Чому не працюватиме «мовна» постанова Київради?
До прийняття нового мовного закону, що відмінить норми закону "Колесніченка-Ківалова", ініціатива Київради про зміну вивісок та української мови у сфері обслуговування приречена на поразку.
До прийняття нового мовного закону, що відмінить норми закону "Колесніченка-Ківалова", ініціатива Київради про зміну вивісок та української мови у сфері обслуговування приречена на поразку.
Ми, львівські ветерани, щодня збираємося у своєму офісі на площі Ринок, у ратуші, обговорюємо стан справ у місті, країні, світі, виробляємо стратегію і тактику своєї діяльності.
21 квітня виповнилося 147 років із дня народження Володимира Ульянова (Леніна). Це не привід для святкувань, а запрошення до роздумів.
Наступну після Великодня неділю у народі називають Поминальною, а ще — Гробками, коли живі приходять віддати шану померлим.
Для того, хто не боїться втратити свою першосортність (на основі приналежності до Росії чи російської мови), нема проблеми мовного питання. Для того, хто боїться – починається гвалт «гуманізму-прав-чєловека», бо СТРАХ ототожнитися з «другосортними українцями» – страх знищення, страх смерті.
На російському сухогрузі "Герої Арсеналу" українці загинули не так через шторм, як через те, що Росія намагається обійти санкції проти портів окупованого Криму та уникнути оподаткування.
Після століть імперського катка варіант «а тепер давайте перегорнемо сторінку і з цього моменту хай буде мир, дружба, рівні можливості і політкоректність, а хто не погоджується з цим, той упоротий і національно озабочєний» – не працює.
У свій час канцлер ІІ Німецької імперії Отто фон Бісмарк сказав: «Із поганими законами і хорошими чиновниками цілком можна правити країною. Але якщо чиновники негодящі, не допоможуть навіть найкращі закони».
Надважливий, на моє глибоке переконання, Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону і пропаганду їх символіки» має сприяти відродженню історичної пам’яті та консолідації українського народу.
Дорога редакціє! «Україна молода» — улюблена газета. Передплачую її та читаю з дня виходу. А ще ділюся прочитаним із сусідами, тоді йде бурхливе обговорення публікацій.