Щоправда, цупкі лещата телевізійного графіку відпустили молодят з обіймів суєтного буття не на цілий місяць, а лише на тиждень. Хоча, як романтично стверджує прагматичний по життю Андрій, «попереду в них медовий місяць завдовжки ціле життя». Вочевидь, мрійлива, дружина вже заразила його рожевою бацилою лірики.
На відміну від Вєрки Сердючки вкупі з Філіппом Кіркоровим, телевізійне дітище «Ляпіса Трубєцкого» — «Сашу і Сірожу» — акули пострадянського «шоубiзу» не квапляться запускати у свій океан.
Нині автори «Нових калиханок» (М1) не надто успішно намагаються розкрутити свій дебютний альбом «Ска-ты!». Прокололися вони дещо з власним іміджем. Занадто він реалістичний для мрійливо-вибагливого уявлення «шоубiзу» про те, який вигляд мусить мати «артіст». От Кіркоров — він і «красівий», і млосний, і пещений. Сердючка теж не пасе задніх: крім повної пазухи справжньої краси, має ще й розрекламовану і доволі скандальну «корму». До того ж, що одного, що іншого зіркастого «акула» (йдеться про стать) сприйняли насамперед на їхніх територіальних батьківщинах. Бідолашному ж білоруському дуетові не тільки перекрили кисень на рідному телевізійному просторі, так іще й не дали провести презентацію першого альбому.
Якщо промоніторити ЗМІ на предмет появи на їхніх шпальтах матеріалів про культуру та мистецтво, результати будуть такими: попереду — шоу-бізнес із його систематичними скандалами-розлученнями, позаду — академічна музика. Але наразі — не про те, що успішні гастролі наших музикантів за кордоном надихають журналістів значно менше, ніж ліжко чи чергова «пластика» зірки-«фанерниці» або ж залаштункові подробиці театральних буднів. Річ у тім, що така ситуація може наштовхнути на думку про класичну музику як спокійну, доброзичливу, врівноважену і благополучну складову нашого мистецтва.
Насправді ж тут вирують такі підводні течії, що людину, нетреновану часом, добряче помотає з боку в бік, аж поки вона визначиться зі своїм берегом. І це ще у кращому разі, оскільки цей потік може і з ніг збити. Нещодавній візит студентів та викладачів Національної музичної академії імені Чайковського до нашої редакції не спростував, а, навпаки, довів ці спостереження.
Відомо, що все пізнається в порівнянні. А в середу сам Бог велів порівнювати наш футбол із тим, який демонстрували «Мілан» і «Ліверпуль» у Стамбулі, адже в обох поєдинках української першості зійшлися суперники з єврокубковими амбіціями — представники країни в Лізі чемпіонів проти претендентів на участь у Кубку УЄФА.
Ще одне яблуко відкотилося надто далеко від яблуні. Йдеться про Ксенію Собчак, дочку того самого Анатолія Собчака — «батька російської демократії», мера Санкт-Петербурга часів «перебудови». Після смерті батька (той, якщо пригадуєте, помер від інфаркту) Ксенія стала відомою в Росії «світською левицею», стихія якої — зіркові гулянки й вечірки, зйомки в напівоголеному вигляді для чоловічих журналів тощо. Але найбільше критикують дівчину не за це, а за роль тупуватої, м'яко кажучи, ведучої в телешоу «Дім-2: збудуй свою любов» на каналі ТНТ. Днями дійшло навіть до того, що депутати комісії з охорони здоров'я та охорони суспільного здоров'я Московської міської думи підготували звернення до генпрокурора РФ, у якому вимагають закрити телепроект «Дім-2» і навіть притягти ведучу до кримінальної відповідальності.
Анекдоти з нагоди позавчорашнього відключення електроенергії в Москві
Рівно два роки й три дні тому на цьому місці — першій шпальті «УМ» — було схоже фото: форвард «Мілана» Андрій Шевченко в такій самій білій формі пробиває вирішальний 11-метровий у післяматчевій серії пенальті фіналу Ліги чемпіонів. Тоді Андрієва команда зустрічалася з «Ювентусом» і не зуміла забити за весь поєдинок (до пенальті) жодного голу. Тепер «Мілан» грав із «Ліверпулем» — і вже в першому таймі тричі засмутив «ворожого» голкіпера. Однак парадокси — щасливі випадки для одних і нещасні — для інших — бувають і в футболі. «Мілан» розклеївся, англійці відігралися. Шева не зміг відзначитися з гри, маючи чудові нагоди, «запоров» і післяматчевий удар. Відтак «Лівер» узяв свій п'ятий Кубок чемпіонів, а Шевченко не став його дворазовим володарем і залишився в цьому році взагалі без трофеїв. Зате побачив, що немає меж удосконаленню.
Глядачі ж пережили драму. Але за такі драми ми й любимо футбол.
Колишній Прем'єр-міністр Віктор Янукович, певне, має талант ясновидця. Варто йому було кілька тижнів тому припустити, що він може з'явитися ще в якійсь карній справі («Була б, як кажуть, людина, а завжди можна знайти причину»), аж тут Міністерство внутрішніх справ знову викликало головного опозиціонера на допит. Як відомо, раніше Янукович спілкувався з правоохоронцями стосовно виділення коштів українським олімпійцям з резервного фонду держбюджету та у справі Колесникова і фонду «Золотий скіф».
Саме із «зарплатного звіту» почався вчорашній «день відкритих дверей» у Міністерстві закордонних справ України. Приймаючи журналістів у велетенській залі засідань, обладнаній ще в часи Щербицького, в якій найкраще — це вид iз вікон на Дніпро і кручі, міністр Борис Тарасюк повідомив: найменший посадовий оклад співробітника МЗС — 243 гривні, найбільший — 709. Це — «щоб ви не думали, що дипломати жирують і шикують». Звісно, убогий гаманець доповнюють доплати за ранг, знання мов, відрядження, але все одно, каже Тарасюк, співробітники зовнішньополітичного відомства — візитки держави — отримують менше, ніж чиновники, приміром, Мінфіну та Мін'юсту. Нелогічна і несправедлива в уряді система оплати праці, резюмує міністр. На не вельми етичне питання, скільки ж він сумарно отримує на місяць, Борис Іванович відповів лише, що суттєво втратив у грошах, коли пішов iз Верховної Ради у міністри. Зате ж у статусі набув.
