Під час третього туру президентських виборів я мав можливість спостерігати цікаву картину на південній околиці Києва. Відомий ресторанчик було оточено президентською охороною. Біля входу стояв лімузин нашого гаранта, який ще формально був при владі. А навколо ціле стійбище іномарок із депутатськими і не тільки номерами. Трохи пізніше кортеж рушив до президентської резиденції. Але весь час трасою інтенсивно рухалися автомобілі представників політичної і бізнесової еліт. З точки зору здорового прагматизму, була цілком зрозуміла ситуація. «Народ» до останнього моменту прагнув вирішити якісь свої питання. Тепер я намагаюся відповісти собі на запитання: чи змінилося щось у цій круговерті з приходом нової влади?

Селянам загрожує різке падіння закупівельних цін на зерно-2005.Попри дощі, які не припиняються на сході України, в господарствах повним ходом ідуть жнива — селяни майже намолотили перший мільйон тонн ранніх зернових.

Прочитавши статтю в газеті від 19 травня «Усе найкраще — свиням», теж вирішив не мовчати і сказати правду з позицiї керівника фермерського господарства, яке очолюю з 1993 року. За цей час ми сплатили до бюджету понад 300 тисяч гривень різних платежів. Було по-різному, але найгірше стало в 2004 році, коли я відкрито виступив на підтримку Віктора Ющенка. Тут же мене обікрали. І хоча я звертався в міліцію, районну і обласну прокуратури, досі моє майно не повернули. І я не маю чим господарювати, хоч і злодії відомі. Тепер написав листи новим головам рай-, облдержадміністрацій і чекаю відповіді. Але поле не виоране, і вже починати пізно. Я розчарований і не можу нічого пояснити моїм друзям-фермерам, хоча я є головою Асоціації фермерів Калуського району. Але вірю, що правда переможе.

7 липня за новим стилем (24 червня за старим) православна церква вшановує різдво чесного славного пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Івана. Історію про благовіщення архангелом Гавриїлом священику Захарію обітниці Божої щодо народження від нього і його неплідної дружини Єлизавети сина; також оповідь про покарання Захарія німотою за невірство його, та про відвідини Єлизавети родичкою її — Марією, майбутньою Матір'ю Господа нашого Ісуса Христа; і про саму подію народження Івана Хрестителя й найменування його в день обрізання — докладно описує Святе Письмо (перший розділ Євангелія від Луки). Я ж розкрию духовну символіку означеної, буквально — історичної події.

З найдавніших часів християнської доби Київської держави образ Богородиці згадується як найславніший, найшанованіший. Пречиста Діва споконвіку вважалася покровителькою українських земель, що рясніють чудесними маріїнськими джерелами, криничками. В Україні проявилися і чудотворні ікони Богородиці. Утім ікона Володимирської Божої Матері вважається найстаршою сестрою серед сімнадцяти богородичних ікон, пошанованих у церковному православному календарі. І цей безперечний духовний скарб давньоруської культури має підстави зватися Вишгородською іконою.

Півтора року тому фестиваль «Країна мрій» був лише мрією, рік тому — пробою, а цьогоріч — реальністю. «Знайомство з традиційною культурою України та інших країн світу в її автентичних, фольклорних та модерних проявах» почалось з ініціативи ініціативного Олега Скрипки. Чи буде наступна «Країна мрій», у 2004-му, як годиться, не знали, а сподівалися. Та й до весни цього року все виглядало затуманено: «Всі процеси з організації фестивалю були просто зацементовані, наприклад зі спонсорами почали працювати тільки у квітні: велася всезагальна підготовка до «Євробачення», яке нам у результаті нічого не дало», — розповідає Олег Скрипка. І якщо з українськими артистами домовлятися було простіше, то з іноземними — все по-іншому. Наприклад, приїзд Бреговича планували приурочити до «Країни мрій», але організатори не змогли вчасно надати відповідь. Утім перша зірка другого фестивалю, окрім наших чарівних «Гайдамаків», «Мандрів», «ВВ» та «Тартака», буде від Бреговича нічим не гірша — переможниця BBC World Music Awards Севара Назархан з Узбекистану, котра співає та сама акомпонує на національному струнному інструменті, назви якого ніхто не знає. Кажуть також, планувались запросини колективів з Індії. Не приїдуть — дуже дорого.

«Я знаю, як усе повинно тут бути. Палац слід використовувати за призначенням. За великим рахунком, це — клуб, заклад, який зобов'язаний виробляти власну продукцію за наявності творчих сил. Ми будемо створювати те, що вже було», — так коментував Микола Мозговий своє призначення гендиректором Палацу мистецтв «Україна». Було це наприкінці березня, а нині Микола Петрович вирішив скористатися інформаційним приводом під назвою «100 днів», відзвітувати про зроблене і розповісти про те, що планується. Почав пан Мозговий з досить упевненої і нетипової (у цифровому еквіваленті) як для наших керівників заяви: «У березні я задекларував своє бачення Палацу майбутнього, а сьогодні я його зреалізував на 90 відсотків».

Лідер гурту «ДДТ» Юрій Шевчук прилетів до Києва в одному літаку з Олександром Ликовим (Казановою з «Ментів»). До клубу «44» прийшов із Олегом Карамазовим ( той «розкручуватиме» новий альбом «ДДТ» в Україні. «ДДТ», в свою чергу, зробили реверанс перед «карамазами» — запросили їх на фестиваль «Нашестя», який відбудеться 6 серпня).
Новий альбом «Пропавший без вести» Шевчук презентував разом із шоуменом Костем Дудком. Як ввічливий гість, похвалив Київ, на запитання журналістів про харчування і готель відповів: «Я не Макаревич, їм те, що дають». Поводився досить невимушено, навіть із гумором відповідав на профанські запитання деяких журналістів.

Як учора вже повідомляла «УМ», п'ятеро українських олімпійських чемпіонів Афін-2004 вирішили повернути свої преміальні державі на знак протесту проти тиску, який чиниться на колишнього Прем'єр-міністра, екс-кандидата в президенти України Віктора Януковича. Крім Валерія Гончарова, Наталії Скакун, Юрія Нікітіна й Ірини Мерлені, висловився на підтримку екс-президента НОК і київський борець Ельбрус Тедеєв. Кореспондентові «УМ» вдалося зв'язатися зі спортсменом, котрий нині є президентом Федерації вільної боротьби України.

До 21 липня Україна та Польща мають відправити у штаб-квартиру УЄФА в Женеві досьє-заявку для участі у тендері на право проведення фінальної частини чемпіонату Європи-2012 з футболу. Саме зараз час вирішувати «невідкладні питання». Хоча навряд чи слід комплексувати з приводу нашої звички робити все в останній момент — пригадайте гарячковість, з якою португальці доводили до ладу об'єкти Євро-2004, а греки — арени Олімпіади-2004. Тим більше що на скликаній позавчора оргкомітетом прес-конференції більше було оптимізму, ніж скепсису. А генеральний менеджер проекту з компанії «Про Маркетинг» Дірк Сейті ван Ойєн взагалі не лише виглядав упевнено, а й аргументував це професійними викладками: «Україна та Польща є найсильнішими кандидатами у боротьбі за право провести Євро-2012. Зокрема, я відчуваю бажання УЄФА, щоб цей чемпіонат провели саме ми. На відміну від Італії та Греції, ми ще не проводили подібних турнірів, тому нам є чим здивувати вболівальників континенту. Подібні аргументи і в спільної заявки Хорватії та Угорщини, але над ними у нас (України й Польщі) є перевага за сумарною кількістю населення — 85 млн. проти 15».