Наша газета вже повідомляла про затримання правоохоронцями злочинної зграї, яка майже 5 років наводила жах передовсім на мешканців Карлівського району Полтавської області, дістаючи й до сусідніх і навіть Закарпаття та Криму. Тоді, за матеріалами брифінгу в Міністерстві внутрішніх справ, йшлося про залишені нею тільки на Полтавщині 12 трупів. Позавчора ж на прес-конференції у Полтаві прокурор області Григорій Середа і начальник обласної міліції Сергій Петренко розширили цей перелік убивств, скоєних у регіоні згаданими «відморозками», до п'ятнадцяти. При цьому облпрокурор наголосив: той перелік не є остаточним. Адже зараз, під час активних слідчих дій, список їхніх жертв поповнюється ледь не щодня. Власне, зізнаються нелюди у скоєнні більшої кількості вбивств, досудовим же слідством зібрано докази, себто вже фактично доведено безпосередню причетність бузувірів до позбавлення життя півтора десятка жителів області.

Перше повідомлення про пограбування молодих горянок у досить нетрадиційний спосіб надійшло в міліцію 19 червня. Тоді пізно ввечері біля двох дівчат, котрі прогулювалися вулицями Верховини, зупинилася «дев'ятка» і симпатичні незнайомці запропонували покататися. Юнки без вагань пристали на романтичну пропозицію. Але не встигли вони зручно вмоститися на задніх сидіннях, як автоматично зачинилися дверні замки легковика і хлопці, погрожуючи бейсбольною биткою, наказали переляканим пасажиркам швидко «здати» коштовності, гроші та мобільні телефони. Висадивши через кілька десятків метрів обібраних дівчат із салону, грабіжники «розчинилися» в темряві.

Їй-бо, сьогодні можна більше повірити автору «Енеїди», який стверджував, що завсідник Олімпу «кружляв сивуху і оселедцем заїдав», ніж у ще давніше твердження про наявність у меню грецьких богів амброзії. І не дивно — осоружної рослини, від якої просто немає спасу, і яка до того ж провокує алергічні захворювання, намагаються позбутися будь-якими способами. До одного з них, що претендує на «ноу-хау», вдалися також у Маріуполі — місті, де мешкають і нащадки отих міфічних персон, які буцімто смакували амброзією.

Кременчуцькі міліціонери затримали двох місцевих циган-наркоманів, які спеціалізувалися на знятті з надгробків металевих іменних табличок та могильних огорож. Особливо приваблювали мародерів саме таблички — їх можна винести з місця скоєння злочину практично непомітно. Та все ж постійні відвідувачі Староревівського цвинтаря звернули увагу на те, що згадана «солодка парочка» заходить сюди з порожніми целофановими пакетами під пахвою, а виходить — із повними...

У Німеччині увага громадськості прикута до пса, який розуміє людську мову, повідомляє УНІАН. Спочатку розповідям господині собаки породи бордер-коллі за кличкою Ріко не вірили, але тепер унікальний факт підтверджений також експертами.

У суботу й неділю околиця Ужгорода стане місцем проведення Першого міжнародного фестивалю українського гумору «Карпатський словоблуд». Єдина в Україні корчма-музей «Деца у нотаря» буде приймати гумористів з різних країн, які жартують по-українськи. «Освятять» «Карпатський словоблуд» своєю присутністю такі живі класики, як Євген Дудар, Лесь Подерв'янський, Юрко Винничук. Приїдуть учасники з Польщі, Словаччини, Югославії.

Якби всі епізоди і всіх фігурантів цiєї злочинної епопеї об'єднали в одному судовому процесі, то Феміді знадобилося б набагато більше часу, аби ретельно дослідити всі деталі справи. Досить лише уявити, яких труднощів завдала б необхідність допитати свідків та потерпілих, які мешкають у різних районах Вінницької, Кіровоградської та Черкаської областей. Тому слідство та державне обвинувачення пішли іншим шляхом — кримінальну справу стосовно організаторів банди виділили в окреме провадження і направили до апеляційного суду Вінницької області, а діяльність інших членів кримінального угруповання розглядають районнi суди, набагато ближчi до місць дії. Одні з них сьогодні вже засуджені, інші чекають на вирок.

Пізно вночі жінка проснулася від підозрілого гуркоту в сусідній кімнаті: пробираючись через кватирку до помешкання, непроханий гість скинув на підлогу горщик з кімнатними квітами. Найгірші передчуття господарки справдилися одразу: в темному коридорі вона віч-на-віч зіткнулася з п'яним 17-річним хлопцем. Очевидно, ніжний вік крадія додав їй сміливості, адже, не розгубившись, пенсіонерка кинулася випроводжати нападника геть.Проте останній, схоже, був налаштований більш рішуче і полоснув її заздалегідь припасеним ножем.

«Раніше вступ до університету я уявляла собі як щось буденне: закінчила школу, стала студенткою, — ділиться своїми думками абітурієнтка Ірина. — Тепер уже починаю розуміти, що при конкурсі 3—5 осіб на місце це зовсім не просто». Ірина мріє вивчати політологію в Національному університеті ім. Тараса Шевченка, але документи подає водночас до кількох вузів. «Так надійніше, — пояснює вона. — Є хоч якась надія, що не залишуся на вулиці». Звичайно, є й інша «надія», швидше, «гарантія», що обчислюється кругленькою сумою, але про неї Ірина говорити не хоче. Мовляв, не знаю я нічого, та й грошей «таких» у батьків немає. Цікавлюся розмірами потрібної суми. Моя співрозмовниця стинає плечима. Думає, я шпигун.