Чемпіонат вітчизняної суперліги потроху набирає хід. Учора свої перші матчі провели «Кривбасбаскет» і БК «Київ». Запізнілий старт найкращої команди країни минулого сезону був пов'язаний із затяжною підготовкою «беків» до нового сезону, про що головний тренер киян Ренато Паскуале позавчора розповів журналістам на прес-конференції. Взагалі настрій італійського фахівця був далеко не оптимістичний, і про свої сумніви він заявив уже в перших фразах.

Позавчора відбулися останні матчі відбіркового циклу молодіжного чемпіонату Європи 2006 року (U-21), лише словацькі та російські футболісти зустрічалися у середу. Утім матч останніх уже не мав великого значення, бо команді Андрія Чернишова, аби втратити друге місце в групі 3, потрібно було програти з різницею у п'ять і більше м'ячів. Отже, після вівторка фактично вже були відомі всі 16 команд, які забезпечили собі місця у «плей-оф», — переможці груп та колективи, що посіли другі місця (серед них — збірна України).

У Запоріжжі завершився чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Як і прогнозувала «УМ», з першого дня змагань у фаворитах ходили атлети Києва, Херсонської і Луганської областей; успішніше, аніж передбачалося, виступили харків'яни і господарі чемпіонату.

324-та центральна артилерійська база озброєння, яка дислокується за три кілометри від Києва, у селищі Коцюбинське, неодноразово ставала предметом гострих публікацій у пресі. Ні, вибухів на кшталт артемівських чи новобогданівських тут жодного разу не лунало, але ж хто може бути застрахований від недбальства військових? Тим більше коли під боком столиця.
Але відучора з цією загрозою покінчено раз i назавжди.

Політичною силою, з якою колишній державний секретар Олександр Зінченко планує увійти до Блоку Юлії Тимошенко, є Партія патріотичних сил України. Це маловідоме утворення існує на політичній мапі України всього півроку, з 25 березня. Саме цього дня ППСУ отримала реєстрацію в Мін'юсті. А заодно — право брати участь у наступних виборах. Хоча невідомо, чи непомітні «патріотичні сили» скористалися б цією нагодою, якби не розкручене прізвище Зінченка — людини, яка пішла з секретаріату Президента, причому так гримнула дверима, що від «штукатурки» все ще не можуть обтруситися Порошенко «сотоваріщі». «УМ» вирішила з'ясувати, що ховається за брендом ППСУ.

Про те, що промисловi пiдприємства треба виносити iз центру мiста, останнiм часом говорять усi — просто зволiкати вже нiкуди. Земля у Києвi на вагу золота, то й залишати дорогоцiннi гектари пiд димучими трубами якось не по-господарськи... «У жоднiй європейськiй столицi свiту в центрi мiста промислових зон немає, це очевидно, — заявив голова секретаріату Президента Олег Рибачук. — І тут не треба бути особливим туристом чи займатися євроiнтеграцiєю. Було проанонсовано, що i в Києвi буде те ж саме». Позитив у деiндустрiалiзацiї мiста вбачає i спiкер парламенту Володимир Литвин. Тому немає нiчого дивного у тому, що деякi проекти, представленi в суботу на розгляд Президента, Прем’єра та Голови Верховної Ради i столичного керiвництва, передбачали забудову територiї, яку сьогоднi займають фабрики й заводи.
Одна з пропозицiй стосується реконструкцiї кварталу, обмеженого проспектом Перемоги, вулицями Чорновола, Павлiвською, Золотоустiвською та Жилянського. Як розповiв «УМ» архiтектор Олександр Русiн, якщо проект погодять на мiстобудiвнiй радi, на мiсцi тютюнової фабрики може з'явитися багатофункцiональний комплекс, офiсний центр та сучаснi житловi будинки, а замiсть хлiбобулочного комбiнату виросте житловий квартал.

Гострі австріяцькі шпилі, вузенькі, мощені бруківкою вулиці, за 30 кілометрів — гори. Чернівці, на відміну від, наприклад, Львова, не нагадують прекрасну мушлю, яку давно залишив молюск. Це місто органічне. Тут і досі живуть гуцули, що спілкуються автентичною мовою, якій хтозна-скільки років. Тут єврей, який хоче тобі продати домашній сир, так щебече — хоч записуй на диктофон. Серед білих будиночків під черепицею можна побачити німецькі червоні капелюшки, почути польську мову, а по хліб місцеві взагалі їздять у Румунію.
9 жовтня Чернівці святкували День мiста. «Їхала вулицями, святковими, одягненими, вимитими. Вперше слухала свій диск. Я... плакала». Марія Миколайчук, народна артистка України, записала в Чернівцях свій другий диск народних пісень «Буковино» (перший називався «Прощаюсь, ангеле, з тобою», 2001, присвячений чоловікові, акторові Івану Миколайчуку).
На презентації в БК творчої молоді «Автограф» у тісняві ще можна було вдихнути, але видихнути — ніяк. Артистка, незважаючи на свої 64, виглядає фантастично. Проте, запевняє «УМ», ніколи не відвідує ні косметичних салонів, ні лікарів-«пластиків». «Моя зовнішність — це стан душі», — запевняє «УМ» Марія Євгенівна, коли ми ховаємося від гамору в кімнату для репетицій, між барабанних установок і гітар.

В Україні ще пам'ятають, що партія «Громада» свого часу була особливо потужною силою саме на теренах Дніпропетровщини. Пояснювалося це дуже просто – тут відбувалося становлення Павла Лазаренка, незаперечного лідера партії, як господарника, політика і взагалі заможної людини.

Човен Полтавської обласної організації партії «Народний союз «Наша Україна» ще при народженні назвали, образно кажучи, скандалом («УМ» розповідала про бурхливі перипетії «помаранчевої полтавської битви» на установчій конференції НСНУ 15 травня ц. р.). Тож так він і поплив... Досить згадати, що більше чотирьох місяців (!) після тих екстремальних пологів «філія» президентської партії на Полтавщині перебувала, по суті, на пташиних правах незаконнонародженої дитини й була зареєстрована обласним управлінням юстиції тільки 19 вересня. Причому до 15 вересня навіть очікування такої легітимізації багатьом видавалося примарним. Адже п'ятеро прихильників тепер уже колишнього претендента на посаду лідера обласної НСНУ Олега Надоші покликали на допомогу у вирішенні конфлікту служителів Феміди, і долею кількатисячного відділення «партії Ющенка» почав розпоряджатися Октябрський районний суд Полтави, точніше, суддя Валерій Бурбак. Він вирішив і собі повоювати з чинним лідером обласних «нашоукраїнців» Іваном Близнюком і всією парторганізацією, відтак одноосібно (хоча, звісно, від імені суду й України) 21 червня виніс ухвалу-заборону обласному управлінню юстиції здійснювати державну реєстрацію облНСНУ, а 8 липня прийняв рішення, в якому результати голосування з обрання її голови на установчій конференції було визнано нечинними, а на Близнюка покладали обов'язок «повторно провести» таку конференцію.