Більш як півмільйона мешканців одвічно українських земель Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Бойківщини та Лемківщини у 1944—1951 роках були насильницьки відірвані від своєї землі й розкидані по всій Україні. Ті ж, хто у 1944—1946 роках таки залишилися за Бугом, не поїхавши в Радянську Україну, у 1947-му в рамках операції «Вісла» були розселені поодинокими сім'ями на так званих возз'єднаних землях на північному заході Польщі. Їм заборонялося оселятися ближче як за 30 кілометрів від воєводських міст (аналог обласних центрiв), навчати дітей i видавати газети українською мовою. А ще треба було зректися православної віри і прийняти католицтво. Комуністична влада Польщі з особливим завзяттям взялася замітати сліди української культури на історичних українських землях — безжалісно знищували пам'ятники, храми, кладовища, тобто все, що ідентифікувало українство. Ліпшої нагоди витравити український дух годі було й чекати...

Принаймні так вважають колективи архітекторів, які подали свої проекти на відкритий конкурс пошуку концепції реконструкції площі, з якої починається Хрещатик. Танцювати авторам довелося від головної ідеї — будівництва тут комплексу об'єктів у підземному просторі та готельно-офісного комплексу «Столичний» замість зруйнованої будівлі на Хрещатику, 5. Усі сім проектів, виставлені на огляд у Будинку архітекторів, «грішать» надлишковістю. До того ж всі вони є відображенням полярних точок зору на те, як буде забудована ділянка, що вивільниться на Хрещатику, 5.

У понеділок, коли в Росії було оголошено траур за жертвами Беслана, у Черкасах кандидат у президенти Віктор Янукович разом з вітчизняними та російськими зірками боровся з тероризмом і висловлював свою скорботу за загиблими у незвичний спосіб — великим шоу-концертом. Співочий тур на підтримку Януковича, який мав робочу назву «Ми діти твої, Україно», того дня в Черкасах довелося перейменувати, згідно з актуальністю моменту. Акція в день скорботи отримала назву «Кандидат у президенти Віктор Янукович та зірки естради — проти тероризму». «Діти України» хутенько підлаштувалися до «боротьби проти тероризму», майже не змінюючи репертуару. Єдине — перед концертом довелося виступити із сумними словами від російської делегації Йосипові Кобзону, від української — Янові Табачнику, пише «Українська правда».

Член Центральної виборчої комісії Андрій Магера «спеціалізується» на питаннях висвітлення передвиборчої агітації кандидатів у президенти та зв'язках із засобами масової інформації. На семінарі з власними кореспондентами «України молодої», організованому УНЦПД за сприяння Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні, він коментував переважно порушення, яких у ці гарячі передвиборчі дні журналісти фіксують чимало. Отож пропонуємо вашій увазі коротку версію цієї розмови.

У забудованому Києві все менше залишається затишних місцин, куди хочеться втекти від шуму після напруженого робочого тижня. Навіть старий друзяка Поділ якось непомітно перетворився на розколошканий вулик. А меланхолікам і романтикам шукати усамітнення доводиться за межами міста. Втім незабаром у самому центрі столиці з'явиться привітне українське... село. Роботи з його оздоблення вже добігають кінця. Тож куточок архітектури та побуту ( інакше — «Мамаєва Слобода» в парку Відрадний) прийматиме відвідувачів уже наступного року. Село в місті займе 9 гектарів землі, а за довжиною буде не меншим, нiж Хрещатик. Мешканці Відрадного вже встигли охрестити це село Пирогів-2. Однак розробники проекту такі порівняння сприймають з обуренням. Кажуть, що не старалися зробити зі «Слободи» музей, бо в останніх українську культуру лише консервують. У «Мамаєвій Слободі» декорацій та експонатів не буде принципово: у козацькій церкві служитимуть службу, а в млинi молотимуть зерно...

«Провідні українські видавці, письменники та музиканти візьмуть участь у Фестивалі української книги, який вперше пройде на початку вересня у рамках Сімнадцятої московської Міжнародної книжкової виставки-ярмарку», — таке повідомлення розіслало російське інформагенство ТАКС у перші дні вересня. Дійсно, протягом чотирьох вересневих днів у Москві українські книжники презентували свої досягення. Фестиваль мав назву «Наша Україна», серед його учасників — Юрко Покальчук, Любко Дереш, Володимир Єшкілєв... Своїми враженнями від ММКЯ в ексклюзивному інтерв'ю «УМ» ділиться головний редактор часопису «Книжник -review» Костянтин РОДИК.

Станом на вчорашній ранок, згідно з офіційними даними, загиблими внаслідок операції у Беслані вважали 338 осіб, ще 332 чоловіки перебували у лікарнях.
По всьому місту — траурні процесії: люди проводжають в останню путь своїх дітей та рідних, невинно убієнних невідомо ким. Станом на вчорашній день бесланський цвинтар збільшився аж на 170 могил, передає «Лєнта.ру». Як з'ясував журналіст телеканалу «1+1», під час «операції зі звільнення заручників від життя» загинуло більше людей, ніж загалом осетинців у боях за весь період Другої світової війни.

Минуло вже більш як чотири місяці з дня арешту знаного білоруського політика Михайла Маринича. Він і досі перебуває в СІЗО КДБ — сумновідомій мінській «американці», яка у 30-х роках була останнім прихистком цілої низки репресованої творчої інтелігенції. Маринич, у минулому компетентний державний чиновник високого рангу, а потім посол Республіки Білорусь у кількох балтійських державах, в останні роки «неприємно вразив» президента Олександра Лукашенка послідовним перетворенням на принципового опозиціонера.

Цьогорічний міжнародний економічний форум у польському містечку Криниця Гурська буде особливим, оскільки 10 країн братимуть в його роботі участь у новій якості — як повноправні члени європейської спільноти, наголошують організатори форуму. Мета заходу, додають вони, полягає у «поглибленні політичного і господарського співробітництва між країнами Європи, і особливо — Центральної і Східної Європи». XIV економічний форум пройде під гаслом «Європейський виклик — безпека, солідарність, ефективність», а якщо говорити конкретніше і без гасел, то на пленарних засіданнях форуму увага буде приділена наступним питанням: 1. Як зробити Європу безпечною? 2. Як зробити її солідарною? 3. Як перетворити Європу на найбільш конкурентоздатну економічну зону? Такою є у загальних рисах програма заходу.

Минулої п'ятниці новопризначений посол Словенії в Україні Прімож Шеліго вручив копії вірчих грамот керівнику МЗС Костянтину Грищенку. Як повідомили «УМ» у словенській амбасаді, пан Шеліго прибув до Києва 1 вересня, а до цього функції глави представництва виконував тимчасовий повірений у справах. Наразі словенське посольство тільки починає освоюватися на українській землі (відкрите воно було всього три місяці тому) і в ньому ще навіть немає консульського відділу.