання розглядалося у такий болючий день — 60-річчя з дня виселення кримських татар.
На першій українській прес-конференції Руслана розповіла, як вона відволікала увагу мас-медіа від грека-конкурента, як влаштувала спільну вечірку із конкурентами-сербами із салом і оркестром Бреговича, як під час фінального голосування від хвилювання випила півпляшки вина та багато інших закулісних історій.
Є місця, де найкраще думається про трагічне і величне ХХ століття. Де поруч — символи пам'яті та безпам'ятства. Де немає ні білих, ні червоних, ні жовто-блакитних. Iдеться про цвинтарі. Раджу за нагоди, коли будете у Празі, прогулятися у район Жижков, де неподалік станції метро «Желівскєго» і розкинулося історичне кладовище Ольшани.
Українська ділянка — це територія обабіч Успенської церкви. Можна сказати, що це найкраще місце на Ольшанах. Тут, під липами (їх, до речі, називають національним деревом чехів) знайшли вічний спокій сотні видатних людей. Майже всі вони — члени української громади Праги 1920—1930 років.
Анна Ніколь Сміт знову вигадала собі нове заняття, аби не нудьгувати й додати собі трохи зайвих грошенят. Колишня модель журналу «Плейбой», «обличчя» торгової марки Guess і багатюща вдова мільйонера Джея Говарда Маршалла (перед тим як померти, 90-річний дідусь заповів своїй повногрудій «половині» більшу частину статків) вирішила підзаробити не власним тілом, а власним ім'ям. Разом із компанією Von Dutch 36-річна Анна Ніколь запускає однойменну лінію одягу. Вочевидь, ця ідея сяйнула розкішній білявці після того, як для участі в рекламній кампанії засобу для схуднення «Трім Спа» їй довелося скинути 27 кілограмів. Улюблений одяг, звісно, став завеликим.
Знаменитостей чомусь здебільшого тягне до знаменитостей. Такі винятки, як знайомство Ніколаса Кейджа зі звичайною офіціанткою, котра незабаром стане місіс Кейдж, або одруження Джулії Робертс із другим асистентом оператора, лише підтверджують правило. Зрештою, зірок можна зрозуміти: ну з ким же їм іще знайомитись, як не з колегами по цеху? По-перше, на інших немає часу, по-друге, біднота видатних шоу-бізнесових осіб не цікавить, а всілякі мільйонери рідко працюють невідомими клерками або продавцями цигарок. І, нарешті, з кимось «пересічним» зустрічатися просто небезпечно: у 99 випадках зі 100 їх цікавитиме не особистість, а гроші й слава нової пасії.
В одному з американських штатів знову ухвалено ідіотський закон. Щоправда, порівняно із забороною носити взуття зі штучної лакованої шкіри, яка діє у Пенсільванії, або стригти бороду «а ля цап», що категорично не дозволено у Массачусетсі, табу на прилюдну демонстрацію спідньої білизни здається дуже навіть «нормальною» вимогою. Однак річ у тому, що влада штату Луїзіана, яка днями й видала відповідний указ, мала на увазі зовсім не розгулювання вулицями у відвертих «стрінгах» або сімейних трусах, а й банальне (і, до речі, дуже модне) просвічування ліфчика крізь прозору кофтинку чи там невинну лінію трусиків над штанцями із заниженою талією...
Складно знайти людину, яка не мріяла б виграти в лотерею кілька мільйонів «на кишенькові витрати». Однак це тільки здається, що, отримавши за одну гривню суму із шістьма нулями, можна щонайменше кілька років жити на широку губу. Як переконався колишній британський сміттяр Майкл Керролл, витрачати дармові статки значно легше, ніж зароблені власним горбом.
