Дивний, дуже дивний настрій панував учора в кулуарах Верховної Ради. Ні, з «іменинниками» все було зрозуміло: «антикризові коаліціонери» та їхні симпатики з помічників і журналістів походжали павичами, обнімалися, тиснули одне одному руки й не могли (та й не намагалися) стримати сяючих, торжествуючих усмішок. І хоча, як, скажімо, «регіонал» Тарас Чорновіл, запевняли, що не мали жодного сумніву у тому, що рішення Президента буде саме таким, все ж були приємно здивовані його оперативністю. Мовляв, не думали, що почують радісну новину раніше, ніж принаймні вранці.

В очікуванні своєї долі Верховна Рада особливо не напружується. Щоправда, більшість депутатів переконані, що розпуск парламенту не світить, але при цьому визнають, що «з Банкової можна чекати всього». Але чекати бажано відпустки. Справді, народні обранці вже давно мали бути на канікулах і мирно попивати водичку в Трускавці або вигріватися на теплих пляжах Карибського моря. Що, до речі, дехто з них уже й робить. Принагідно хочеться висловити захоплення фракційною дисципліною Партії регіонів загалом і сім'ї Януковичів зокрема — «синьо-білі» нардепи, включно з Віктором Януковичем-молодшим, на пленарні засідання ходять фактично у повному складі, натомість Блок Тимошенко дотримується політичної позиції й сесійну залу ігнорує, при цьому в комітетах більшість БЮТівців працює у поті чола.

Верховна Рада не розпущена, Прем'єр-міністр не призначений, «широка» коаліція не створена і, головне, меморандум про національну єдність, названий Універсалом, не підписано — такими «плідними» були попереднi підсумки «круглого столу» станом на понеділок. І це — незважаючи на те, що в напружених переговорах пройшла вся п'ятниця і навіть шмат суботи включно з проміжною ніччю: найперші політики держави (насамперед — Голова Верховної Ради Олександр Мороз і лідер Партії регіонів Віктор Янукович, до яких час від часу приєднувався хтось із «нашоукраїнців»), почергово усамітнюючись із Президентом у маленькій кімнаті поруч із його кабінетом, намагалися досягти компромісу. У цей час їхні колеги сиділи в залі з велетенським круглим столом і читали газети, нудилися або розважали одне одного світськими бесідами. Вчора лідери говорили вже без «сторонніх»...

Українська політика дуже смердить, тому раз у неї «вступивши», не відмиєшся довіку. У цьому на власному досвіді переконався молодий і амбітний дніпропетровець Артур Кушнір. Прославився хлопець, можна сказати, миттєво. І зовсім не через те, що позавчора по обіді дав у приміщенні агенції УНІАН «гучну» прес-конференцію, на якій звинуватив партію «Пора» в тому, що вона використовує наметове містечко, розташоване в Маріїнському парку столиці, у своїх власних інтересах. Разом із кількома своїми колегами по нещастю, які нібито представляли інтереси дніпропетровської групи з 36 осіб, Артур побідкався, що керівники «порівського» табору вкрай недбало ставляться до його мешканців, ображають їх і не платять обіцяних грошей — відшкодування витрат на транспорт та 50 гривень «добових».

Церемонія вінчання Партії регіонів, СПУ та КПУ сягає свого апогею — формування уряду. Заповнення кадрових ніш в олігархічно-лівацькій конструкції обіцяє бути неабияким видовищем, зважаючи на різношерстість перелічених політичних сил і їхню попередню історію. З лідером коаліції — а таким є Прем'єр-міністр — КПРС уже визначилася, навіть двічі: це Віктор Янукович, ватажок найчисельнішої парламентської фракції. Його кандидатуру більшовики вкотре підтримали на вчорашніх зборах «антикризової» коаліції.

«Здоровий глузд переміг і тепер почнеться нормальна робота». Так тішилися представники фракції Партії регіонів (у даному випадку — в особі Тараса Чорновола), підсумовуючи події вчорашнього парламентського дня, точніше, його першої половини. «Вихід на конструктивізм» на ранковому засіданні таки справді відбувся. По-перше, фракції Блоку Тимошенко та «Нашої України», які раніше категорично відмовлялися подавати свої кандидатури в парламентські комітети, нарешті це таки зробили. А по-друге, «Наша Україна» наразі припинила метання й визначилася зі своїм статусом: перейшла в опозицію. Причому, що характерно, заяву про це офіційне рішення оголосив Анатолій Кінах, якого раніше підозрювали в прагненні влитися у «широку» коаліцію з «Регіонами».

Як і обіцяли «антикризові коаліціонери», минулі вихідні пройшли в напружених переговорах. Головна інтрига — чи ввійде «Наша Україна» в «широку» коаліцію і якщо так, то на яких умовах, — станом на вчора залишалася нерозкритою. Увійде, та ще із соромом — здавши всі свої редути, запевняли «регіонали» вустами Миколи Азарова. Не дочекаєтеся, принаймні здачі редутів, — огризалися «нашоукраїнці» в особі Романа Безсмертного. Аврал, полундра, рятуймося: в Україні назріває антидержавний заколот за участю найдепресивніших бойовиків із Західної України, які вже начистили свої «шмайсери» й сунуть на Київ — фізично нищити «антикризову коаліцію» — бідкалися комуністи-соціалісти. А в президентському секретаріаті нечисленні аналітики сушили голови над тим, що його робити і як із цим «зробленим» (чи незробленим) потім жити далі...

Парламент іде на рекорд. Три хвилини, п'ять хвилин — так скоро дійде до того, що між словами спікера «засідання відкрите» і «засідання закривається» не встигне минути й двох секунд. Звісно, зрозуміле бажання головуючого якомога швидше втекти від завивання БЮТівських сирен, однак, скажімо, вчора нові-старі опозиціонери їх навіть не вмикали, а Олександр Мороз однаково «розпустив» депутатів уже через п'ять хвилин після того, як вони зайшли в залу. Тільки й встиг, що привітати з днем народження іменинників та повідомити про зміни в керівному складі фракції Соцпартії, яка обрала нового лідера (Василя Цушка) та його заступників (Івана Бокого і Сергія Матвієнкова) i «за власним бажанням» звільнила від обов'язків заступника фракційного голови Йосипа Вінського. З цим парламентарії i розійшлися на перерву до вівторка. Мабуть, справа таки не лише в сиренах...

Нарешті члени «антикризової коаліції» (принаймні з Партії регіонів) здогадалися, як висидіти в залі й не поглухнути від завивання БЮТівських сирен: узяли та й позатикали вуха ватою. Не панацея, звісно, але принаймні півгодини до оголошення перерви перетерпіти можна. У відповідь «тимошенківці» вирішили до слухової додати ще й «психологічну» атаку: набрали «регіональних» партагіток і робили з них «літачки», які запускали в президію. Весело у них там, у Верховній Раді. От тільки журналістам учора не поталанило: до ложі преси їх пропускали через потрійний кордон, ще й на вході вже в саму ложу обшукували. У відповідь на скарги обурених представників ЗМІ перший віце-спікер Адам Мартинюк пояснив, що «трус» вчинили з огляду на небезпеку... підпалу. «Була оперативна інформація, що частина депутатів хотіли сьогодні принести в грілках якусь пальну суміш і влаштувати пожежу», — розповіла «права рука» Олександра Мороза — спікера. «То лі єщьо будєт», — замислено прокоментував ситуацію чийсь охоронець, який чекав на виході із сесійної зали «свого» депутата...