Закарпаття завжди вирізнялося в Україні своїми демографічними показниками. І навіть тепер воно щодо цього є найблагополучнішою областю України. І хоча з 1991 по 2003 роки кількість населення краю зменшилася на 17 тисяч чоловік, це ще нічого порівняно з іншими регіонами (в Україні за цей час населення зменшилося на кілька мільйонів).
Минулих вихідних пивовари України відзначали своє професійне свято, зібравши на площах «Експоцентру» столиці багато прихильників цього демократичного напою. Уже по кількості барвистих фірмових наметів можна було судити, як швидко розвивається українське броварництво і як розширився асортимент бурштинового напою: світле і темне, фільтроване та нефільтроване — сьогодні існує 400—450 видів пива. Понад 70 підприємств в Україні варять цей пінний напій, задовольняючи смаки та попит земляків, проте в розрахунку на дорослу душу населення українці споживають його не так уже й багато у порівнянні з сусідами — 30 літрів на рік. У Росії ця цифра становить 51 літр, у Німеччині — 148, у Чехії — 158. Але популярність українського пива зростає не тільки на Батьківщині, його визнали та оцінили і за кордоном.
Після того як наказав довго жити чемпіонат Східноєвропейської хокейної ліги, київському «Соколу» не залишалося нічого іншого, як проситися в прийми до сусідів-сябрів, котрі проводять доволі сильну внутрішню першість. Ті погодилися, відтак чемпіонат Білорусі 2004-2005 років назвали відкритим: крім дев'яти білоруських колективів, у ньому беруть участь дві команди з Латвії, «Металургс» і «Рига-2000», та єдиний український професійний клуб — «Сокіл». Цікаво, що в разі, коли перше місце у ВЧБ посяде небілоруський клуб, чемпіоном буде оголошено не його, а команду з Білорусі, яка просунеться в першості найвище.
Найкращі гравці планети взяли участь у розіграші Кубка світу — своєрідній «елітній лізі» світового хокею. Спочатку у двох групах: європейській (Швеція, Фінляндія, Чехія, Німеччина) і американській (США, Канада, Росія, Словаччина) команди розіграли склад чвертьфінальних пар, а потім за системою «плей-оф» виявили кращий колектив. Знову «пролетіла» Росія, яка буцімто непогано виглядала у груповому турнірі й навіть здолала американців.
Мірча Луческу виявився людиною слова — його «Шахтар» у вівторок уперше в своїй єврокубковій історії грав проти титулованішого суперника у свою гру. Приголомшений «Мілан» у перші 25 хвилин змушений був лише спостерігати за швидкісними та комбінаційними атаками донеччан. Першим діяти гостям на нерви почав Звонимир Вукич, який уже на третій хвилині прокинув м'яча між ноги новачкові «росо-нері» Япу Стаму і змусив голкіпера чемпіонів Італії Нельсона Діду демонструвати свою реакцію. Серб, як і співвітчизник міланського воротаря Франселіно Матузалем, був до перерви найкращим на полі не лише у складі «помаранчевих», а й поміж двох команд загалом. Хоч і Яну Лаштувці довелося демонструвати свою майстерність після ударів головою Йона Даля Томассона — донецька оборона помилялася в центральній зоні.
Чимало молодих людей, які приїздять до Києва у пошуках кращої долі (престижного навчання чи добре оплачуваної роботи), стикаються з однією і тією ж проблемою — де жити? Зняти квартиру в столиці стає все важче — ціни ростуть як на дріжджах, а попит перевищує пропозицію.
На тлі дорожнечі київських квартир досить привабливо виглядають пропозиції банків придбати нерухомість у кредит. Спеціально для молоді (за новим законом, до 35 років) розроблено програму, за якою банки пропонують дещо нижчу відсоткову ставку по кредитах — здебільшого 12 відсотків річних у валюті, частину з яких позичальнику компенсує держава в особі Національного банку України — 7,5 відсотка (у розрахунку з нормативної площі квартири та державної ціни). «Україна молода» вирішила розібратися, наскільки дієвою на сьогодні є така програма і які етапи необхідно пройти, щоб отримати в кредит омріяне столичне житло.
Учора на Хрещатику, під приміщенням інформаційної агенції УНІАН вони голодували другий день. Серед протестуючих лише чоловіки. Головна їхня вимога — дозволити мешканцям гуртожитку заводу «Більшовик», що розташований на вулиці Виборзькій, 22, приватизувати житло. «Керівництво заводу «Більшовик» не дозволяє нам приватизувати наші кімнати, в яких ми живемо десятки років, і це незважаючи на те, що ще 6 серпня мер Києва Омельченко підписав розпорядження про передачу нашого гуртожитку в комунальну власність міста», — розповідає «УМ» організатор голодування Євген Катюх. І додає, що вийти на площу люди погодились, коли гуртожитком поповзли чутки , що директор заводу збирається продати приміщення, а людей «порозпихувати» по комуналках.
