Проблема переробки відходів діяльності людства давно вже непокоїть учених усього світу. Крім екологічних, виникають і фінансові питання. Якщо країни Заходу з їх потужною економікою якось ще намагаються вирішити ці проблеми, українцям здебільшого начхати на них. Сміттєзвалища у нас перетворюються на міські болячки, потужностей переробних заводів, вочевидь, не вистачає. Органіка ще якось перетравлюється землею, а що чекає на відходи зі скла, металу, полімерів? Виявляється, з останніми ми можемо впоратися, причому зі значним фінансовим зиском. Відповідні технології розробили у Хмельницькому, на кафедрі «Хімічні технології» державного університету (ХДУ). Про унікальні розробки кафедри розповідає її керівник, професор Ігор МАНДЗЮК.

У мешканців Донецька з'являється ще одна непогана можливість використати ненормативну лексику, адресуючи її черговій халепі та причетним до неї особам. Причому цього разу не обов'язково прямувати до бензоколонки, крамниці чи базару. Варто тільки у власному помешканні відкрутити кран, адже в липні обласний центр буде отримувати питної води на 25 відсотків менше.

З Українського фонду соціальних інвестицій до Токмака, що на Запоріжжі, прилетіла обнадійлива звістка: матиме громада району понад мільйон доларів. «Виділяють 1,7 мільйона доларів, — уточнила в розмові з кореспондентом «України молодої» голова райради Олена Гатайло. — На наш і сусідній, Чернігівський, райони». А почалося з того, що в березні Світовий банк і Кабмін в особі Фонду в розв'язанні соціальних проблем місцевих громад провів у регіоні консультації з представниками громад.

«Держава не повинна надавати перевагу жодній церкві, оскільки церква та держава в нас відділені одна від одної», — суворо і ласкаво навчав різноконфесійну молодь професор, керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України Анатолій Колодний під час Міжнародної літньої школи релігійної толерантності. Міжнародна школа, що тривала тиждень наприкінці червня, уже вчетверте зібрала під своїм крилом у Києві молодих християн, мусульман і навіть кришнаїтів з вищих духовних і світських навчальних закладів України, Польщі, США, Росії. Темами цьогорічної зустрічі стали релігійний і секулярний світ, проблеми толерантності у громадянському суспільстві.

Довгоочікувана зустріч у верхах пройде у Гаазі (позаяк нині Нідерланди головують в Євросоюзі). Довгоочікувана — бо планувалося, що саме під час цього саміту буде затверджено План дій Україна—ЄС, термін оприлюднення якого відкладали вже кілька разів. Але не пощастить і сьогодні. «Повний документ на саміт не буде винесено, не буде він також виділений окремим пунктом програми, хоча обговорення на найвищому політичному рівні очікується», — повідомив один високопосадовий український дипломат.

Наглядова Рада ВАТ «Укртранснафта» планує 8 липня розглянути пакет документів, пов'язаних із початком експлуатації нафтопроводу «Одеса—Броди» та його заповненням нафтою від російсько-британської компанії ТНК-ВР. Отож слід уже нам називати цей трубопровід коректно: «Броди—Одеса». Тобто навпаки до недавньої стратегічної мрії.

Скоро Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи позбавиться щонайменше одного головного болю. Займатися питаннями чорнобильців буде окрема структура. Принаймні указ про реорганізацію міністерства на МінНС та Державний комітет України з питань подолання наслідків чорнобильської катастрофи днями підписав Президент України Леонід Кучма. Фактично це означає, що на плечах міненесників» залишиться лише зобов'язання рятувати українців та запобігати катастрофам, всю соціалку «подарують» новому комітетові.

Цей резонансний випадок стався позавчора в Солом'янському районі столиці. Мешканців однієї з багатоповерхівок по провулку Чугуївському стривожили страшні дитячі крики. Вжахнувся і один із мешканців будинку, який викликав ліфт на перший поверх, — підлога кабінки була закривавленою...

Смачні ласощі — торти «Пташине молоко» — «поклали» на лікарняне ліжко 23 мешканці Рівного та прилеглих сіл. В усіх людей лікарі констатують харчову токсикоінфекцію. З огляду на специфіку продукту, половина із потерпілих — діти. Зокрема, до Клеванської райлікарні потрапило подружжя Молчанецьких разом з шістьма дітьми.

Загальновідому істину, винесену в заголовок, нещодавно довів на ділі мешканець райцентру Коростишів, що на Житомирщині, Семен Крупник. Його вкрай обурило запізнення рейсового автобуса на 40 хвилин, через що він невчасно потрапив додому. Тож пан Крупник спочатку звернувся до керівництва житомирського автовокзалу з проханням письмово засвідчити факт запізнення автобуса, а вже потім подав до Коростишівського райсуду позов на ВАТ «Житомиравтотранс», повідомляє УНІАН.