Учора ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» розповсюдили спільний прес-реліз про перебіг переговорів між обома господарючими суб'єктами. В цьому повідомленні зазначається, що позавчора в Києві сторони обговорили умови укладання протоколу на 2006 рік до міжурядової угоди від 4 жовтня 2001 року і роботу ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України. Було також розглянуто умови транзиту газу територією нашої країни і питання щодо розмірів тарифної ставки та обсягу поставок блакитного палива Україні в обмін на послуги за транзит. На рівні робочих груп упродовж двох тижнів буде підготовлено пропозиції урядам обох країн щодо укладення протоколу на 2006 рік, підкреслюється в прес-релізі. На прохання «УМ» докладніше прокоментувати перебіг переговорів прес-служба відповіла відмовою.

Колишній голова Харківщини, а нині лідер Партії «Нова демократія», повернувшись додому після боротьби за власну свободу (читачі «УМ» знають про його ув'язнення в Лук'янівському СІЗО столиці та звільнення на підписку), знову гучно нагадав про себе. Цього разу тим, що несподівано для громадськості, яка щиросердно переймалася нібито підірваним здоров'ям екс-«губернатора», оголосив про намір поновити власне право на мандат депутата обласної ради. Тобто відкликав власну заяву про добровільне складання депутатських повноважень, написану два місяці тому.

У вівторок у Рівненському міському суді мало відбутися засідання за позовом довіреної особи колишнього кандидата в президенти Віктора Ющенка Вікторії Білець до муніципального тижневика «7 днів» та міської ради, яка є засновником газети. Нагадаємо, що представниця Ющенка свого часу домагалася відшкодування своєму довірителю 100 тисяч гривень моральної шкоди, завданої нібито публікацією в газеті неправдивої інформації про Ющенка (йдеться про фальшиву «програму», надруковану поруч із позитивною програмою Януковича на гроші останнього). Матеріальну відповідальність мали б понести солідарно редакція тижневика та міськвиконком.

Голова Соціал-демократичної партії (о) Віктор Медведчук каже, що не має відношення до оренди приміщень на території Національного заповідника «Софія Київська». І взагалі, з кінця 90-х років минулого століття не займається жодною комерційною діяльністю. Це відповідь лідера СДПУ(о) на заяву «гуманітарного» віце-прем'єра Миколи Томенка, про яку днями писала «УМ». У ній, нагадаємо, Томенко просив Медведчука, «не втягуючись у судові спори, дати можливість реалізовувати програму відродження святині національної культури, включеної до списку ЮНЕСКО, та повернути приміщення Національному заповіднику «Софія Київська». Йдеться про приміщення консисторії «Софії», яке, за повідомленням Томенкової прес-служби, у 1998 році віддали в оренду концерну «Славутич», а той передав його в суборенду Українському кредитному банку. Обидві ці структури мають ну дуже тісний зв'язок із «об'єднаними».

Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко сподівається, що державний бюджет на 2006 рік приймуть достроково. Принаймні під час понеділкового засідання консультативної ради при Голові Верховної Ради із представниками органів місцевого самоврядування ситуація, на думку Прем'єра, виглядала найсприятливіше. Глава уряду висловилася за створення спільної урядово-парламентської групи для роботи над бюджетом-2006, щоб до 15 вересня мати узгоджений проект. Утім варто зазначити, що створення проекту бюджету є виключним правом уряду. Отже, запрошуючи народних депутатів до співпраці, пані Тимошенко також взяла до уваги лист Голови ВР Володимира Литвина, в якому він виклав пропозиції щодо формування цього законопроекту, зробивши наголос на взаємовідносинах між державним і місцевими бюджетами.

Візит Віктора Ющенка до Гданська, де гучно відзначали 25-річний ювілей заснування легендарної польської профспілкової організації «Солідарність», завершився фотографуванням в аеропорту ім. Леха Валенси з місцевими поліцейськими у бронежилетах та з автоматами на їхнє прохання. Адже поляки захоплюються лідером нашої помаранчевої революції, певною мірою ототожнюючи його зі своїм кумиром, живою легендою, першим президентом демократичної Польщі, засновником «Солідарності», яка поборола комуністичний режим, — Валенсою. Очевидно, знаковою фігурою Ющенко є і для польського президента Кваснєвського, бо він, схоже, покладає великі надії на нашого Президента у сприянні демократизації Білорусі.

Позавчора на польському полігоні «Веджин», де триває вже традиційне миротворче польове тактичне навчання «Козацький степ — 2005», побували керівники оборонних відомств трьох країн — України, Польщі та Великобританії. Анатолій Гриценко, Єжи Шмайдзінські та Адам Інгрем спостерігали за знищенням умовних терористів та евакуацією «поранених», але на думці в кожного було своє.

Споглядаючи бурхливі громадські обговорення навколо інтерв'ю, обпублікованого в «Українській правді» з почесним президентом каналу «Студія «1+1» Олександром Роднянським, мимоволі згадуєш слова лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Олеся Ульяненка про те, що не можна одночасно служити Богові і Мамоні. Пан Роднянський наполегливо доводить, який він високий фахівець у царині кіно і телебачення; розповідає, що йому, за великим рахунком, політика цілком байдужа, бо він просто розбудовує свій улюблений бізнес. І тут же характерно, як на «чистого бізнесмена», зізнається, що журналісти, які пішли з «1+1» напередодні Помаранчевої революції, для нього «не люди», «не персонажі», і що він навіть «не пам'ятає їх на прізвище».

Схоже, у декого доля таки розкраяна за телевізійними лекалами. Бо все життя так чи інакше втікаючи від телебачення (насамперед категорично відмовляючись дивитися «ящик»), багато людей у той чи інший спосіб на той «ящик» «пашуть». Нині навіть модно вдавати з себе «чоботаря без чобіт». Мовляв, «тєлєк» я не люблю, бо він для тупих і недолугих. А от отримувати з тієї праці зарплатню вище середньої — мене цілком улаштовує. Проте 14-та річниця незалежності для багатьох громадян України стала першою. Як-для тих, хто раніше ігнорував сморід політичного бруду і лише минулого року прийшов на виборчу дільницю, так і для тих, хто, начхавши на «роднянські» гроші, позалишав тепленькі контори, розділивши таким чином для себе Господа і Мамону. А те, що Олександр Роднянський та іже з ним помічає лише «завжди готових» піховшеків та істот, які бачать себе безвідмовними солдатами чиєїсь «приватної журналістики», то невідомо, яка на то рада. Лишається вірити, що не всі телевізійники, що залишилися на ТБ, служать Мамоні.
Бліц-інтерв'ю, які «УМ» час від часу влаштовуватиме на «Медіа-майдані», допоможуть нашим читачам, а заодно і потенційним телеглядачам розібратися: хто є хто у вітчизняній тележурналістиці.
1. Чи змінилося за останні півроку ваше ставлення до телебачення і телевізійної праці зокрема?
2. Чого ви чекаєте від прийдешніх виборів у сенсі їхнього впливу на телевізійну політику?
3. Чи позначаються перипетії зі зміною власників і настроями керівництва каналів на вашій роботі?

«5 канал», як і завше, задніх не пасе. В новому сезоні глядачів обіцяють потішити новими програмами. У вересні вийде проект Єгора Соболєва «Чи на 5?», у планах — два авторських проекти Святослава Цеголка, а також нові різнопланові проекти Володимира Ар'єва.