«Бідному жениться — і ніч коротка», — це про наше Міністерство культури. Як тільки Міністерство придумало, призначило і підготувало пафосний, але правильний захід — перший дипломатичний раут програми «Мистецтво без кордонів», куди запросили всіх іноземних послів, акредитованих в Україні, культурних аташе, секретарів посольств, журналістів, як на владному олімпі приключилася міні-Помаранчева революція, і бенефіс Юлії Тимошенко на «Інтері» майже збігся в часі із виступом Національного оркестру народних інструментів під керівництвом Віктора Гуцала в філармонії.

На відкритті виставкового центру в Сумах голова обласної ради Марк Берфман пригадав приказку «Уміла готувати, та не вміла подавати». Бо «готувати» в Сумах та й Україні загалом непогано навчилися ще в старі часи. А от коли повіяв ринковий вітер і з'явилася потреба просувати свої товари, багато хто виявився безпорадним, — цьому також треба вчитися. Новий центр допомагатиме і такому навчанню, і просуванню місцевих товаровиробників.

Уже всьоме в Києві пройшов Міжнародний фестиваль театрального мистецтва «Мандруючі зірки», присвячений творчості класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. Фестиваль проводиться під патронатом Міністерства культури і туризму України, Державного комітету України в справах національностей та міграції, а також за підтримки Єврейського фонду України та Американського розподільчого комітету «Джойнт».

16 липня 1990 року звістка про засідання Верховної Ради, присвячене прийняттю Декларації про державний суверенітет України, застала нас у горах Кавказу на Ельбруській медико-біологічній станції. Ми були відірвані від України, не все знали, проте розуміли: щоб вікопомна мрія про незалежність стала реальністю, кожен українець, де б він не був, повинен активно й цілеспрямовано діяти. І ми, українські науковці, вирішили в цей визначальний день підтримати ідею незалежності підняттям національного прапора над найвищою вершиною Кавказу і Європи — Ельбрусом (5642 м), що входить до сучасної території Росії.

Така вже наша реальність: замість того, щоб учитися, грати у футбол і спілкуватися з однолітками, чимало дітей змушені заробляти собі на хліб насущний. Міжнародна організація праці (МОП) відзначає, що в усьому світі близько 250 мільйонів дітей віком від 5 до 17 років займаються важкою фiзичною працею. З них майже половина не вчиться взагалі. Найстрашніше, що дітей використовують за мізерну винагороду, а то й без такої, шкідливих виробництвах промисловості, на полі й навіть у шахтах, й каменоломнях. Нерідко діти відпрацьовують борги своїх батьків. Вiдтак молодий, незміцнілий організм одержує букет захворювань і біологічну старість у дитячому віці. Причиною всьому — надзвичайна бідність у родинах або сирітство.

Про історію полтавчанки Ольги Митрофанівни Самойляк «УМ» уже писала. Відбувала ця 85-річна бабуся, ветеран війни, покарання за замовне вбивство сусідки (теж літньої жінки) на Харківщині (в Качанівській виправній колонії №54) і просила у Президента Віктора Ющенка про помилування. Хотіла бабуся, що відбула три роки за гратами і вже покаялася за скоєний важкий гріх, як сама вона казала, померти вдома. Тоді Комісія при Президентові України з питань помилування довго розглядала це питання, вагалася: злочин важкий, але й бабуся ж літня, має заслуги перед Вітчизною...

Новий вид послуг з'явився в Чернівцях. Молодята, які ступають на весільний рушник, можуть тепер з вітерцем покататися по рідному місту...на конях. Святково вбрана, як належить під час урочистостей, пара красивих благородних вороних ніби відчуває, що цей день особливий. Вони сумирно стоять прикрашені різнокольоровими стрічками, очікуючи, поки весільна пара сфотографується, покладе до пам'ятника великому Кобзареві квіти, а потім гордо і красиво повезуть бричку з молодятами по всьому місту.

Кілька років тому рівненські гумористи надумали проводити Всеукраїнський фестиваль гумору в поліській глибинці, у селі Нобель, що розкинулося на півострові однойменного озера. Кажуть, цю ідею мешканцям Рівного у 2002 році підкинув столичний письменник і критик Григорій Штонь. Дізнавшись про існування у Зарічненському районі села з такою назвою, доктор філологічних наук одразу ж запропонував: «А давайте втремо носа шведам! І заснуємо в Україні свою — Нобельську премію та щороку вручатимемо її найкращим гумористам.

Якщо, звичайно, Київ дасть згоду на передачу з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області пакета акцій ЗАТ «Луцьке авіапідприємство» (70,42%) з метою відновлення його роботи. Принаймні свою згоду на це дали депутати Волинської облради. Та відомо, що столиця не дуже поспішає це робити, бо навіть магазин «Наочні посібники» вже три роки область безуспішно просить передати у власність територіальних громад, а тут — цілий аеропорт.

Уже через рік на Черкащині, у славному Чигирині, святкуватимуть новосілля в новому унікальному оздоровчому комплексі. Як повідомив «Україні молодій» голова Чигиринської райдержадміністрації Петро Литвин, нині повним ходом ведеться зведення нульового циклу цієї будови.