Євротабір від сьогодні стартує. У планах — широко розрекламовані грандіозні концерти, дискотеки. Однак усе це нині перебуває під питанням. Начальник Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА Олександр Биструшкін досить категорично зауважив, що «на Трухановому острові ні за яких обставин не повинна гриміти музика». І жодних, мовляв, концертів, інакше ми поставимо крапку на цьому наметовому містечку. У паперах, за словами Олександра Биструшкіна, зазначені дві головні вимоги до роботи євротабору: по-перше, обмеження місця, на якому можуть розміщуватись намети, щоб люди не лізли в гущавину і не завдавали шкоди рослинності острова, а по-друге, заборона концертів та дискотек, які можуть назавжди відвернути птахів від їхніх гнізд. Організатори євротабору поки що не відреагували на заяву Олександра Биструшкіна. За словами прес-секретаря містечка Ніни Сорокопуд, вона виглядає дещо дивною, зважаючи на те, що усі питання заздалегідь були узгоджені з місцевою владою.
Тим часом усі причетні до євротабору люди готуються до прийняття перших мешканців.

У Криму — сенсація. На півострів повернувся 50-річний політик-невдаха, голова парламенту автономії у 1995—1996 роках, якого останнім часом розшукували правоохоронці, Євген Супрунюк. Тепер колишній спікер парламенту часів АРК як «української Сицилії» прагне... заручитися підтримкою Президента Віктора Ющенка. У листі на його ім’я Супрунюк прохає главу держави, щоб той «захистив його від необ’єктивних дій і політичного (під виглядом кримінального) переслідування з боку деяких державних чиновників старої влади, що залишилися».

Резонансне вбивство 55-річного Віктора Рибалка (в кримінальному світі більше відомого як Рибка), що сталося позавчора ввечері на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького, було витримане в дусі кращих бандитських традицій неспокійних дев'яностих. Тобто було i авто з кілерами, i побiжний кулеметний вогонь, i безслідне зникнення...

Ювілеї або «круглі дати» — це завжди щось святкове й особливе. І хоча 10-річчя австралійського Тижня моди в Сіднеї порівняно з досвідом усіляких Парижів-Міланів — це просто тьху, для модельєрів Зеленого Континенту та навколишніх територій і то свято. Недарма ж до показу колекцій сезону весна-літо (так-так, австралійці чомусь вирішили відстати від модного життя й продемонструвати нам «старий мотлох» тоді, коли у вищезгаданих модних столицях панянки вже підбирають собі гардероб на осінь-зиму. Мабуть, усе через те, що в «країні кенгуру» зараз кінець осені — початок зими і до літа ще ой як далеко...) вони готувалися так ретельно й, варто зазначити, не без успіху.

Людина може пізнати мудрість трьома шляхами: читати мудрі книги, вчитися у мудрих людей або попісяти на оголений дріт під напругою.

Мабуть, саме тому він обрав бойові чати «5-го каналу» і навіть успішно «затесався» до чолівки його провідних «облич». Скидається на те, що найхолеричніший учасник згаданої музичної формації примудряється діставати задоволення з усього, до чого торкається його темпераментний перст і гострий язик (боронь вас Боже, потрапити на це лезо!).

Минулого тижня в Національній опері України відбулося святкування 1-ї річниці проекту журналістських розслідувань «Закрита зона» (5-й канал). Автори проекту вирішили присвятити цей вечір розвиткові українського мистецтва. Вибір упав на виставу С. Гулака- Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

Якщо ви нічого не чули про інтелектуальний трилер, то знайте, що це дуже модний нині жанр, піонером якого був Умберто Еко. Письменник, що особливого представлення — не в останню чергу завдяки «зарубіжці», яку викладають у переважній більшості вузів — не потребує. Візьму на себе сміливість спрогнозувати, що сьогодні до слави свого великого попередника упритул наблизився ще один прозаїк, який працює у жанрі інтелектуального трилера, — Ден Браун. Його резонансний роман «Код да Вінчі», що був перекладений 44 мовами і розійшовся світом накладом у кілька десятків мільйонів, українські читачі зустріли зацікавлено. І, наважуся висловити думку більшості з них, після прочитання ця цікавість не поступилася місцем розчаруванню.

На кальварійських посиденьках із журналом «КINO-КОЛО» журналіст «УМ» дізнався, скільки коштує український фільм-учасник Каннського кінофестивалю «Подорожні», на якому телеканалі монтує анонси режисер фільму Ігор Стрембіцький, кого називають імовірним режисером блокбастеру «Тарас Бульба», для якої країни працює лауреат Берлінале, аніматор Степан Коваль.