Такої концентрації впродовж минулого тижня «Харлеїв-Девідсонів», «Хонд» та інших престижних марок мотоциклів прикарпатський Косів ще не бачив — сюди на перший гірський фестиваль з'їхалося понад півсотні українських байкерів та їхніх колег із Польщі та Німеччини. Попервах очікували прибуття значно більшої кількості моторизованих людей у чорному, але в українські Карпати з різних причин не приїхали запрошені англійці та американці, котрі дали попередню згоду. Організував неординарний для горян захід польський бізнесмен Юрек Войтко за підтримки управління туризму Івано-Франківської облдержадміністрації.

Уже традиційно перед будь-якими виборами в нас підвищуються зарплати і пенсії, щоб електорат відчув «труботу» держави, а ще правоохоронці починають посиленими темпами ловити злочинців і боротися з корупцією та хабарництвом. А для підсилення ефекту готується кілька показових кримінальних справ. Перед нинішніми президентськими перегонами державні мужі теж раптом «прозріли» і кинули клич — усі на барикади проти мерзенних фальсифікаторів горілки! І закрутилося — ледве не щодня телевізія і преса інформують про те, як виловлюють «підпільників-Кіндратів», скільки коштів повернуто до державної казни тощо. Ніби в усі роки нашої незалежності цієї проблеми не існувало, ніби не з «лівого» контрабандного спирту «сколотили» свої мільйонні статки наші рідні українські олігархи, які нині запаслися депутатськими мандатами і сіли в недосяжні для Феміди високі крісла. Але то, як мовиться, питання інше. З будь-яким економічним чи соціальним злом ми й досі боремося у стилі «а ля совєтіко», тобто повертаємося до добре знайомої компанійщини.

Бойова лодія «Сварог» минулої суботи вирушила в експедицію берегами України, Білорусі та Польщі. Біля набережної Дніпра у Києві зібралися десятки бажаючих подивитися, як спускають на воду екзотичний корабель — на схожому ходили стародавні вікінги.

З непередбачуваного марнування нервових клітин розпочав робочий тиждень суддя місцевого суду Орджонікідзівського району Запоріжжя Роман Васецький. Прийшовши на роботу, у своєму примiщенні він зустрівся зі... степовою гадюкою! Могло ж трапитися і так, що суддя не помітив би непрохану гостю. Важко спрогнозувати, чим би тоді все скінчилося.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка тепер у розпалі вступні іспити, а поки що можна підбити підсумки вподобань вчорашніх випускників середніх шкіл. Отже, найбільший конкурс серед тринадцяти факультетів і чотирьох інститутів одного з найбільших класичних університетів країни (25 тисяч студентів і понад 1,5 тисячі науково-педагогічних працівників) спостерігався в Інституті міжнародних відносин — сім чоловік на місце. Слідом за дипломатами найпрестижнішими спеціальностями є юрист, психолог, англійський філолог — по 5 осіб на місце, журналіст — 4 особи на місце. Традиційно високий конкурс на всі спеціальності економічного факультету — 5 осіб на місце, а от бажаючих вчитись на природничих факультетах меншає. Приміром, на 100 місць хімічного (рідного факультету ректора університету академіка Віктора Скопенка) було подано 170 заяв, такий самий конкурс 1,5—2 особи на місце і на факультети кібернетики, фізичний і радіофізичний, механіко-математичний.

Дивовижні метаморфози сталися з українцями: лише чверть століття знадобилося, щоб вони виросли на 8—10 сантиметрів, округлилися і стали сутулішими. Як передає УНІАН, такі параметри середньостатистичного українця оприлюднив проректор Київського національного університету технологій і дизайну Юрій Щербань. Це єдина організація в Україні, що проводить антропометричні дослідження. Правда, не можна всіх українців гребти під одну гребінку. Так, жителі північних районів дещо вищі за своїх південних співгромадян. Щодо ж до сутулості, то пан Щербань заспокоїв представниць прекрасної статі: мовляв, француженки значно сутуліші за українок. Відомо про це стало не з наукових досліджень, а зі спостережень на базарах вторинного одягу: «Французький «секонд-хенд» на наших жінках на спині провисає», «порадував» Юрій Щербань.

Найтиражніша з газет, що видається в індустріальному Луганську, спеціалізується не на вугільній темі, навіть не на металургійній чи машинобудівній, а на сільському господарстві. Хоча, якщо бути точним, господарство те не зовсім сільське, оскільки читають газету і користуються її порадами швидше мешканці великих міст — ті, хто живе в так званому приватному секторі або має дачі. Аби мене не запідозрили у прихованій рекламі, точної назви видання називати не буду, тим більше що вона дещо довга, однак слово «земля» в нiй присутня. То ж нехай буде «Земля».

На унікальну знахідку наштовхнулися археологи в Кіровограді: вони розкопали курган у районі будівництва супермаркету, який виявився доісторичним похованням, повідомляє УНІАН. За підрахунками істориків, могила датується серединою третього тисячоліття до нашої ери. Взагалі курганові, як розповіла керівник археологічної експедиції, співробітник Київського інституту археології Академії наук України Алла Ніколова, близько 5 тисяч років. Це початок так званої бронзової доби, коли скіфів у степах Центральної України ще не було. Всього в кіровоградському кургані виявили сім поховань, деякі з них належать до пізнішого періоду бронзової доби. За словами Алли Ніколової, всі поховання розташовані один над одним, тобто з часом курган досипали. Зокрема, на глибині чотирьох метрів археологи відкопали кістяк людини, який лежав на возі. Фахівці стверджують, що віз був виготовлений спеціально для поховання, оскільки навіть через тисячоліття можна судити про те, що ним не користувались у побуті. Прикрас у кургані не знайшли, але археологи виключають можливість розграбування могили. Вони зазначають, що в ту епоху нічого поряд з покійником не клали, незалежно від того, бідним чи багатим він був.

Двоє невідомих жорстоко побили депутата Одеської міської ради, члена фракції Української морської партії Дмитра Танцюру. Зараз він у важкому стані, перебуває в реанімаційному відділенні лікарні швидкої допомоги «Інтасана».

На прес-конференції, що відбулася днями в національній федерації, перший віце-президент ФФУ Олександр Бандурко в оптимістично-святкових тонах змалював стан справ у нашому футбольному господарстві. Перш за все, акцент було зроблено на святкуванні 110-ї річниці футболу на українських землях (цікаво, що питання, чому ж не відзначалися сота чи сто п’ята річниці, своєї відповіді не знайшло). Отже, цього року всі заходи під патронатом ФФУ проводяться через призму цієї дати. Минулих вихідних з нагоди ювілею урочистості пройшли у Львові, де, власне, 14 липня 1894 року і було проведено перший футбольний матч за участю українців.