До побачення, лікарне!

До побачення, лікарне!

Настю Овчар, п'ятирічну героїню з Харкiвщини, яка в березнi врятувала з вогню свою молодшу сестричку й отримала тяжкі опіки, вже виписали з бостонської лікарні. До Насті в Америку зателефонував сам Президент Віктор Ющенко, повідомляє УНІАН. Глава держави поцікавився здоров'ям дівчинки та запевнив її матір Ольгу Овчар, що допомогу, потрібну для остаточного одужання дитини, буде надано.

«Океан» смерті

«Океан» смерті

Двоє людей померли, один завис між життям та смертю в реанімації, ще 14 лежать у лікарні у важкому стані — так закінчився позавчорашній робочий день для працівників суднобудівного заводу ВАТ «Дамен Шипярдс Океан», які 10 серпня проводили монтажні роботи у машинному відділенні одного із суден. За менш сприятливого збігу обставин Миколаїв назавжди попрощався б з усіма потерпілими: якби підмога затрималася на годину, рятувальникам залишилося б тільки виносити трупи...

П'ятнадцятеро, які «зависли»

Складається враження, що українська влада не відає, що в ній робиться. Зокрема, Прем'єр Юлія Тимошенко вважає, що низка високопосадовців, включно з її підлеглим — міністром економіки Сергієм Терьохіним, а також конкурентом — головою РНБО Петром Порошенком, втратила свої посади. А самі «нелегали» впевнені, що залишаються у виконавчiй владi.

Біг по колу?

Біг по колу?

Нова влада, як і належить новій владі, наводить порядки у спадкові, що їй дістався. Не можна сказати, що в неї це завжди виходить продумано та виважено. До її смикань чудово підійшли б слова з оповідання О’Генрі, герой якого говорив про себе: «Я метушився, як однорукий у кропивній лихоманці». Отож бо й воно: багато вентилюється повітря й мало чітко спланованих рухів, орієнтованих на результат. Але ближче до суті. Десь на п'ятому місяці президентства Ющенка черга вишикуваних на контроль інституцій дійшла нарешті й до судової влади. Зазирнувши у цю скриньку, можновладці визначили: треба реформувати. Дарма, що реформуванням судової гілки вже займалися у 2002-му. Тож наразі невідомо, чим ми, власне, займатимемось: чи то перебудовою вже наявного, чи то творінням світу з нуля.

Непрочитане «Слово»

Непрочитане «Слово»

Як тільки Харків став столицею, до нього почали одразу ж з'їжджатися письменники. Вже визнані метри і ще не оперена амбітна молодь. Ступаючи на перон «смердючого промислового міста», всі вони слізно цитували рядки Павла Тичини, який точнісінько так, з першого кроку, не помітив у новопризначеному стольному граді виразного обличчя і, мабуть, у пориві глибокої туги за Києвом порівняв його з темною ніччю. Але нічого, прижилися всі, як один, і навіть дуже скоро побудували завдяки власним фінансовим внескам кооператив під назвою Будинок «Слово». А далі — трагедія. Прибувши до нової столиці з блискучою оперативністю, більшість вітчизняних митців через майже однаковий для всіх короткий відрізок часу (з 1932-го по 1938-й роки — кому як «пощастило») покинули її назавжди. Для ініціаторів «великого вигнання» новенький кооператив став справжньою знахідкою. До якої з квартир не адресуй «чорного ворона» — все одно влучиш у «десятку». Власне, так і робили. На запитання «Що ж то, власне, було?» й понині не знаходиться відповідь. Щоправда, за великим рахунком, ту відповідь сьогодні мало хто й шукає.

Смуга синя, смуга чорна...

Смуга синя, смуга чорна...

...23-тя хвилина матчу «Шахтар» — «Інтер». Чеський центрбек гірників Гюбшман уперше «загубив» форварда гостей Мартінса, і диспетчер «інтеристів» Верон миттєво закинув м'яч на темношкірого колегу. Так починалося розчарування Мірчі Луческу, яке обіцяв йому напередодні наставник італійського клубу Роберто Манчіні.

Рятуйте... рятувальника

Рятуйте... рятувальника

У шахтарських містах важко знайти якісь особливості, що вирізняли б їх на тлі собі подібних. У Марганці — теж, начебто, нічого визначального. Містоутворюючий гірничо-збагачувальний комбінат є для місцевих мешканців чи не єдиним годувальником і надією. Проте не можна не згадати ще одну структуру, якою марганчани по праву пишалися. Це — спеціальний воєнізований гірничорятувальний загін, який було створено ще у 1932 році. Утім, попри всі труднощі минулих часів, найбільше по цій службі вдарила реорганізація вугільної галузі 1998-го року. Тоді було кардинально змінено її суть і обсяги роботи. Якщо дотепер вона підпорядковувалася Міністерству промислової політики, то після реорганізації опинилася у розпорядженні Міністерства з надзвичайних ситуацій (МінНС).
Самі рятувальники, неабияк збагачені досвідом роботи в нових умовах, у такій реформації тепер бачать суцільні мінуси. Насамперед, суттєво розширилася сфера їхньої діяльності — тепер вони обслуговують відразу кілька регіонів України. Крім того, якщо раніше доводилося працювати тільки на гірничих об'єктах, то тепер мусять виїздити й на решту, навіть на гасіння пожеж у цивільному секторі. На запитання, чи доцільно в такий спосіб застосовувати рятувальників, у вищих інстанціях пояснюють: «Це вписується у рамки плану взаємодопомоги».

Не дайте себе обманути

Забезпечення достовірності вимірювань — необхідна умова якісного та ефективного виконання робіт та надання послуг громадянам.
Державне підприємство «Волиньстандартметрологія» у своєму розпорядженні має достатній набір вихідних і робочих еталонів, які дозволяють проводити повірку приладів за 11 видами вимірювань із 12, які встановлено в Україні. Ми перевіряємо 98 відсотків приладів, які перебувають у розпорядженні підприємств та організацій регіону, що дає можливість останнім проводити державну повірку, не виїжджаючи за межі області, а працівникам нашого підприємства — отримувати позитивні відгуки задоволених клієнтів.

Солодка пастка

Солодка пастка

Українці дуже незадоволені діями влади, які начебто були спрямовані на стабілізацію ціни на цукор. Третій місяць на ринку — явний дефіцит цього продукту. А там, де його таки можна знайти, ціна стабільно тримається на рівні 5 гривень за кілограм. Та всі попередньо встановлені рекорди цукор побив у Криму. Там його ціна, згідно з даними Кабінету Міністрів, досягає 6—7 гривень за кілограм.