Чесно кажучи, навіть тепер, через кiлька днів після інциденту, 57-річний житель Тульчина не може пояснити слідчому, для чого він усе те зробив. Та й про сам факт у нього залишився досить-таки непевний спогад — як-не-як, голова була добряче задурманена алкоголем. Проте обставини, задокументовані по гарячих (і навіть дуже гарячих!) слідах співробітниками райвідділу міліції, розповідають про подію досить таки об'єктивно.

Подібні виїзди столичних лікарів до сільських та віддалених районів країни академік Шалімов, один із творців сучасної української хірургічної школи, засновник двох інститутів — Харківського загальної і невідкладної хірургії та Київського хірургії і трансплантології, практикує давно, ще з 1970 років. Востаннє з групою фахівців він об'їхав всю Україну у 1997 році. Але з тих пір з різних причин не було можливості поновити цю традицію. Навіть коли згідно з указом Президента України був створений фонд академіка Шалімова, такі виїзди не відновилися. І от, за організаційного сприяння Української народної партії, яка називає себе «незламною опорою Віктора Ющенка», фонду Шалімова нарешті вдалося відновити багаторічну благочинну акцію «Із серцем до серця». «Народники» організували для фонду сучасну діагностичну апаратуру. А колектив висококваліфікованих лікарів разом з місцевими медиками забезпечив можливість обстеження мешканців віддалених міст і селищ України.

Британські вчені першими в Європі отримали дозвіл на виконання терапевтичного клонування з використанням людських ембріонів, повідомила 11 серпня Бі-Бі-Сі. Відповідна урядова організація Human Fertilisation and Embryology Authority («Бюро у справах людського запліднення та ембріології»), яка здійснює нагляд за дотриманням етичних засад у біологічних науках, видала першу ліцензію на клонування групі генетиків на чолі з Міодрагом Стойковичем, які займаються дослідницькою роботою в університеті англійського міста Ньюкасл. Група спеціалізується на вивченні та розробці нових медичних препаратів для лікування діабету та хвороб Паркінсона і Альцгеймера. Як зазначає Бі-Бі-Сі, це доволі суперечливе рішення може відкрити нову еру в дослідженнях медпрепаратів для лікування багатьох інших хвороб.

У дитинстві метр світового кіно дивував своїми надзвичайними фантазіями. Він писав фантастичні оповідання й не забував застосовувати свої ідеї та придумки на практиці: одного разу разом з друзями зробив діючу катапульту, а потім — невеличкий підводний апарат, щоб послати в ньому подорожувати по дну річки нещасне мишеня... Можна лише собі уявити, скільки клопоту мали з ним батьки та вчителі. І, напевне, таки проявляли тоді вищий педагогічний пілотаж, оскільки не відбили у Джеймса Камерона бажання бути сміливим у своїх мріях, вчинках, творчості. Одинадцять «Оскарів» отримав один лише його «Титанік» — результат фантастичний, результат, на який спроможна людина не лише талановита, а й здатна вірити в абсолютний тріумф, тоді як для інших він назавжди залишиться нездійсненною мрією.

«Крок» є своєрідним винятком з тих правил, за якими розвивається фестивальний рух в Україні. Навіть багатообіцяючий старт та гарні відгуки не забезпечують фестивалям безпроблемного існування й бодай скромної регулярності — романси у виконанні фінансів стали траурними маршами для багатьох цікавих ідей, які так і не змогли заручитися підтримкою свідомих спонсорів. Анімаційному «Кроку» в цьому плані однозначно поталанило. Фестиваль починався у 1989-му, мав статус Всесоюзного і був спочатку сухопутним — тоді святкова хода «заблокувала» рух Хрещатиком на кілька годин. З періодичністю організатори визначалися, тверезо оцінивши ситуацію, — раз на два роки. У 1991-му фестиваль вирушив у своє перше плавання. А з 1998-го до його проведення долучилися російські кінематографісти і «Крок» став фестивалем щорічним. Звісно, цей факт також не вберіг фест від фінансових катаклізмів — Мінкультури України, наприклад, і в цьому році традиційно зволікає з перерахуванням грошей на проведення «Кроку».

Важко бути топ-моделлю. Мало того, що повно роботи й ніколи не можна досхочу наїстися, так ще й з особистим життям проблеми. Пощастило Летиції Касті, яка начхала на кар'єру, покинула подіум у статусі найоплачуванішої манекенниці світу й усю себе присвятила сім'ї. У Хайді Клум чомусь так не виходить — усе-таки вона самотня мати, а маленькій доньці хочеться забезпечити достойне майбутнє (хоча, якщо по-щирості, в однієї з найбагатших і найдорожчих моделей планети грошей уже хоч греблю гати). Принаймні чимось іншим, крім як турботою про тримісячну Лені, пояснити згоду 31-річної Клум на жорсткі умови контракту з відомою компанією-виробником жіночої білизни Victoria’s Secret складно.

Фанати легендарної «Нірвани» та її лідера, рок-зірки Курта Кобейна, незабаром отримають чудовий подарунок: днями завершилися зйомки фільму про останні дні життя славетного рокера, і через місяць-два стрічка вийде у відеопрокат (а з огляду на вмілі руки й світлі голови наших «піратів», не виключено, що на українських розкладках біографічне відео з'явиться значно раніше). Режисером «Останніх днів» (Last Days — так називається фільм) виступив Гас Ван Сент — режисер відомої стрічки «Розумник Уїлл Хантінг» та лауреат цьогорічного Каннського фестивалю, де отримав «Золоту пальмову гілку» за фільм «Слон».

Здавалося б, у такого симпатичного й талановитого хлопця, як Леонардо Ді Капріо, просто не може бути ворогів. Тобто заздрісники, звісно, у зірок такого масштабу завжди є, але ж це зовсім інша категорія. Однак, як з'ясувалося, є щонайменше кілька десятків людей, які ненавидять Лео лютою ненавистю. Причому це зовсім не залицяльники прекрасної топ-моделі Жизель Бюндхен, яку дівчачий улюбленець, схоже, вже остаточно вмовив стати його дружиною й відпускати від себе не збирається. Проблеми в актора виникли з власними сусідами.

Розповіді про гігантських спрутів та кальмарів розміром із п'ятиповерховий будинок можна сприймати всерйоз хіба що у творах Жуля Верна або в легендах приморських народів. Учені-бо давно розповідають про те, що насправді морських чудовиськ, які одним помахом щупалець трощать великі кораблі й топлять катери, у природі не існує. А все це, мовляв, витвір бурхливої людської фантазії.

Альпіністи — як яйця. Або круті, або «всмятку».