Уже десять днів тернопільські комунальники не мають змоги вивозити з міста побутове сміття. Переповнивши контейнери біля житлових будинків, воно почало розкладатися і розповсюджувати жахливий сморід, чому сприяє досить висока денна температура повітря. Як «УМ» уже повідомляла, надзвичайна ситуація викликана тим, що мешканці прилеглих до міського сміттєзвалища сіл перекрили під’їзд до нього і не пропускають сміттєвози. Гігантське звалище заборонили екологи ще у 1997–му. З того часу навколо нього перманентно виникали більші чи менші конфлікти, але владі вдавалося знаходити компроміси з селянами. Цього разу — після того, як 1 серпня закінчився строк квітневої обіцянки міськради знайти нарешті інше місце під сміттєзвалище — протистояння досягло критичної точки. Наразі мешканці сіл Малашівці, Ігровиця та Верхній Івачів блокують під’їзд до сміттєзвалища цілодобово, перекривши дорогу власними автомобілями та встановивши поряд намети.

Безперечно, окрасою Євро–2012, матчі якого все ще сподіваються проводити в Донецьку, є надсучасний суперстадіон «Донбас–Арена». А ще тут заплановано збудувати аеропорт, аналогів якому в Європі не так багато. А ще — нові готелі. А між усіма цими та іншими об’єктами стеляться дороги, після гуцикання якими у гостей можуть повилітати (разом із зубами) й приємні враження від сучасних стадіону чи аеропорту.

Мабуть, чи не найпершим позитивним моментом змагань варто вважати високу активність уболівальників. Уже в першому турі матчі юнацьких збірних на стадіонах Донецька та Маріуполя зібрали понад 22 тисячі глядачів. Якщо вдатися до порівнянь, то Європу ми впевнено «догнали й перегнали». Зокрема, на зустрічі з журналістами голова Донецької облдержадміністрації оперував такими цифрами. Під час милулорічного Євро–2008, що відбувався у Чехії, на матчі відкриття на стадіоні в Празі зібралося аж... 800 уболівальників. А в Донецьку на церемонію відкриття і перший поєдинок за участю нашої збірної прийшли 12,4 тисячі глядачів.

Черкаси матимуть свої історії кохання, висічені з каменю. Нині у міському парку Ювілейний над цією темою трудяться чотирнадцять скульпторів не лише з Черкас, а й зі Львова, Києва, а також із Польщі та Вірменії. Усі вони беруть участь у другому міському фестивалі кам’яної скульптури, для якого з Вінницької області привезли 28 кубів білого піщаника. Протягом трьох тижнів на очах у черкащан, котрі полюбляють дихати сосновим повітрям цього мальовничого парку, розташованого на схилах Дніпра, митці вирізатимуть із каменю свої скульптури на тему кохання.

Незабаром у Національному парку «Сколівські бескиди» відкриють Музей вузькоколійної залізниці з дійовими експонатами, на яких зможе проїхатись кожен охочий, заплативши лише ціну трамвайного квитка. На затвердження проекту відновлення відрізка «вузькоколійки» та погодження його з місцевою владою, яка, врешті, зголосилася надати ділянку за символічну орендну плату, пішло кілька років. Тепер відповідні дозволи вже отримано, і роботу розпочато.

У липні два приватні підприємства Північного Приазов’я випустили в гирла річок Берда та Єланчик 70 тисяч мальків руського осетра. Для того, аби їх виростити, а це тривало майже півроку, потрібні були не тільки щоденна праця колективу, а й майже чотири кілограми живих чорних ікринок вартістю у кількасот тисяч гривень. Ще більше інвестицій вклав у зарибнення Азову колектив (створеного на базі підприємства «Бриз») Бердянського осетрового заводу, випустивши тижнем раніше у річку Берду 200 тисяч мальків судака. І на Донеччині, і на Запоріжжі, аби мальок не став легкою здобиччю спритників, процес його «приживання» в Азовському морі упродовж щонайменше кількох діб патрулювали на катерах спеціальні бригади.

У Черкаському зоопарку в парочки єменських хамелеонів, котру зоосад придбав торік, на світ з’явилось двоє малюків. Директор зоопарку Євген Ван називає це «унікальним явищем». «Єменські хамелеони в неволі рідко розмножуються. Адже їхні яйця мають півроку дозрівати в інкубаторі при досить високій температурі — до 28 градусів. Інакше зародок може загинути. Нам це вдалося», — говорить «Україні молодій» Євген Леонідович.

Цікавий експеримент про­вели на Херсонщині: на якийсь час приставили до кожного з приватних підприємців по одному співробітнику податкової інспекції. Результати перевершили всі сподівання: за три тижні в бюджет було повернуто майже два мільйони гривень.

Сьогодні, у час «пік» кримського купального сезону, на півострові, за повідомленням санепідеміологів, функціонує аж 324 морські пляжі. Здається, вдосталь, аби задовольнити попит кількамільйонної армії місцевого і приїжджого люду на «водні процедури». Тим паче що цьогоріч через фінансову кризу ця армія вже недорахувалася сотні тисяч «бійців». Але навіть попри це деякі власники й орендарі пляжних територій ладні й надалі вперто уподібнюватися безсмертному герою Ільфа і Петрова, який зметикував брати гроші за прохід до гірського провалля…

Цих трьох підтягнутих чоловіків власкор «УМ» зустрів на полтавському березі Ворскли вже в сутінках. Велосипедисти–аматори з міста Макіївка Валентин Бублик, В’ячеслав Бірюков і Артур Сасік прибули до Полтави надвечір і саме готувалися до відпочинку у своїх наметах. Наступного дня зранку вони ознайомилися з історичними пам’ятками у центрі міста й на полі відомої битви та вирушили далі. Їхній шлях із Донбасу до древнього Чернігова проліг через Полтаву та колишню гетьманську столицю Батурин. Додому ж поїдуть через Київ, Канів, Черкаси... Загалом «намотають» на колеса своїх «великів» близько двох тисяч кілометрів.