Відсьогодні класність зерна визначатиметься за новими стандартами: не за вмістом клейковини, а за вмістом білка. За словами директора Департаменту формування та функціонування аграрного ринку Міністерства аграрної політики України Анатолія Розгона, таким чином вдасться уникнути маніпулювання класами, до чого нерідко вдавались закупівельники. Причому найчастіше у бік заниження класності (бо чим вищий клас — тим дорожче збіжжя). «Оскільки визначення якості зерна займає певний термін, ще недавно пріоритет надавався клейковині, а вона досить мінлива і при її визначенні дуже багато похибок, тому це давало можливість маніпулювати класами», — зазначив керiвник департаменту в інтерв'ю «УМ». — Білок — більш стійкий показник, який дає можливість чітко визначити клас». Нові стандарти діятимуть однаково як для внутрішнього ринку, так і для експортної продукції. Хоча в деяких європейських країнах ці стандарти «розведені», адже для борошномельних комбінатів більш важливою є клейковина, а не протеїн, який міститься в білку і є основою для визначення класності.

— У моєму рідному селі Лебедівці Кам'янського району із 285 хат 75 забиті. У 65 мешкають по одній людині. Весіль давно не було, як і народжень. Скажіть, скільки треба часу, аби село знищити повністю? — з болем запитував з трибуни сесії Черкаської обласної ради депутат Володимир Тетьора.
За його словами, селяни області тільки обсіялися й почали з надією споглядати, як піднімаються зелені паростки майбутнього врожаю. Наче й порадіти можна, аби не було так сумно, адже нова напасть на голову звалилася — скачуть ціни на пальне. Й усе вирощене селянами, їхнім непосильним трудом, «з’їсть» клята солярка. І знову ні в коморі, ні в кишені хлібороба нічого не залишиться. А уряд як не одне, то друге обіцяє.

У черкаському пологовому будинку № 2 менше ніж за рік — у серпні минулого року й у січні нинішнього — померли дві жінки. І досі в області з'ясовують, хто ж винен.

Ніхто не додасть недоотриманого вчасно духовного хліба сьогоднішньому учневі, який через рік або п'ять стане дорослим громадянином, тобто тоді, коли «все кардинально зміниться». Ситуація в сучасній шкільній освіті, яка опинилася на межі катастрофи внаслідок багаторічного злиденного становища вчителя і неприпустимого нехтування якістю і результатом навчання заради примарних нововведень, спонукала мене винести на широке обговорення громадськості ті злободенні питання, без негайного розв'язання яких нема сенсу говорити про завтрашній день української національної школи.

Чи реально в Україні зробити таку систему охорони здоров'я, яка б не тільки надавала якісну і доступну медичну допомогу, а й самоокуповувалась? Учасники відкритого семінару «Медичне страхування — досвід Європейського Союзу», організованого керівниками проекту «Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні», тобто представники українських закладів охорони здоров'я та міжнародні експерти з питань медичного страхування з Естонії, Чехії, Польщі, Німеччини та Фінляндії, протягом трьох днів розглядали переваги та недоліки системи медичного страхування. Як з'ясувалося в процесі обміну досвідом, європейці, які самі не так давно реформували свої системи охорони здоров'я, і самі мають чимало претензій до них. Та все ж, згідно зі світовими стандартами, іншого сценарію розвитку подій просто не існує. Щоб усі громадяни держави могли без перешкод отримувати медичну допомогу, а лікарі не скаржились на безгрошів'я, медицина повинна бути страховою.

Овес має властивість виводити свинець зi шлунка, а ще всі види вівсяних круп утворюють білково-крохмальну масу, яка не дратує оболонку шлунка та не викликає скорочень його стінок при мінімальному виділенні шлункового соку. Тому це їжа, яка чудово тонізує. Але з вівса готують не тільки традиційний «здоровий» сніданок.

Лікувати ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, яких стає все більше в Україні, не тільки дуже складно через різноманітні патологічні зміни, які викликає вірус в організмі, а й просто небезпечно для медиків, які часто наражаються на небезпеку інфікування. Для українських медсестер, які ведуть таких пацієнтів, фармацевтична компанія «Брістол-Майєрс Сквібб» видала посібник «Навчальний курс з ВІЛ-інфекції для медичних працівників». Це унікальне на сьогодні видання в Україні представники компанії недавно вручили нашому Міністерству охорони здоров'я. Посібник розроблений з навчально-методичних матеріалів, які Міжнародна ініціативна група з боротьби з ВІЛ/СНІДом, що працює на базі медичного коледжу Бейлор в американському місті Х'юстон у штаті Техас, випускає по всьому світу з моменту свого створення (1996 рік), і адаптований до українських умов нашими фахівцями з цієї хвороби.

Коли у 1973 році 39-річна прима французького кіно Брижит Бардо заявила, що не зніметься більше в жодному фільмі, ніхто не повірив. Адже в ті часи привабливе обличчя і звабливе тіло француженки не зникало зі сторінок газет та журналів, папараці ночували під її будинком, а виручка Франції від експорту фільмів за участю Бардо посідала друге місце після експорту вина. Одначе свого слова актриса дотримала, не взявши відтоді жодного сценарію в руки. Знімаючись у 48-й за рахунком стрічці, Брижит уздріла в масовці жінку із козеням. Бавлячись після зйомок з милою тваринкою, актриса дізналася, що ввечері козеня заріжуть на святкову вечерю. «Вечеря» була відразу викуплена і відправлена до готельного номеру зірки, яка поклялася віднині присвятити життя захисту братів менших.