Втрата ілюзій

Втрата ілюзій

Сподівання українських уболівальників баскетболу на молодіжному чемпіонаті Європи серед юніорів (U-20) у чеському Брно не виправдовуються вже три тури поспіль. Хоча саме наші хлопці стали переможцями неофіційного чемпіонату світу для команд свого віку в американському Далласі та ще й мають у своєму складі найкориснішого гравця (MVP) як літнього табору у Тревізо, так і тих же самих Global Games — Олексія Печерова. Зігравши три стартові матчі, українці, які виступають у групі В разом із 20-річними ровесниками з Греції, Литви, Словенії, Сербії та Білорусі, фактично випали з четвірки, що продовжуватиме боротьбу за медалі чемпіонату.

Історія однієї пісні, або Про «Квіти ромену», з яких «виросла» «Червона рута»

Історія однієї пісні, або Про «Квіти ромену», з яких «виросла» «Червона рута»

Iз цією піснею пов'язане все моє життя. Під неї я, можна сказати, росла, бо з трирічного віку впродовж досить довгого часу постійно чула її вдома і з платівки, і по радіо, і у виконанні частих у нашому домі гостей, серед яких у далекі вже 60-ті було багато відомих сьогодні всій Україні людей культури і мистецтва. Кілька разів на тиждень я навіть постійно прокидалася під неї десь опівночі — неподалік знаходився тоді Будинок офіцерів, розходячись звідки з танців, молодь постійно заводила популярний шлягер. Уже школяркою мене постійно запитували: «То твій тато — той відомий поет Борис Демків, який написав «Квіти ромену»?». Але дуже влучно підмітив інший поет — славнозвісний Сергій Єсенін — стосовно того, що велике ( не за розміром, а за значимістю) зблизька розгледіти важко, набагато краще бачиться воно з відстані. Мені, щоб осягнути значимість цієї пісні, потрібна була відстань у багато років і відстань вічності, в яку в останній день 2001-го відійшов батько...

Брехня з печаткою

Брехня з печаткою

Минулої п'ятниці заступник глави Адміністрації Президента, керівник Головного аналітичного управління АП Василь Базів провів останній перед своєю відпусткою брифінг. Цей захід пройшов у неквапливому ритмі. Як завше, Василь Базів зважував кожне слово. Однак без «перлів» не обійшлося і цього разу. Відповідаючи на запитання про будівництво каналу «Дунай-Чорне море», він «незлим, тихим словом» згадав Всесвітній фонд дикої природи: «Були заяви. Якось називалася організація «Дика природа», чи як. Давайте розглядати цей проект не в дикій площині, а в цивілізованій». До речі, ще в травні цей фонд закликав Україну негайно припинити будівництво каналу.

Разом з «УМ» — до прозорості

Разом з «УМ» — до прозорості

Учора, 27 липня, в день, коли закiнчилося партiйне висування кандидатів у президенти України, стартував спільний проект нашої газети, Українського незалежного центру політичних досліджень та інтернет-видання «Телекритика» під дещо складною, але точною назвою «Організації громадянського суспільства на шляху до відкритості інформації: спільна стратегія». Абсолютно не заангажовану жодною з політичних сил справу підтримав Фонд розвитку ЗМІ посольства США в Україні, відзначивши мету проекту — максимально повно і об’єктивно висвітлити позиції всіх кандидатів, спроможних очолити Україну після 31 жовтня чи 21 листопада 2004 року.

А де ж афроукраїнці?

А де ж афроукраїнці?

Учора о шостій вечора сплив останній термін, коли партії, блоки та об’єднання громадян могли висувати своїх кумирів кандидатами в президенти. Такий «дедлайн» передбачений календарним планом, який затвердила Центральна виборча комісія.

Поцілунок минулого

Поцілунок минулого

Більша частина нашої провладної і підвладної еліти є не українською, а радянською, що дорівнює визначенню «проросійськи налаштована». Це перший висновок, який можна зробити, спостерігаючи за позавчорашнім українсько-російським бізнес-форумом у Лівадії, очолюваним президентами Кучмою та Путіним. Лейтмотив і символ зустрічі сформульовано у виступі Володимира Путіна: «Поєднуючи наші зусилля (України та Росії. — Ред.), ми підвищуємо нашу конкурентоспроможність, ... наші партнери «за бугром» теж це розуміють. Тому їхня агентура всередині наших країн усіляко намагається компрометувати інтеграцію Росії й України, завдавати їм збитків». У цій сентенції навіть не «русскій дух, тут Русью пахнет» — це лексика з розмов «холодної війни», коли десь у кабачку «Елефан» в якомусь східнонімецькому містечку збиралися кадебістські штірліци, і Путін свою професійну лексику відтоді не забув.

Китайське харакірі заради України

Незвичайний перформенс у посольстві КНР у Києві влаштував учора громадянин Китаю. Будучи нелегалом, який підлягає депортації, він висловив своє небажання покидати Україну показовим харакірі. На щастя, незапланована вистава пройшла без летального кінця — зброя виявилася не того калібру.

Репетиція перед Євробаченням

Організатори Всеукраїнського відбіркового конкурсу, віце-президент Національної телекомпанії України Євген Каленський та директор творчого об'єднання музичних і розважальних програм Олена Мозгова, кажуть, що фінал конкурсу зніматимуть там, де і «Євробачення-2005», — в Палаці спорту, ще його покажуть по Першому Національному. Тому небезпідставно цей відбірковий конкурс називають маленьким Євробаченням, або генеральною репетицією. На прес-конференції, скликаній з приводу проведення відбіркового конкурсу, Євген Каленський повідомив, що кастинг вирішили провести з огляду на велику кількість невдоволених, яким не подобався попередній вибір НТКУ. Тому, розповідає Олена Мозгова, з серпня цього року «будемо гратися в демократію». Кожен, хто має більше шістнадцяти років і достойні для Євробачення записи, може надсилати їх в НТКУ.

«Ягода-малина» набирає обертів

«Ягода-малина» набирає обертів

Започатковуючи конкурс «Ягода-малина», ми навіть не сподівалися на таку кількість листів, шановні наші читачі. Що ж, українок, а тепер ще й українців, як показав конкурс, віддавна вважали добрими газдами, в хазяйстві яких жодна травинка-билинка не пропаде надаремно. З чого тільки, як засвідчили ваші листи, не можна варити варення — окрім традиційних суниць-полуниць, тут і гарбузи, і кабачки, і бузина. Але готувати можна, крім варення, ще й десерти, соки, мармелади, цукати. Словом, були б фінанси, наша редакція сміливо могла б видати збірку «Солодке життя з читачами УМ». На жаль, ми не спроможні здійснити такий проект, а от присвятити, окрім куточка на щотижневій шпальті, раз на місяць повністю все «Смачне життя» рецептам від наших читачів — це нам до снаги.