Кажуть, людина найбільше пізнається за поведінкою в екстремальних ситуаціях. Згадану тезу сповна можна поширити на наших політиків та «екстрім», у який вони потрапили, — паливну кризу. Під впливом бензинового дефіциту багато хто «зірвався», відтак на поверхню вилізло чимало суперечностей, які донедавна воліли приховувати. Емоційно пережила кризу Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Зокрема, після позавчорашнього засідання уряду вона жорстко розкритикувала свого екс-конкурента в боротьбі за пост Прем'єра Петра Порошенка та першого віце-прем'єра Анатолія Кінаха.

Здається, хтось забув, на що перетворюється історія, коли повторюється. І якщо постійні блокування парламентської трибуни опозицією дратували навіть тоді, коли іншим способом привернути увагу до злочинних дій старої влади було неможливо, то що вже казати тепер, коли президію ВР щоранку оточують борці за права Бориса Колесникова й Івана Різака. От і вчора спікерові довелося на вимогу «блокадників» (СДПУ(о) та «Регіонів України» оголосити перерву, під час якої керівники фракцій і груп порадилися й вирішили, по перше, увімкнути трансляцію для молоді, яка, обвішавшись синіми стрічками, «повторювала історію» знадвору. А по-друге, вислухати есдеків та «регіоналів» i заслухати інформацію голови Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина Віктора Мусіяки.

Міністр юстиції Роман Зварич, попри свою нещодавню обіцянку публічно продемонструвати свої документи про вищу освіту, не збирається виставляти їх на розсуд громадськості й обмежиться передачею в секретаріат Президента та Кабмін. А все тому, що у них міститься «конфіденційна інформація». Якщо конкретно — там згадується адреса батьків міністра. А пану Зваричу не хотілося б, щоб хтось турбував 79-річного батька.

Фінляндію на «Євробаченні» представляє колишній футболіст Гейр Рьонінг.

До «Євробачення» фінська амбасада на чолі зі своїм добрим «культурним янголом» — Надзвичайним та повноважним послом Фінляндії в Україні Лаурою Рейніля — підійшла грунтовно. Вирішено було не просто відбутися виступом представника Фінляндії у Палаці спорту, але й у неформальній атмосфері дати поспілкуватися з ним українським журналістам. Гостина була, як завжди у резиденції пані Лаури Рейніля, вишукана, невимушена і невимовно лагідна.

Один із найяскравіших учасників півфіналу, який, за прогнозами «УМ», точно виходить у фінал, — Польща. Якщо минулого року, коли за країну співала дівчинка в прозорій сукні (пам'ятаю, як коментатор на національному каналі Німеччини відпустив масний жарт на зразок: «Польща в Євросоюз активно вступила, а спідниці її дівчат помітно покоротшали»), наші сусіди майже не отримали балів, то цьогоріч останній учасник півфіналу заводить усіх циганськими мотивами. При особистому спілкуванні з гуртом «Іван і Дельфін» не тільки переконуєшся, що вони справді заслуговують на участь у фіналі, а й вкотре починаєш симпатизувати нації загалом. Цікаво, що вокаліст Іван Комаренко — родом із Росії, він скромний і милий.

Два шоу, страшенно дорогих і кольорових, відбудуться в межах «Євробачення». Перше проходитиме в столичному концерт-холі й казино «FreeДом». Програма так і називається: «В сезон «Євробачення». Шоу проходить з 17 по 22 травня і містить шість концертів провідних українських зірок естради та спорту. Вартість квитка в зал на 377 чоловік «FreeДому», на один показ, — 300 гривень.

Короткий шлях від станції столичного метро «Арсенальна» до Маріїнського парку i будівлі Верховної Ради став учора геть політичним, як у недавні виборчі часи. Наліпки на стовпах, де міністра внутрішніх справ Луценка порівняно з Лаврентієм Берією, а 2005 рік — з 1937-м, або «А ты голосовал за оранжевых?», блакитні стрічки на металевих огорожах та деревах — все без власної фантазії i з наявним плагіатом. А ще, мовою «донецьких», чималенька порівняно з попередніми акціями «біомаса» під стінами парламенту з прапорами, гаслами, мегафонами. У день півфіналів «Євробачення» новітня українська опозиція скликала тисяч із п'ять молодих людей, які за певну платню повинні були продемонструвати Європі, що «не все так добре в нашому домі» після перемоги помаранчевої революції.