Сьогодні у Тбілісі, о 19.15 за київським часом, при порожніх трибунах збірна України може зробити останній крок до виходу на чемпіонат світу 2006 року в Німеччині. Для цього нашій команді потрібно виграти. Є й бажання, і змога.

До столиці Грузії українці вилетіли вчора. А двома днями раніше наставник національної команди, за традицією, зустрівся з журналістами на базі в Кончі-Заспі. Головний тренер країни перебував у чудовому гуморі і... традиційно нарікав на проблеми з підготовкою. Можливо, навіть навмисно. Адже в цьому відбірковому циклі стало традицією: чим більше напередодні важливих матчів Блохін бідкається, тим успішніше грає його команда. Ось і цього разу фартовою може стати відсутність флангових гравців Олега Гусєва та Андрія Воробея.
Загалом із відповідей Олега Володимировича можна було зрозуміти, що він цими днями шукав гармонію між передчасною розслабленістю команди, яка однією ногою вже в Німеччині, та занадто сильною оцінкою поєдинку в Тбілісі як «останнього і вирішального».

Головною темою вчорашньої розмови Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко з журналістами стала приватизація Нікопольського феросплавного. Водночас Прем'єрка зробила ще кілька цікавих заяв. Наприклад, прокоментувала факт зйомок у Росії еротичного (відверто знущального за змістом) фільму «Юлія». Його, нагадаємо, спродюсував скандальний член скандальної ЛДПР пан Митрофанов. «Мені здається, — зазначила Юлія Володимирівна, — що на такі речі здатні люди, які можуть тільки фантазувати про якийсь секс, а в житті ні на що не здатні». Відтак, вважає Прем'єр, «таким людям треба простити».

Михайло Бродський — не лише вельми колоритний, а й вельми непередбачуваний політик. Тому особисто знайомі з Михайлом Юрійовичем люди знають, що від нього можна чекати чого завгодно: дуже вже колишній лідер саморозпущеного «Яблука», а нині — заступник голови партії «Батьківщина» і ще донедавна радник Прем'єр-міністра емоційний і запальний. Однак заява, яку Бродський зробив позавчора у вечірньому ефірі «5-го каналу», здивувала навіть його найближче оточення. Принаймні дехто з друзів і соратників пана Михайла запевняв «УМ», що ще за півгодини до ефіру жодних намірів говорити щось подібне Бродський не мав або принаймні їх не афішував.

Потроху «розрулюється» ситуація навколо мису Сарич — крайньої південної точки України в Криму. Тут розташований маяк, який має належати Україні, але був зайнятий Чорноморським флотом Росії, хоча й не входив у перелік об'єктів, переданих в оренду «старшому брату». Тож всеукраїнська громадська організація «Студентське братство», яка останнім часом почала активні дії із захисту українських інтересів у Криму, свідомо пішла на загострення ситуації й «просто хотіла на День незалежності привітати зі святом людей на маяку». Не вдалося — завадили військові з «братньої» країни. Відтак 25 серпня «братчики» виступили з заявою про те, що російська морська піхота окупувала Сарич і захопила маяк, який насправді має належати (в тому числі за рішеннями судів) українському підприємству «Держгідрографія».

Закарпатське керівництво має намір відпустити у вільне плавання всі 18 газет, у яких засновниками є обласна чи районні державні адміністрації. Про це йшлося на зустрічі «губернатора» Віктора Балоги з головними редакторами. Для Закарпаття це безпрецедентний крок у демократизації преси.

Наш День незалежності, виявляється, з розмахом відзначали не тільки в Україні, а навіть у Японії. Головні урочистості з нагоди дня народження нашої держави проходили на величезній території найбільшої світової виставки «Експо-2005», котра, як уже писала «УМ», цього року обрала місцем своєї «прописки» японську префектуру Аїті, місто Нагоя. А загалом Країна Східного Сонця відзначала не лише один день, а цілий Національний тиждень України, в рамках якого, зокрема, «фестивалило» по-українському місто-побратим нашої країни по «Експо-2005» — Хадзу.

З генерал-лейтенантом міліції Олександром Кіхтенком ми випадково зустрілися в коридорах МВС. Командувача ВВ було щойно нагороджено орденом Данила Галицького, коробочку з яким він тримав у руках.