Ще два місяці тому мало хто вірив, що новопризначеному голові Одеської облдержадміністрації Василеві Цушку вдасться не лише успішно замінити на цій посаді свого попередника Сергія Гриневецького, а й утвердитися як державному менеджеру, який відкидає «кучмівську» модель управління регіоном, керуючись принципом «підтримати тих, хто цього потребує, і не заважати спроможним самим дати собі раду». Обережно й обачно робив соціаліст Цушко перші кроки на адміністративному поприщі. І лише в середині червня скликав першу прес-конференцію, а днями дав перше інтерв'ю «за себе, Одещину та її перспективи» власкору «України молодої».

Що нам їсти й пити та якої якості хліб насущний споживати — вирішуватимуть народні депутати. Нещодавно в першому читанні Верховна Рада України прийняла новий законопроект «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». Цілі й завдання документа благородні й прийнятні, адже він входить до урядового проекту «Вступ України до СОТ» та ставить за мету приведення законодавства нашої держави у відповідність до вимог СОТ, зокрема Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Утім головне — щоб, поспішаючи з прийняттям вельми актуальних законів, не сталося так, як у тій народній приказці, в якій один дрова рубає, а іншого тріски по голові б'ють.

Під час третього туру президентських виборів я мав можливість спостерігати цікаву картину на південній околиці Києва. Відомий ресторанчик було оточено президентською охороною. Біля входу стояв лімузин нашого гаранта, який ще формально був при владі. А навколо ціле стійбище іномарок із депутатськими і не тільки номерами. Трохи пізніше кортеж рушив до президентської резиденції. Але весь час трасою інтенсивно рухалися автомобілі представників політичної і бізнесової еліт. З точки зору здорового прагматизму, була цілком зрозуміла ситуація. «Народ» до останнього моменту прагнув вирішити якісь свої питання. Тепер я намагаюся відповісти собі на запитання: чи змінилося щось у цій круговерті з приходом нової влади?

Селянам загрожує різке падіння закупівельних цін на зерно-2005.Попри дощі, які не припиняються на сході України, в господарствах повним ходом ідуть жнива — селяни майже намолотили перший мільйон тонн ранніх зернових.

Прочитавши статтю в газеті від 19 травня «Усе найкраще — свиням», теж вирішив не мовчати і сказати правду з позицiї керівника фермерського господарства, яке очолюю з 1993 року. За цей час ми сплатили до бюджету понад 300 тисяч гривень різних платежів. Було по-різному, але найгірше стало в 2004 році, коли я відкрито виступив на підтримку Віктора Ющенка. Тут же мене обікрали. І хоча я звертався в міліцію, районну і обласну прокуратури, досі моє майно не повернули. І я не маю чим господарювати, хоч і злодії відомі. Тепер написав листи новим головам рай-, облдержадміністрацій і чекаю відповіді. Але поле не виоране, і вже починати пізно. Я розчарований і не можу нічого пояснити моїм друзям-фермерам, хоча я є головою Асоціації фермерів Калуського району. Але вірю, що правда переможе.

7 липня за новим стилем (24 червня за старим) православна церква вшановує різдво чесного славного пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Івана. Історію про благовіщення архангелом Гавриїлом священику Захарію обітниці Божої щодо народження від нього і його неплідної дружини Єлизавети сина; також оповідь про покарання Захарія німотою за невірство його, та про відвідини Єлизавети родичкою її — Марією, майбутньою Матір'ю Господа нашого Ісуса Христа; і про саму подію народження Івана Хрестителя й найменування його в день обрізання — докладно описує Святе Письмо (перший розділ Євангелія від Луки). Я ж розкрию духовну символіку означеної, буквально — історичної події.

З найдавніших часів християнської доби Київської держави образ Богородиці згадується як найславніший, найшанованіший. Пречиста Діва споконвіку вважалася покровителькою українських земель, що рясніють чудесними маріїнськими джерелами, криничками. В Україні проявилися і чудотворні ікони Богородиці. Утім ікона Володимирської Божої Матері вважається найстаршою сестрою серед сімнадцяти богородичних ікон, пошанованих у церковному православному календарі. І цей безперечний духовний скарб давньоруської культури має підстави зватися Вишгородською іконою.

Півтора року тому фестиваль «Країна мрій» був лише мрією, рік тому — пробою, а цьогоріч — реальністю. «Знайомство з традиційною культурою України та інших країн світу в її автентичних, фольклорних та модерних проявах» почалось з ініціативи ініціативного Олега Скрипки. Чи буде наступна «Країна мрій», у 2004-му, як годиться, не знали, а сподівалися. Та й до весни цього року все виглядало затуманено: «Всі процеси з організації фестивалю були просто зацементовані, наприклад зі спонсорами почали працювати тільки у квітні: велася всезагальна підготовка до «Євробачення», яке нам у результаті нічого не дало», — розповідає Олег Скрипка. І якщо з українськими артистами домовлятися було простіше, то з іноземними — все по-іншому. Наприклад, приїзд Бреговича планували приурочити до «Країни мрій», але організатори не змогли вчасно надати відповідь. Утім перша зірка другого фестивалю, окрім наших чарівних «Гайдамаків», «Мандрів», «ВВ» та «Тартака», буде від Бреговича нічим не гірша — переможниця BBC World Music Awards Севара Назархан з Узбекистану, котра співає та сама акомпонує на національному струнному інструменті, назви якого ніхто не знає. Кажуть також, планувались запросини колективів з Індії. Не приїдуть — дуже дорого.

«Я знаю, як усе повинно тут бути. Палац слід використовувати за призначенням. За великим рахунком, це — клуб, заклад, який зобов'язаний виробляти власну продукцію за наявності творчих сил. Ми будемо створювати те, що вже було», — так коментував Микола Мозговий своє призначення гендиректором Палацу мистецтв «Україна». Було це наприкінці березня, а нині Микола Петрович вирішив скористатися інформаційним приводом під назвою «100 днів», відзвітувати про зроблене і розповісти про те, що планується. Почав пан Мозговий з досить упевненої і нетипової (у цифровому еквіваленті) як для наших керівників заяви: «У березні я задекларував своє бачення Палацу майбутнього, а сьогодні я його зреалізував на 90 відсотків».

Лідер гурту «ДДТ» Юрій Шевчук прилетів до Києва в одному літаку з Олександром Ликовим (Казановою з «Ментів»). До клубу «44» прийшов із Олегом Карамазовим ( той «розкручуватиме» новий альбом «ДДТ» в Україні. «ДДТ», в свою чергу, зробили реверанс перед «карамазами» — запросили їх на фестиваль «Нашестя», який відбудеться 6 серпня).
Новий альбом «Пропавший без вести» Шевчук презентував разом із шоуменом Костем Дудком. Як ввічливий гість, похвалив Київ, на запитання журналістів про харчування і готель відповів: «Я не Макаревич, їм те, що дають». Поводився досить невимушено, навіть із гумором відповідав на профанські запитання деяких журналістів.