У дру­гий день Куб­ка Ло­ба­нов­сь­ко­го ко­ман­ди пок­ла­ли кві­ти до мо­ги­ли ве­ли­ко­го тре­не­ра на Бай­ко­во­му цвин­та­рі, а по­тім про­ве­ли тре­ну­ван­ня, при­чо­му всі на різ­них аре­нах. У се­ре­ду зран­ку для гос­тей про­ве­ли ек­с­кур­сію сто­ли­цею Ук­ра­ї­ни. Ду­ма­єть­ся, Ки­їв мав спо­до­ба­ти­ся усім, ли­ше сер­бів неп­ри­єм­но вра­зи­ло... пог­ра­бу­ван­ня їх­ньої роз­дя­галь­ні під час пів­фі­наль­ної гри з по­ля­ка­ми. Зло­дії вкра­ли всі гро­ші, які знай­ш­ли, — близь­ко 20 ти­сяч єв­ро.

Історія Вероніки, яка нині стала всесвітньо відомою саксофоністкою, буквально приголомшила глядачів Клубу українського кіно при Колумбійському університеті Нью-Йорка, де з ініціативи його президента Юрія Шевчука був показаний український документальний фільм «Вероніка і саксофон» за участю молодої режисерки з Києва Олени Фетісової. (До слова, нещодавно фільм отримав диплом 1-го Фестивалю документального кіно «Контакт» у Києві). І річ не в тім, що 23-річна Вероніка ще студенткою здійснила успішні концерти в Києві, Москві, Парижі, що вона талановита і її, напевне, чекає успішне майбутнє. Всіх нас, глядачів, зворушило саме те, ціною яких зусиль зуміла вона реалізуватися. Адже раннє дитинство, від народження до семи років, вона провела в будинку для сиріт у Криму, звідкіля її взяла на виховання у свій родинний дитячий будинок жителька Сімферополя Ірина Кожухарова, яка і дала їй своє прізвище. Тому її родина — це мама Ірина і більше десяти братів і сестер — теж колишніх сиріт. І саме завдяки підтримці Ірини Іванівни Вероніка продовжувала своє захоплення грою на саксофоні, в 14 років вступила в московське Гнесінське музичне училище і закінчила його. Нині навчається в Музичній академії, бере участь у мастер-класах у Парижі, у Міжнародному конкурсі саксофоністів у Брюсселі. І ось стала героїнею документальної кінорозповіді, що теж пішла світом...

Головне соціальне відомство у державі — Міністерство праці та соціальної політики — днями підсумовувало результати своєї роботи за останнє півріччя. За словами міністра праці та соціальної політики В'ячеслава Кириленка, перед новим урядом від самого початку постала гостра необхідність диференціації пенсій і одночасно її підвищення. «Ми зробили це, внісши зміни до бюджету на 2005 рік, і тепер ситуація з пенсіями та їх диференціацією є більш-менш задовільною, — каже міністр. — Сьогодні 80 відсотків пенсіонерів отримують пенсію, вищу від прожиткового мінімуму, який становить 332 гривні». За словами керівника Мінпраці, в повному обсязі здійснюються й інші обіцяні виплати — одноразова допомога при народженні дитини. Наразі її вже отримало понад 50 тисяч молодих мам, і заборгованості з цих виплат зараз немає. «За цей час максимальний розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням, збільшився в 4-5 раз, а у 5,4 раза зросла сума допомоги на дітей одиноким матерям, — звітує міністр. — Виплати дітям-інвалідам підняли в півтора раза, а інваліди з дитинства отримують зараз допомогу, вищу більш як удвічі. З липня приблизно в 5 разів підвищили щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Для того щоб осягнути незвичайну й незвичну для західного менталітету культуру Японії, потрібні десятки років. Поїздка кореспондентки «УМ» на Далекий Схід зайняла кілька днів. Запитань — мільйон, і майже всі залишаються без відповіді. Тому зустріч із Людмилою Скирдою можна було вважати подарунком долі. Поет, учений, культуролог — вона вже понад три роки разом із чоловіком, послом України Юрієм Костенком, мешкає в Японії і щиро нею захоплюється. До речі, завдяки пані Людмилі чимало японців не лише дізналися про Україну з її багатою культурою і традиціями, а й щиро її полюбили. «Усе, що робить Людмила Скирда в Японії — це рефлексія її величезної любові до України, і саме перебування такої особистості в Японії є найкращим піаром для її країни і її народу», — так написав про нашу співрозмовницю відомий японський прозаїк і кінодраматург Рей Наканісі. А наразі пані Людмила розповідає про Країну Східного Сонця читачам «УМ».

Оригінальний «подарунок» зробила собі на день народження поп-королева Мадонна. Відзначаючи свято (16 серпня їй виповнилося 47) разом із чоловіком, режисером Гаєм Річі, та дітьми Лурдес і Рокко у своєму заміському обійсті неподалік Лондона, співачка вирішила відділитися від сімейної компанії і проїхатися на коні. Узагалі Мадонна дуже любить їздити верхи, і хоча захопилася цим тільки півроку тому, виявилася дуже здібною. Однак цього разу, як згодом пояснила її прес-секретар Барбара Харон, місіс Річі сіла не на свого «постійного» коня, а на нового, до якого ще не звикла. І в результаті вилетіла з сідла під час спроби взяти бар'єр.

У Севастополі днями вже втретє пройшов незвичний спортивний турнір — «Великі перегони на матрацах». Їх учасники змагаються на морській 60-метрівці, використовуючи «будь-які нетрадиційні плавзасоби». Цього разу у «відкритому чемпіонаті міста» взяло участь майже півсотні осіб.

Одягатися по-справжньому стильно вміють насправді не так уже й багато людей. Адже «стильно» — це не означає дорого, і за відсутності доброго смаку навіть найбагатший модник у світі виглядатиме недолуго. Хіп-хопер Фаррелл Уїльямс до людей, які не вміють добирати гардероб, не належить. Адже, незважаючи на нібито малопоєднуване з уявленням про стильного чоловіка заняття (це, між іншим, іще одна велика помилка, притаманна переважно консервативним людям: вважати, що «стильний» — той, хто любить носити костюми з краватками), саме Фаррелл переміг у рейтингу престижного журналу «Есквайр» на звання найкраще одягнутого чоловіка. 32-річний власник «Греммі» Уїльямс «по-секрету» розповів виданню, що, одягаючись, ніколи не переймається, як про нього подумають інші. А одяг добирає, виходячи з головного критерію: щоб був зручний. До слова, минулорічний переможець рейтингу, учасник реп-дуету Outkast Андре-3000, цього разу посів тільки п’яте місце.

Є на світі люди, які понад усе люблять колекціонувати сушених тарганів, комусь до вподоби випікати гігантські торти або ж на швидкість жерти хот-доги. І до чого лишень не вдаються диваки з усього світу, аби потрапити до великої Книги рекордів Гіннеcса! Навіть до в'язання гірлянд із досить специфічного елементу жіночого одягу, який зазвичай носять на грудях. Так, на ринку в бельгійському місті Остдюнкерку була продемонстрована найдовша у світі вервечка з бюстгальтерів.

Мій друг патологоанатомом працює. Небалакучий, похмурий такий. Навіть очима так робить: морг, морг...

Відучора в Міжнародному дитячому центрі «Артек» спостерігається надзвичайне пожвавлення: на святкування 80-річчя табору почали з'їжджатися VIP-гості. Однією з перших прибула гостя з далекої Америки — учора о другій годині дня в Сімферопольському аеропорту зустрічали Мілу Йовович, а вже через дві години було заплановане її спілкування з юними мешканцями «Артеку».